вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Етіологія бронхіальної астми

Регеда М.С. (добавил(а) 1 сентября 2010 в 13:29)
Добавить статью Распечатать

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

Причиною бронхіальної астми є алергени, умовами їх виникнення – певні особливості довкілля та стан реактивності організму.

Алерген – речовина, яка викликає розвиток алергічних реакцій. Алерген відрізняється від антигену кінцевим результатом своєї дії. Якщо введення в організм речовини призводить до розвитку алергічної реакції її називають алергеном, у разі формування імунної реакції – антигеном. З огляду на це алергени мають усі властивості антигенів: макромолекулярність, здебільшого білкова природа, чужорідним для даного організму.

Проте, алергічні реакції можуть бути зумовлені речовинами не лише антигенної природи, але і речовинами, які не мають цих властивостей. До них належать лікарські препарати, прості хімічні речовини (йод, бром), а також більш складні продукти небілкової природи (полісахариди, мікробні продукти). Ці речовини носять назву гаптени. У разі потрапляння їх в організм вони включають імунні механізми; стають антигенами (алергенами) лише за умови сполучення їх з білками тканин організму і при цьому утворюються так звані кон’юговані або комплексні антигени, які викликають сенсибілізацію організму.

Якщо вони повторно потрапляють в організм, ці гаптени (алергени) здебільшого можуть сполучатися з антитілами, які вже утворилися з сенсибілізованими лімфоцитами вже самостійно, без попереднього з’єднання з білками. Необхідно пам’ятати, що роль гаптену можуть виконувати не всі хімічні речовини, а певні його частини групування, тому в разі сенсибілізації до однієї хімічної речовини можливі алергічні реакції і на інші хімічні речовини, які мають аналогічне групування. Це має особливо важливе значення під час проведення аналізу алергічних реакцій на медикаментозні і промислові алергени.

Усі алергени поділяють на дві групи:

  1. Екзоалергени, які потрапляють в організм із зовнішнього середовища.
  2. Ендоалергени, що утворюються власне в організмі.

Існують також ще інші класифікації алергенів.

Залежно від шляху потрапляння алергену в організм розрізняють (H. Kammerer,1956):

  • повітряні (інгаляційні алергени, побутовий та виробничий пил епідерміс, шерсть тварин тощо);
  • харчові алергени (риба, шоколад, тощо);
  • контактні алергени, що проникають через шкіру та слизові оболонки (хімічні речовини, медикаменти);
  • ін’єкційні алергени (сироватки, лікарські препарати);
  • інфекційні алергени (віруси, бактерії);
  • лікарські алергени (антибіотики, тощо).

У 1963 році А.Д. Адо, А.А. Польнер запропонували зручнішу класифікацію, яка залежить від походження екзогенних алергенів. Вони розподілили їх на такі групи:

  • алергени неінфекційного походження – побутові, епідермальні, пилкові, харчові, промислові;
  • алергени інфекційного походження – бактеріальні, грибкові, вірусні.

Серед побутових алергенів важливу роль відіграє домашній пил. Це складний за своїм складом алерген, який містить пилкові частинки (одежі, постільної білизни), грибки (у вологих кімнатах), частинки домашніх комах, бактерії. Основними алергічними компонентами домашнього пилу є кліщі (живі, мертві, екскременти), серед яких складають кліщі виду Dermatophogoides pteronyssinys. Вони живуть у ліжку, подушках і харчуються там лусочками рогового шару епідермісу людини.

Під час струшування ковдриі кліщі та їх екскременти і шкірки потрапляють у дихальні шляхи. Частина дафнії, як і інші побутові алергени, викликають здебільшого алергічні захворювання органів дихання (Пыцкий В.И., Адрианова Н.В., Артомасова А.В., 1991).

Побутові алергени

Перелік побутових алергенів:

  • домашній пил (індивідуальний);
  • домашній пил (змішаний);
  • пір’я подушок;
  • бібліотечний пил;
  • кліщі з домашнього пилу;
  • хутро лисиці, норки, бобра, хом’яка;
  • шерсть оленя;
  • пір’я голуба, папуги, качки, курки.

Епідермальні алергени

До них відносять лупу, шерсть тварин, пір’я птахів, рибну луску. Ці алергени викликають риніт, бронхіальну астму, кропив’янку і описані у робітників птахоферм, перукарень, віваріїв, вівцеводів та коневодів.

Перелік епідермальних алергенів:

  • лупа людини, коня, свині;
  • шерсть кота, собаки, кроля, морської свинки, миші, щура, корови, вівці, кози, верблюда.

Медикаментозні алергени

Будь-який лікарський препарат може зумовити розвиток бронхіальної астми, за винятком хлориду натрію і глюкози. Найчастіше алергенами є такі лікарські засоби: пеніцилін, цефалоспорин, новокаїн, анестезин, сульфаніламід, тіазидні діуретики, фуросемід, діакарб, нейролептики (аміназин), протигістамінні препарати (піпольфен), антиаритмічні засоби (етмозин), йод, йодвмісні рентгенконтрастні середники (кардіотраст, трийодтраст) та інші.

Пилкові алергени

Найчастіше бронхіальну астму викликає пилок не всіх видів рослин, а лише достатньо дрібний, що має діаметр не більше як 35 мкм, а також має добрі летючі властивості. Здебільшого пилок рослин викликає поліноз.

Перелік пилкових алергенів:

  • пилок дерев(вільха, береза, клен, дуб, тополя, ясен, бузина, сосна, каштан, грецький горіх, граб, липа, акація, бук, евкаліпт, кедр);
  • пилок з фруктових дерев(яблуня, вишня, маслина, персик, абрикос, груша);
  • пилок квітів(гвоздика, хризантема, нарцис, маргаритка, тюльпан, лілія, гладіолус);
  • культурні злаки(пшениця, ячмінь, овес, кукурудза);
  • пилок культивованих рослин (коноплі, гірчиця, хміль, щавель, цукровий буряк, шалфей).

Харчові алергени

Здебільшого до цієї групи відносять: рибу, шоколад, пшеницю, томати. Алергенами можуть бути й хімічні речовини, які додають до харчових продуктів (антиокислювачі, барвники, ароматичні та інші речовини).

Перелік харчових алергенів:

  • алергени з м’яса (свинина, баранина, курятина, гусятина, качатина, яловичина);
  • алергени з риби (щука, короп, морський окунь, сайда, сардина, креветки);
  • алергени з зернових культур (пшеничне борошно, рис, кукурудза, гречка);
  • алергени з бобових культур (горох, квасоля);
  • алергени з овочів (картопля, помідор, перець, капуста, буряк червоний, морква, редиска, петрушка, часник, диня, гарбуз);
  • алергени з фруктів (яблука, груші);
  • алергени з цитрусових (апельсин, мандарин, лимон);
  • алергени з молочних виробів та яєць (коров’яче молоко, сир, бринза, яйця);
  • алергени зі спецій (перець чорний, червоний, лавровий лист, мускатний горіх);

Промислові алергени(скипидар, масла, нікель, хром, миш’як, дьоготь, смоли, дубильні речовини, азонафтолові барвники, танін, прогалол, лаки, інсектофунгіциди, фенопласти і амінопласти, речовини, які містять формалін, сечовину, амінобензоли, сполуки нафталіну тощо). У побуті алергенами можуть бути мило, пральні речовини, засоби для очищення посуду, одежі, синтетичні тканини (нейлон, лавсан, капрон). У косметичних кабінетах та перукарнях здебільшого алергенами є фарби для волосся, вій; у ювелірів – смоли, лаврове масло.

Здебільшого промислові алергени викликають бронхіальну астму, екзему, кропив’янку, алергічний риніт.

Алергени інфекційного походження

Різні збудники інфекційних хвороб та продукти їх життєдіяльності зумовлюють розвиток бронхіальної астми. Інфекційні хвороби відносять до інфекційно-алергічних – в патогенезі яких алергія відіграє провідну роль. Сюди належить туберкульоз, бруцельоз, сифіліс, ревматизм, хронічні кандидози. Джерелом сенсибілізації зазвичай служить флора вогнищ хронічного запалення у ділянці додаткових пазух носа, середнього вуха, каріозних зубів, жовчного міхура, мигдаликів.

Досить розповсюдженими алергенами є грибки. Вони найчастіше викликають аспергільоз, актиномікоз, кокцидіоїдоз, гістоплазмоз. Спостерігається професійна сенсибілізація організму у робітників, які працюють на підприємствах, де виготовляють вітаміни, антибіотики, ферменти.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»