«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»
Лікарська практика
Нове на порталі
- Новини 11.10.2024 Штучний інтелект у фармації: перспективи, переваги та потенційні ризики
- Новини 27.08.2024 Вакансії медсестри у Вінниці: особливості та вимоги до кандидатів
- Новини 07.11.2023 Мезотерапія - що це за процедура, особливості проведення і коли потрібна?
- Новини 31.07.2023 Безопераційні методики корекції нижнього повіка
- Новини 31.05.2023 Лечение метастазов в печени на поздних стадиях рака
- Новини 16.05.2023 Лікувальна фізкультура та профілактика варикозу
- Новини 23.03.2023 Що не можна робити онкологічним хворим
- Новини 05.12.2022 Лазерна корекція зору: лікар клініки “Новий Зір” розвінчує необґрунтовані страхи
- Новини 15.07.2022 Лечение синдрома вагинальной релаксации
- Новини 24.11.2021 Нашего малыша принес не аист: женщина поделилась опытом ЭКО
Стан імунологічної реактивності організму пташників при гострій та хронічній формах екзогенного алергічного альвеоліту
Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".
Імунна система приймає участь в механізмах захисту організму.
Складається з 4-х основних компонентів:
- гуморального імунітету В-клітин;
- клітинно-опосередкованого імунітету (Т-клітин);
- фагоцитарних клітин ретикулоендотеліальної системи;
- комплементу (Харрисон Т.В., 1993).
Автор вважає, що дія захисних сил організму зумовлена трьома фазами:
- Специфічне і неспецифічне розпізнання чужих антигенів, яке опосередковане через Т- і В-лімфоцити, макрофаги та активацію комплементу по альтернативному шляху;
- Ампліфікація запальних реакцій із включенням специфічних і неспецифічних ефекторних клітин під дією компонентів комплементу і лімфокінів;
- Участь макрофагів, нейтрофілів і лімфоцитів у фазі деструкції антигену. Ці фази у здорової людини відбуваються послідовно, переходячи з попередньої на наступну фазу, виконуючи при цьому захисну функцію організму.
При порушенні будь-якої із зазначених систем захисту організму у людини відбувається розвиток механізмів пошкодження тканин і клінічно проявляється захворюванням. Очевидно, в цьому контексті найбільший зміст має вивчення специфічних і неспецифічних механізмів пошкодження та захисту при екзогенному алергічному альвеоліті (ЕАА). Зрозумілим є також факт, що розподіл на специфічні і неспецифічні фактори захисту організму носить більше теоретичний характер, ніж практичний. Більше того, за рядом принципових позицій розмежувати ці підсистеми (фактори неспецифічного захисту і фактори специфічного реагування) імунітету неможливо. Так, як наприклад, макрофаги і фагоцити, відносяться до неспецифічного захисту. В цей же час, здійснюючи фагоцитоз, вони включаються у формування імунної відповіді, виконуючи при цьому імунорегуляторну функцію. Реакції неспецифічного захисту і специфічні реакції імунітету (змінюються, дублюються, запускають один одного, переплітаються) направляють свої механізми на підтримку гомеостазу організму (Кресюн В.Й., Бажора Ю.И., Рыбалова С.С., 1993).
Надзвичайно важливим моментом при дослідженні імунної системи у хворих при екзогенному алергічному альвеоліті ― є дотримання основних принципів оцінки імунного статусу організму. Очевидним є факт, що, не беручи до уваги ці принципи, які поділяють у системному підході при вивченні імунного статусу, врахуванні динамізму, фазності, дискретності, біоритмологічної характеристики імунітету, віку, особливостей патології імунної системи на різних етапах його онтогенезу можна неправильно оцінити функціональний стан імунної системи і допустити ряд помилок в обґрунтуванні одержаних даних.
Крім цього, для оцінки імунного статусу організму у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт нами використовувався принцип двохетапності дослідження. Він полягає у тому, що на першому етапі ми виявили «грубі» дефекти у системі гуморального імунітету за допомогою простих та доступних для клініки імунологічних тестів — визначення Т- і В-лімфоцитів, дослідження сироваткових імуноглобулінів. Пізніше, на другому етапі дослідження, при наявності змін у показниках першого етапу, проводили більш детальне вивчення цієї системи за допомогою таких тестів як визначення субпопуляцій Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, а також ставили скарифікаційні і внутрішньошкірні проби з алергеном пір'я. Це дозволило більш детально охарактеризувати зміни в імунній системі хворого при екзогенному алергічному альвеоліті.
На основі вище викладеного матеріалу нами досліджувались реакції системного імунітету у 14-ти здорових осіб та у 38-ми хворих на гостру і хронічну форми ЕАА. Стаж роботи враховували виключно при хронічній формі захворювання, і в залежності від цього пташники розподілені на 4 групи. Перша — хворі зі стажем роботи до 5 років. Друга — пташники зі стажем роботи від 6 до 10 років. Третя — хворі зі стажем 11-15 років. І останню групу хворих складають особи з найбільшим стажем роботи (16-20 років.). Безумовно, для цього використовувались різні імунологічні методи, які є доступні і можуть бути застосовані у клінічних умовах. Ці методи дозволили вивчити не тільки основні популяції лімфоцитів у периферичній крові, але і визначити функціональний стан В- і Т-систем імунітету при ЕАА.
Стан Т-системи імунітету
Стан клітинної ланки імунітету у хворих при ЕАА оцінювався за визначенням у крові Т-лімфоцитів (Е-РОЛ), теофілін-чутливих (Т-Ч-Е-РОЛ) та теофілін-резистентних (Т-Р-Е-РОЛ) субпопуляцій Т-лімфоцитів. Під нашим спостереженням знаходились 18 хворих гострої та 20 хронічної форм захворювання, і 14 здорових осіб, що складали групу контролю.
Нами встановлено, що рівень Т-клітин у крові хворих на гостру форму екзогенного алергічного альвеоліту не змінюється. Ці показники не відрізняються від величин контролю. Продовжуючи дослідження Т-клітин у хворих з хронічною формою ЕАА виявлено зниження цього показника. Так, у хворих першої групи вміст Т-лімфоцитів у крові знижений на 26% при екзогенному алергічному альвеоліті. У другій групі хворих цей показник також був знижений, але лише на 16%.
Зі збільшенням стажу роботи (11-15 років) рівень Т-клітин залишався зниженим (на 23,4%), і в осіб з найбільшим стажем роботи (16-20 років) спостерігалось також зниження цього тесту в порівнянні з показниками групи здорових осіб. Аналіз одержаних даних показує, що на рівень Т-клітин у хворих з хронічною формою ЕАА впливає стаж роботи. Ці показники знижуються з даною формою захворювання на відміну від гострої, при якій рівень Т-клітин не змінюється. Раніше до наших результатів одержали аналогічні дані М.З. Эглите, А.Н. Устиненко, И.М. Ремез (1986), які спостерігали зниження вмісту Т-клітин у крові пташників при ЕАА.
Вивчення теофілін-чутливих субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові при гострій формі екзогенного алергічного альвеоліту показало зниження їх на 45,1%. Неоднозначні результати ми одержали при дослідженні цього показника у хворих з хронічною формою захворювання. У пташників першої групи зі стажем роботи до 5 років спостерігається підвищення рівня Т-Ч-Е-РОЛ у крові на 11,6%. Зі збільшенням стажу роботи (6-15 років) на виробництві цей показник не змінюється, залишається на рівні здорових осіб; і у хворих четвертої групи цей тест навпаки знижується, але лише на 15,0%.
Достовірно не змінюються показники теофілін-резистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові хворих гострої форми захворювання. Вони практично не відрізняються від констант контролю. Показники Т-Р-Е-РОЛ також не у всіх групах обстежених хворих хронічної форми ЕАА зазнають змін. В осіб з невеликим стажем роботи 1-5 і 11-15 років рівень Т-Р-Е-РОЛ не змінюється. В цей же час у хворих другої і четвертої групи зі стажем роботи 6-10 і 16-20 років спостерігається зниження вмісту теофілінрезистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові на 21,3% і 20,7% в порівнянні з величинами контролю. Наші дані співпадають з результатами дослідження Л.В. Борисенка (1985). Автор виявив зниження субпопуляцій Т-лімфоцитів хелперів у робітників птахофабрик при ЕАА.
Таким чином, вивчення стану Т-системи імунітету у хворих гострої та хронічної форм екзогенного алергічного альвеоліту показало, що ця ланка клітинного імунітету в основному пригнічена. На цьому фоні імунодефіцитного стану організму (Т-системи імунітету) мали місце деякі винятки. Зокрема, у хворих першої групи виявлено незначне підвищення рівня Т-Ч-Е-РОЛ, у другої та третьої групи пташників цей рівень уже був еквівалентним величинам контролю, а у четвертої групи він уже знижувався.
Такі особливості коливання даного показника при хронічній формі екзогенного алергічного альвеоліту надзвичайно важко пояснити.
Тим не менше ми вважаємо, що у такому випадку має значення вплив стажу роботи, індивідуальні особливості реагування організму, кількість лабораторних досліджень хворих, а також достовірність одержаних результатів. Одержані нами результати мають важливе значення для розуміння механізмів розвитку захворювання та призначення своєчасної патогенетичної терапії, яка спрямована на ліквідацію патологічного процесу в організмі або на полегшення загального стану хворого.
Стан В-системи імунітету
Стан В-системи імунітету ми вивчали у хворих з гострою та хронічними формами екзогенного алергічного альвеоліту. Оцінювали її за допомогою визначення вмісту В-лімфоцитів, імуноглобулінів М, G, Е, А у сироватці крові. У хворих з гострою формою ЕАА спостерігається нормальний вміст В-лімфоцитів. У перших двох групах пташників зі стажем роботи 1-10 років хронічної форми захворювання рівень цього показника також не відрізняється від величин контролю. Зазнають змін показники В-клітин у третій і четвертій групах. Вони знижуються відповідно на 31,3% і 23,7% в порівнянні з величинами здорових осіб (Регеда М.С., 1991, 1993). Протилежні дані до наших отримали М.З. Зглите, А.Н. Устиненко, И.М. Ремез (1986), які спостерігали в своїх дослідженнях підвищення В-клітин.
В даний час є дуже мало опублікованих наукових робіт, які присвячені вивченню гуморального імунітету при екзогенному алергічному альвеоліті взагалі, і у робітників, які хворіють на «легені пташника», зокрема. З цього приводу різні автори висловлюють суперечливі думки. Так, дослідженнями Н.И. Магалифа, З.М. Мюллера, З.М. Заріни (1986) показано підвищення рівня імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові при екзогенному алергічному альвеоліті.
Нами виявлено достовірне підвищення рівня імуноглобулінів класу М (1,92±0,1 г/л) у сироватці крові при гострій формі ЕАА, та у хворих другої групи зі стажем роботи 6-10 років (1,38±0,1 г/л) і четвертої групи (1,45±0,1 г/л) хронічної форми; при контролі 0,82±0,06 г/л. Виключення становили перша і третя група хворих, в яких рівень Іg М не змінювався (Регеда М.С., 1993, 1996). Приведені нами дані дозволили виявити зміни Іg М у сироватці крові, як при гострій формі так і у деяких групах хворих хронічної форми захворювання. Ці результати слід мати на увазі під час проведення діагностики та диференціальної діагностики ЕАА з іншими захворюваннями бронхолегеневого апарату.
Вивчення наступного імуноглобуліну класу G у сироватці крові хворих на гостру форму захворювання показало підвищення його на 93,6% в порівнянні з контролем. Рівень Іg G продовжує зростати у всіх групах хворих з хронічною формою ЕАА незалежно від стажу роботи на птахофабриці. Так, у хворих першої групи вміст Іg G підвищується на 68,0%, у другій він зростає на 74,4%, у третій та четвертій відповідно підвищується на 70,2% і 63,8%. Ми вважаємо, що рівень імуноглобулінів у сироватці крові відображає інтенсивність антитілоутворення (Регеда М.С., 1993, 1996, 2000).
Екзогенний алергічний альвеоліт характеризується підвищенням вмісту Іg А у сироватці крові хворих хронічної форми зі стажем роботи від 1 до 20 років. В осіб з невеликим стажем роботи (1-10 років) спостерігається зростання рівня Іg А до 2,4±0,8 г/л і 2,2±0,6 г/л і набуває найвищих величин цей показник у третій та четвертій групах хворих (3,4±0,2 г/л і 3,6±0,2 г/л; при нормі 1,88±0,06 г/л), в яких стаж роботи був значно вищий ніж у перших двох групах.
Аналізуючи одержані дані можна думати про те, що Іg G і Іg А і у меншій мірі Іg М відносяться до інформативних показників, які зазнають змін як при гострій, так і при хронічній формах захворювання і їх доцільно визначати у хворих при ЕАА для характеристики стану гуморальної ланки імунітету, а також вони мають діагностичну цінність.
Особливу увагу привертають дослідження, які присвячені вивченню Іg Е у сироватці крові хворих з гострою формою екзогенного алергічного альвеоліту. Цей показник зростає на 91,8% в порівнянні з величинами здорових осіб. Неоднозначні результати одержані у хворих на хронічну форму захворювання. Вміст Іg Е підвищується на 30,1% у пташників зі стажем роботи до 5 років. У другій групі зростає на 127,9%, і стає найвищим в осіб з найбільшим стажем роботи (16-20 років) — підвищується на 157,6%. Стаж роботи (11-15 років) не позначається на концентрації Іg Е. Він не змінюється при даному стажі роботи.
Таким чином, у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт визначаються порушення у В-системі імунітету. Високий рівень імуноглобулінів А, М, G, Е у сироватці крові свідчить про стимуляцію гуморальної ланки імунітету та про включення захисних механізмів у процес, який спрямований на руйнування антигенів та видалення їх з організму хворого.
Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»
Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/
«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»