вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Бронхіальна астма у дітей

Регеда М.С. (добавил(а) 1 сентября 2010 в 13:09)
Добавить статью Распечатать

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

Відомо, що більше як 50% дітей, які страждають астмою, можуть «перерости» захворювання. Дуже важливо є не опустити цю можливість. Доведено, що розвиток периферичних повітроносних шляхів (бронхів та бронхіол) активно продовжується у перші роки життя. У цей віковий період діти найбільше сприятливі для дихальних інфекцій. Це очевидно є першим за часовим фактором стимулятор розвитку астми. До додаткових чинників відносять: паління матері (під час вагітності, годування), недоношеність плоду, штучна вентиляція легень при народженні.

До 20% дітей з перших років життя уражаються вірусною інфекцією. Досить часто розвивається у дітей бронхіоліт. До шестирічного віку у переважній більшості дітей, які хворіють на респіраторні інфекції, повністю відновлюється їхнє здоров’я. Проте, у 35% хворих дітей зберігається тенденція до рецидивів. Властиво вони складають «групу ризику» для розвитку бронхіальної астми.

Гіперреактивність бронхів формується на ґрунті дихальних інфекцій і повинно безперечно прийматись до уваги, особливо з прогностичною метою. Іншим ключовим фактором є роль алергії. Вірусні інфекції підсилюють дію алергії і надають її самостійного значення. Алергічний стан бронхів (респіраторний алергоз) проявляється під впливом пневмо- і харчових алергенів, психоемоційних факторів. Орієнтовними показниками, які можуть свідчити про небезпеку розвитку астми, є прояви алергії (харчова, шкірна) у батьків (особливо в матері) і в самої дитини.

У 5-15 річному віці фізіологічна реактивність бронхів закономірно зменшується. Розвиток астми у дітей шкільного віку має свої характерні ознаки. В період статевого дозрівання захворювання здебільшого проявляється у дівчаток. У дошкільному віці – у хлопчиків. Для дітей шкільного віку характерним є астма фізичного зусилля.

За різними даними бронхіальну астму «переростають» від 30 до 70% дітей (Ялкут С.И., 1998). Такі великі коливання в статистиці пов’язані не лише з конституційними особливостями дитячого віку, але й залежить від ефективності заходів за контролем захворювання. Тому такий контроль за дитиною, яка потрапила в «групу ризику» повинен бути постійним і тривалим за умови спільної участі батьків і лікаря. Для профілактики астми дуже важливим є контроль за чистотою повітря.

Перебування хворих дітей повинно бути в палатах, в яких відсутні алергени. Це сприяє зниженню частоти нападів ядухи та ступеня гіперреактивності бронхів. Суворі вимоги до чистоти повітря дають можливість поступово знизити потребу хворої дитини в медикаментах. Безпиловий режим (прибирання, відсутність «зайвих» речей, м’яких іграшок, обмеження контакту з домашніми тваринами) повинен бути постійним.

Важливе значення має стан носоглотки, лікування місцевої алергії та інфекції. Сезонний (пилковий) алергічний риніт стимулює гіперреактивність бронхів до дії неспецифічних подразників (холод, інфекція), які провокують, в свою чергу, розвиток постійних впродовж цілого року нападів захворювання. Важливим симптомом є тривалий кашель. До 90% випадків хронічного кашлю супроводжується розвитком гіперреактивністю бронхів і перші напади астми можуть проявлятися властиво на цьому ґрунті («кашлева астма»).

Позитивний ефект від застосування бета-адреноміметичних препаратів служить диференціально-діагностичним критерієм астми, яка формується. Особливе значення для дитячої астми має комплекс психотерапевтичних заходів, які спрямовані не лише на профілактику і виліковність, але і для формування особистості хворої дитини.

Правильна стратегія по відношенні до хворої дитини повинна базуватись на основі взаємовідносин в сім’ї і дитячого колективу.

Профілактика та лікування дітей, які хворі на бронхіальну астму складається в цілому з таких принципів:

  • профілактика та лікування респіраторних інфекцій (протизапальна, антиінфекційна терапія, загартовування дитини);
  • попередження та лікування алергії (контроль за чистотою повітря, гіпоалергічна дієта, проведення протиалергійної, десенсибілізуючої терапії);
  • визначення «груп ризику» з метою постійної профілактики хронічного розвитку процесу;
  • контроль фізіологічних процесів дозрівання організму в умовах астми і підвищеної ймовірності ускладнень від медикаментозної терапії (можливо відставання в рості під час лікування глюкокортикоїдами), проведення повторних курсів вітамінотерапії, особливо в несприятливий період року, за наявності небезпеки розвитку респіраторної інфекції;
  • контроль за фізичною активністю;
  • особливу увагу звертати на психологію хворої дитини, формування її особистості, адаптації в сім’ї та в дитячому колективі, заборонити раннє паління.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»