Вхід на сайт

Увійти Зареєструватись

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Вибір напряму медицини

Інформаційний блок
Розмір тексту
Aa Aa Aa

Рентгенологічний метод діагностики екзогенних алергічних альвеолітів

Регеда М.С. (додав(-ла) 1 сентября 2010 в 13:55)
Додати статью Роздрукувати

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

Рентгенологічний метод діагностики екзогенних алергічних альвеолітів займає провідне місце серед інших методів (Дмитриева Л.И., Киреева Т.А., 1984; Дмитриева Л.И., Дженжера Е.Н., 1986; Хоменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987).

При цьому необхідно дотримуватись такого правила: мінімальний комплекс використаних рентгенологічних методик повинен дати максимум інформації у кожному конкретному випадку. Власне дослідження повинно бути цілеспрямованим.

Використання комп’ютерної томографії для діагностики екзогенного алергічного альвеоліту (ЕАА) дозволяє встановити наявність інтерстиціальних і паренхіматозних дифузних змін, які, як правило, не виявляються на звичайних рентгенограмах. Крім цього, комп’ютерна томографія дає можливість виявити зміни у ділянці верхівок легень та середостіння, уточнити локалізацію та відношення збільшених медіастинальних і прикореневих лімфатичних вузлів до прилеглих анатомічних утворень.

Комп’ютерна томографія здебільшого не може бути інформативним самостійним діагностичним методом, її слід поєднувати з класичним рентгенологічним дослідженням. Л.И.Дмитриева, Е.Н. Дженжера (1986) згрупували рентгенологічні ознаки за ступенем прогресування:

  • тяжисті тіні міжлобулярних ущільнень;
  • збільшення сітчатих змін;
  • зниження структур в прикореневих зонах;
  • стрічковидні перибронхіально-периваскулярні ущільнення;
  • підплевральні ущільнення;
  • наявність дрібновогнищевої дисемінації;
  • високе стояння купола діафрагми;
  • фіброзна трансформація судинного малюнка;
  • вогнищеве здуття, невеликі ділянки ущільнення легеневої тканини.

Е.Т. Нарке (1968) на прикладі «легені фермера» виділив стадії захворювання, і в залежності від цього згрупував рентгенологічні ознаки екзогенного алергічного альвеоліту на стадії:
А1 – мінімальні зміни, які можуть бути інтерпретовані як варіант нормального легеневого малюнка;
А2 – дрібні міліарні точкові ущільнення переважно у середньонижніх відділах легенів, дифузне зниження прозорості («матове скло»);
А3 – великі вогнищеві тіні, які можуть зливатися у середньонижніх відділах судинної тіні втрачають чіткість контурів, лінії Керлі А і В;
В – рентгенологічні зміни відповідають стадії А2 і А3, які зберігаються більше 1-го року;
С1 – зміни дифузного характеру у вигляді сітчатої деформації легенового малюнка, тонкі тяжисті тіні, вогнища зливаються і їх величина є різною;
С2 – грубі тяжисті ущільнення, які радіально виходять від кореня легенів;
С3 – грубі тяжисті зміни поєднуються з кістозними, деформація і зморщування, особливо у верхніх відділах і верхівок нижніх часток легенів, ділянки зморщеної легеневої тканини, легеневе серце.

Л.И. Дмитриева, Т.А. Киреева (1984); Л.И. Дмитриева, Е.Н. Дженжера (1986) згрупували зміни у рентгенологічні симптомокомплекси в залежності від рівня і характеру переважно структурних порушень при ЕАА, їх розповсюдженістю та динаміки:

  • емфізематозно-склеротичний;
  • паренхіматозно-інтерстиціальний;
  • гранулематозний.

Емфізематозно-склеротичний рентгеносимптомокомплекс

Особливості морфологічних змін та тканинних реакцій у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт свідчать про ураження не тільки легеневої паренхіми, але і термінальних бронхіол, порушується їх функція (Хоменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987).

Для емфізематозно-склеротичного варіанту ЕАА характерним є такий рентгенологічний симптомокомплекс:

  • наявність емфіземи;
  • симптом «матового скла», який здебільшого виражений у кортико-діафрагмальних відділах легенів;
  • розвиток крайового медіастинального фіброзу;
  • наявність полів «провалу» між крайовими полями фіброзу;
  • розвиток кортикального інтерстиціального фіброзу, який зумовлений плевральним компонентом та лімфостазом у поверхневій лімфатичній сітці;
  • наявність дрібних мономорфних гранульом і комплексних інтерстиціально-вузликових тіней на межі плаща легені;
  • порушення функції діафрагми.

Паренхіматозно-інтерстиціальний рентгеносимптомокомплекс

Рентгенологічна картина при паренхіматозно-інтерстиціальному симптомокомплексі у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт є різною. Поліморфізм рентгеносеміотики зумовлений, насамперед, характером тканинних реакцій – перевага ексудативного типу «запалення». Рентгенологічне дослідження хворих на екзогенний алергічний альвеоліт дозволяє встановити не лише ураження бронхолегеневих структур, але і визначити фазу його розвитку, характер ускладнень та формування репаративних перетворень у легенях, середостіння та діафрагми.

Таким чином, при паренхіматозно-інтерстиціальному симптомокомплексі ЕАА прогресує розвиток склеротичних змін переважно на рівні інтерстиціальної сполучної тканини, альвеолярного інтерстиція, а також плевральних оболонок легень, призводить до деформації бронхолегеневих структур, порушення архітектоніки легень та середостіння і розвиток дифузного паренхіматозно-інтерстиціального фіброзу, фіброзного медіастиніту і перигіліту. Ці зміни супроводжуються розвитком гіпертензії у малому колі кровообігу за змішаним артеріально-венозним типом.

Таблиця 1. Динамічна рентгеноморфологічна характеристика паренхіматозно-інтерстиціального симптомокомплексу при ЕАА

Фаза розвитку

Рентгеноморфологічна характеристика

Інфільтрація

Симптом "матового скла", особливо в кортико-діафрагмальних відділах легенів. Легеневий рисунок збагачений. Сітчасто-ячеїста деформація інтерстиція, втрата чіткості структур, дисковидні ателектази, лінії керлі А і В. Розвиток змішаного типу застою. Інфільтрація плеври. Можливе збільшення лімфатичних вузлів середостіння, високе стояння діафрагми, знижена її рухомість.

Розсмоктування та ущільнення

Структури легень є чіткі і різкі. Розправлення і ущільнення дисковидних ателектазів. Зменшення ширини та щільності коренів легень та середостіння. Нормалізація гемодинаміки у малому колі. Відновлення топографії і функції діафрагми.

Фібротизація

Дифузна сітчасто-ячеїста та тяжиста деформація зумовлена розвитком паренхіматозно-інтерстиціального фіброзу, емфізематозно-дистрофічної перебудови структур легенів. Плевропневмомедіастинофіброз. Діафрагмальний фіброз.

Гранульоматозний рентгеносимптомокомплекс

При рентгенологічному дослідженні хворих на екзогенний алергічний альвеоліт визначається наявність вогнищево-подібних тіней – гранульом.

Л.И. Дмитриева, Т.А. Киреева (1984) вказують на можливість переходу рентгенологічних змін з одного варіанту у інший. Рентгенологічний метод дослідження дозволяє виявити не лише морфологічний субстрат динамічних змін, але і дати функціональну характеристику системи дихання. Найбільш інформативним є метод рентгенопневмополіграфії, за допомогою якого можливе одночасне дослідження трьох синхронно діючих дихальних компонентів: реберно-грудинного, діафрагмального та м’язово-еластичного апарату трахеобронхіальної системи.

Таблиця 2. Динамічна рентгеноморфологічна характеристика гранульоматозного симптомокомплексу при ЕАА

Фаза розвитку

Рентгеноморфологічна характеристика

Інфільтрація

Дрібні однотипові гранульоми по ходу судинних генерацій або поліморфні, конгломеруючі без чітких контурів. Збагачений судинний малюнок перекриває інтерстиціальні структури легень. Інфільтрація плеври. Розширення та ущільнення коренів легень та середостіння, збільшення лімфатичних вузлів. Високе стояння купола і обмеження рухомості діафрагми.

Розсмоктування та ущільнення

Зменшені тіні гранульом структури легенів чіткі, різкі. Зменшення ширини та щільності кореня легенів, середостіння. Відновлення функції діафрагми.

Фібротизація

Тіні гранульом є високої інтенсивності; поява або наростання у них і лімфатичних вузлах кальцинації. Дифузна сітчасто-тяжиста деформація легеневого малюнка. Формування плевропневмомедіастиніту, ділянок пневматозу; ретракція і емфізематозна перебудова легеневої тканини. Порушення функції діафрагми.

М.С. Регеда (1996) виявив у хворих на гостру форму ЕАА рентгенівські зміни у легенях у вигляді підсилення сітчастості легеневого малюнка (9 чоловік), появи дрібновогнищевих дисемінованих тіней у легенях (7 чоловік) і у 2-х пташників із 18-ти ― зміни були відсутні. За умови припинення контакту хворих з алергенами клінічні ознаки та рентгенівські зміни  зникали через декілька днів, а у випадку нового контакту спостерігалось поновлення клініко-рентгенологічної картини.

Нами встановлено (Регеда М.С., 1996), у хворих на хронічну форму ЕАА, підсилення сітчастості легеневого малюнка ―7 чоловік, появу дрібновогнищевих дисемінованих тіней у легенях ― 3 чоловіки, рентгенологічну картину «сотових легень» ― 1 чоловік, пневмосклероз ― 9 пташників.

А.Г. Хоменко, Ст. Мюллер, В. Шиллинг (1987) на основі спеціального аналізу даних цілеспрямованого рентгенологічного дослідження, які доповнені комп’ютерною томографією, виявили, що для усіх видів ЕАА найбільш характерним є наступні рентгенологічні ознаки:

  1. Зміни інтерстиціальної сполучної тканини і альвеолярного інтерстиція спостерігаються при розвитку фіброзу, який має змішаний паренхіматозно-інтерстиціальний характер з переважним ураженням часткових і внутрішньочасткових структур легенів. При цьому досить швидко появляються рентгенологічні ознаки ураження дрібних бронхів, які дозволяють передбачити наявність бронхіолоальвеоліту. В залежності від фази процесу можуть переважати інфільтративні або склеротичні зміни.
  2. На ґрунті зазначених змін ведучою ознакою можуть бути гранульоматозні утворення, які мають різну рентгеноморфологічну структуру в залежності від фази захворювання.
  3. Збільшення лімфатичних вузлів, коренів легень та середостіння з ознаками інфільтративного періаденіту і наступним розвитком фіброзного медіастиніту і перигіліту.
  4. Розвиток гіпертензії у малому колі кровообігу за змішаним артеріально-венозним типом.
  5. Інфільтративне ущільнення септальних оболонок, міжчасткової костальної, медіастинальної і діафрагмальної плеври з наступним розвитком фіброзу.
  6. Розвиток фіброзно-дистрофічного діафрагматиту.
  7. Порушення функціональної здатності дихальної системи зумовлені, насамперед, зниженням еластичних властивостей легеневої тканини і у меншій мірі – ураженням міжреберної дихальної мускулатури та діафрагми.

Як видно із вищевикладеного, екзогенний алергічний альвеоліт – захворювання, яке характеризується значним поліморфізмом клінічних і особливо рентгенологічних проявів. Цей поліморфізм зумовлений етіологічними і морфологічними особливостями, характером перебігу та фазою розвитку захворювання.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Схожі матеріали

Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»