Вхід на сайт

Увійти Зареєструватись

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Вибір напряму медицини

Інформаційний блок
Розмір тексту
Aa Aa Aa

Діагностика етіології спонтанних пневмотораксів (СП) з використанням торакоскопії

Невзгода Александр (додав(-ла) 16 декабря 2009 в 13:43)
Додати статью Роздрукувати

Проведені автором дослідження показують, що: пацієнти з клінікою СП підлягають госпіталізації у спеціалізовану медичну установу; при вимушеній госпіталізації даного контингенту хворих в медичні установи загального профілю обов’язково необхідна консультація торакального хірурга для визначення подальшої тактики; застосування торакоскопії з біопсією дозволяє чітко верифікувати етіологію СП.

Своєчасне виявлення причини СП сприяє проведенню адекватного лікування, визначенню показів до оперативного втручання. Етіологічними чинниками даної нозології можуть бути:

  • бульозна емфізема;
  • туберкульозне ураження;
  • запальні процеси легень;
  • онкологічна патологія легень.

При пункції плевральної порожнини пацієнта із СП можна встановити наявність вільного повітря, проте важко зробити висновок про етіологічний чинник цього захворювання.

Найбільш інформативним методом діагностики цієї патології є:

  • проведення торакоскопії з візуальним оглядом вісцеральної і парієтальної плеври;
  • біопсія патологічно змінених тканин.

Для діагностики причини СП було застосовано торакоскопію 167 пацієнтам (віком від 16 до 72 років), які знаходились на лікуванні в пульмонологічній лікарні Львівської залізниці і у Львівському фтизіопульмонологічному центрі з 1998 по 2007 рр.

Торакоскопія проводилась під місцевим знечуленням в IV міжребер’ї по середньоаксілярній лінії з використанням жорсткого торакоскопа за стандартною методикою.

Результати дослідження були наступні:

  • бульозну емфізему, як причину СП, констатовано у 77-ми обстежених. Візуально при торакоскопії спостерігали наявність бул розміром від 3-5 мм до 1-4 см, як правило, у верхівкових сегментах, що мали вигляд грон винограду, або були поодинокими;
  • при туберкульозному ґенезі СП виявляли різку гіперемію костальної і вісцеральної плеври, наявність просоподібних висипань округлої форми розміром до 3 мм і фібринних нашарувань різних за формою і розміром, що в 27-ми випадках розподіляли плевральну порожнину на окремі комірки. Діагноз встановлювався на підставі результатів патогістологічного дослідження біоптатів плеври і специфічне ураження констатовано у 71-го пацієнта;
  • периферичний рак легень, як чинник СП, виявлено у 12-ти пацієнтів. При цьому торакоскопічно констатували наявність пухлинного утвору на вісцеральній плеврі розміром від 4 до 7 см , різку гіперемію плевральних листків.

Проведені автором дослідження показують, що:

  • пацієнти з клінікою СП підлягають госпіталізації у спеціалізовану медичну установу;
  • при вимушеній госпіталізації даного контингенту хворих в медичні установи загального профілю обов’язково необхідна консультація торакального хірурга для визначення подальшої тактики;
  • застосування торакоскопії з біопсією дозволяє чітко верифікувати етіологію СП.

Спеціально для порталу «Страна Врачей»
підготував  Невзгода О.А.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»