вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Симвастатин в корекції порушень ліпідного обміну при вторинній профілактиці і лікуванні атеросклерозу і його ускладнень

Редакция (добавил(а) 22 ноября 2010 в 15:51)
Добавить статью Распечатать

Використання засобів, що зменшують вміст в крові холестерину (зокрема ліпопротєїдів низької щільності (ЛПНЩ)), перш за все препаратів групи статинів, на даний час є одним з обов'язкових компонентів вторинної профілактики захворювань судин, асоційованих з атеросклерозом.

Переваги статинів як засобу ліпідемічної терапії

За даними епідеміологічних досліджень, був виявлений прямий зв'язок між високими рівнями холестерину  і підвищеним ризиком розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС). Надалі було показано і зворотне – зниження підвищеного рівня холестерину, зокрема, ліпопротєїдів низької щільності (ЛПНЩ), зменшує ризик розвитку ІХС. Найефективніше знижують рівень холестерину і зменшують ризик серцево-судинних ускладнень інгібітори 3–гидрокси–3–метілглутаріл–коензім–А–редуктази (статини). Препарати виявилися ефективними як при первинній, так і при вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань.

Але якщо первинна профілактика переважно будується на зміні образу життя пацієнта і усуненні чинників ризику, то вторинна профілактика здійснюється в основному за рахунок комплексного, тривалого лікування. Саме в рамках цієї терапії широко використовуються статини.

Антиатеросклеротична дія, унікальні і багатообразні властивості роблять групу статинів вельми цінною, особливо якщо зважити на простоту їх вживання, доведену безпеку і високу ефективність.

Переваги статинів перед іншими гиполіпідемічними препаратами полягають:

  • у вищому відсотку зниження ризику кардіальної смертності і вірогідності розвитку серцево-судинних подій;
  • в одночасному зниженні загальної смертності;
  • у ранньому настанні вказаних в попередніх двох пунктах клінічних ефектів;
  • у найбільшій зручності для хворих (одно– або двократний прийом пігулок);
  • у найбільшій безпеці та найкращій переносимості лікування [1–3].

У ряді рандомізованих контрольованих досліджень та в значних мета–аналізах було переконливо показано, що призначення статинів як засобу вторинної профілактики, може значно поліпшити прогноз життя хворого на ішемічну хворобу серця, навіть в найбільш гострих ситуаціях (при гострому коронарному синдромі, інфаркті міокарду, після перенесеного порушення мозкового кровообігу та ін.). Перевага при цьому віддається статинам з переконливо підтвердженою ефективністю і безпекою, як за даними крупних рандомізованих досліджень, так і по накопиченому досвіду тривалого і широкого вживання в практичній медицині.

Саме таким засобом вважається симвастатин.

Симвастатин: загальні відомості та правила призначення

Симвастатин – гиполіпідемічний засіб, що синтетичним шляхом отримується з продукту ферментізациі Aspergillus terreus. У випадках, коли підвищення вмісту холестерину є чинником ризику (наприклад, гетерозиготної родинної і неродинної форм гиперхолестерінемії чи при змішаній гіперліпідемії), симвастатин знижує вміст в плазмі крові ліпопротєїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротєїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), тригліцеридів та загального холестерину.

До початку лікування симвастатином пацієнтові слід призначити стандартну гипохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися протягом всього лікування.

Початкова доза симвастатина, що рекомендується хворим на ішемічну хворобу серця (або з високим ризиком розвитку ІХС) дорівнює 20 міліграм на добу. Але ефект симвастататину є дозозалежним, тому при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця ефективні дози симвастатина можуть складати як 40 мг/добу., так і (рідше) 80 мг/добу. При прийомі симвастатина в дозі 40 мг/добу відсоток зниження рівня ліпопротєїдів низької щільності досягає 38%, при дозі 80 мг/добу – 46% [2, 4]. Дозу препарату змінюють за необхідності, поступово, з інтервалом у 4 тижні.

Важливо також мати на увазі, що, якщо вміст ліпопротєїдів низької щільності (ЛПНЩ) у крові пацієнта, що отримує симвастатин, становить менше 75 мг/дл (1,94 ммоль/л), а вміст загального холестерину менше 140 мг/дл (3,6 ммоль/л), дозу препарату необхідно зменшити.

Дія симвастатину стає помітною в середньому через 2 тижні від початку прийому, максимальний терапевтичний ефект спостерігається через 4–6 тижнів. Препарат приймають всередину 1 раз на добу, увечері, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від прийому їжі.

Застосування генеричних препаратів симвастатину на прикладі Вабадину

На сьогоднішній день у світі випускається більше ніж 20 лікарських засобів, діючою речовиною яких є симвастатин. Тому практикуючі лікарі постійно вимушені робити вибір на користь тих чи іншого препарату. Звичайно, перевагу намагаються віддавати найбільш якісним та перевіреним засобам, серед яких помітне місце посідає Вабадин – продукція відомої фармацевтичної компанії  Берлін-Хєми (Менаріні Груп).

Клінічні дослідження Вабадину довели його високу ефективність та безпечність при призначенні хворим на ішемічну хворобу серця. Так, за результатами 30-денного дослідження, що проводилося базі відділення хронічної ішемічної хвороби серця Інституту кардіології імені академіка Н.Д. Стражеско, при призначенні у початковій дозі 20 мг/добу, Вабадин виявився ефективним у 86,3 % хворих. При цьому цільовий рівень загального холестерину (> 4,5 ммоль/л) і зменшення рівня холестерину ліпопротєїдів низької щільності (у середньому на 30,2 % ) були досягнуті у 63,6 % учасників дослідження [5].

Ці показники в цілому збігаються з результатами таких відомих широкомасштабних досліджень симвастатину, як НРS (Heart Protection Study) та Скандинавське дослідження (4S). Тому серед генеричних препаратів симвастатину, представлених на фармацевтичному ринку України, Вабадин, як засіб з доведеною клінічною ефективністю, заслуговує на переважний вибір у якості першого засобу для корекції порушень ліпідного обміну.

Моніторинг показників крові – застава безпеки лікування симвастатином

Лікувальна дія симвастатину (статинів) полягає в гальмуванні на ранній стадії швидкості ключової ланки біосинтезу холестерину в печінці і в зменшенні внутріклітинних його запасів. Окрім зниження рівня атерогенних ліпідів, статини стабілізують атеросклеротичні бляшки, зменшують ризик їх розриву, покращують ендотеліальну функцію, зменшують схильність коронарних артерій до спастичних реакцій, пригнічують реакції запалення, впливають на показники, що визначають схильність до утворення тромбів (в'язкість крові, агрегація тромбоцитів і еритроцитів, концентрація фібриногену) [6]. Саме тому діагноз “ішемічна хвороба серця” потребує призначення статинів незалежно від рівня холестерину.

На жаль, жодна хімічна сполука, що має виражений вплив на організм людини, не може похизуватися відсутністю побічної дії. Симвастатин (зокрема у складі Вабадину) – не виключення. Так, в частини хворих (0,1%) лікування симвастатином (і статинами у цілому) може викликати міопатію, що приводить в окремих випадках до рабдоміолізу і ниркової недостатності (підвищення рівня креатиніну). До речі, про можливість виникнення міопатії при збільшенні дози препарату (хворобливість в м'язах, млявість або м'язова слабкість, нездужання, лихоманка) пацієнти мають бути попереджені.

В цілях діагностики і запобігання розвитку ускладнень (міопатії), рекомендується регулярно проводити виміри величини сироваткової креатінфосфокинази (КФК). Критерієм відміни препарату служить збільшення вмісту КФК в сироватці крові більш ніж в 5 разів відносно верхнього показника норми.

Окрім того, для запобігання ускладненням при призначенні статинів, необхідно враховувати такі чинники ризику, як надлишковий вжиток алкоголю, гепатит а анамнезі, підвищення рівня печінкових ферментів неясної етіології. Задля безпеки хворого, перед початком терапії симвастатином (статинами) необхідно провести дослідження функції печінки, а потім регулярно контролювати активність печінкових ферментів і надалі: кожні 6 тижнів протягом перших 3 міс., потім кожні 8 тижнів до закінчення першого року лікування, і потім 1 раз на півроку.

Література

  1. Аронов Д.М., Лупанов В.П. Атеросклероз и коронарная болезнь сердца. Изд. 2–е, переработ.– М, Триада–Х, 2009, 248 с.
  2. Диагностика и коррекция нарушений липидного обмена с целью профилактики и лечения атеросклероза. Российские рекомендации (IV пересмотр). Кардиоваскулярная терапия и профилактика 2009; 8(6), (Приложение 3), 58 с.
  3. Карпов Ю.А. Статины в профилактике и лечении связанных с атеросклерозом заболеваний; эффективность и безопасность. Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии 2005; № 2: 48–53.
  4. Марцевич С.Ю., Кутишенко Н. Первичная профилактика сердечно–сосудистых осложнений: роль статинов. Рациональная Фармакотерапии я в Кардиологии 2009; № 4: 80–84.
  5. Лутай М.И., Лысенко А.Ф., Пономарева Г.В., Клинический опыт применения препарата Вабадин (симвастатин) в клинической практике, Артериальная гипертензия 2009; №6 (8): 10–14.
  6. Jones P.H. Comparing HMG–CoA reductase inhibitors. Clin Cardiol 2003; 26( Supp1): 115–120.

Похожие материалы

Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»