Ендоскопічні методи дослідження. Торакоскопія. Медіастіноскопія.

В подальшому торакоскопічні методи вдосконалювалися шляхом покращення апаратури, методологічного вдосконалення. Дуже широко торакоскопія застосовувалася для лікування туберкульозу легень.

Перший атлас торакоскопічних картин при різних захворюваннях грудної клітки був виданий F.Cova у 1928 р.

Найбільш масштабне застосування торакоскопія набула в диференційній діагностиці плевральних випотів.

Торакоскопію проводять за допомогою жорстких (ригідних) торакоскопів. Існують також фіброторакоскопи.

Торакоскопія

Основними вузлами торакоскопа є:

• оптичні системи;
• троакар;
• ексцизійні щипці;
• ін'єкційні голки;
• коагуляційні зонди;
• світловоди;
• тримач для тампонів;
• повітряна канюля;
• проектор світла;
• підігрівач оптичних систем;
• апарат для діатермокоагуляції.

Діагностичні оптичні системи діаметром 8 мм, з кутами зору 135-180 градусів, забезпечують дослідження органів грудної порожнини. Торакоскопія повинна проводитись в умовах операційної з дотриманням всіх правил асептики і антисептики.

Показами для застосування цього методу є наступні нозологічні форми:

• ексудативний плеврит не виясненого ґенезу;
• середній і великий гідроторакс;
• пневмоторакс;
• малий і середній гемоторакс;
• підозра на пошкодження органів межистіння;
• підозра на пошкодження діафрагми;
• дифузні і обмежені захворювання легень;
• пухлини плеври;
• кісти;
• пухлини межистіння;
• захворювання діафрагми.

Крім діагностичної торакоскопії, на сьогодні, дуже широко застосовується лікувальна торакоскопія. Вперше вона застосовувалася для ліквідації плевральних шварт і зростів. В подальшому метод стали широко використовувати для інструментальної санації плевральної порожнини, видалення з неї сторонніх тіл.

Оперативна торакоскопія широко застосовується для:

• висічення бул і кіст легень;
• ушивання і герметизації ран легень;
• видалення новоутворів легень;
• проведення плеврактомії;
• вскриття підплеврально розташованих гематом;
• видалення пухлин і кіст межистіння;
• ліквідації згорненого гемотораксу;
• герметизації нориць бронхів і санації плевральної порожнини.

Із введенням методу відеоторакоскопії стало можливим проведення оперативних втручань на легенях, межистінні і діафрагмі.

За допомогою відеоторакоскопії можна проводити:

• клиновидну резекцію легень;
• видаляти пухлину переднього межистіння;
• дренувати міжхребцеві абсцеси.

Протипоказами до торакоскопії слід вважати:

• важкий загальний стан хворого;
• двобічне ураження легень, яке супроводжується вираженою дихальною недостатністю;
• функціональна неповноцінність легень і діафрагми на протилежній стороні;
• захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації;
• порушення згортальної системи крові;
• гострі інфекційні захворювання;
• гнійне ураження шкіри;
• менструація;
• порушення функції дихання третього ступеня по обструктивному, рестрективному і змішаному типам;
• порушення діяльності серцево-судинної системи (колапс, пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія, гостра і хронічна коронарна недостатність третього ступеня);
• повна облітерація плевральної порожнини.

Торакоскопію не можна проводити перші три місяці після перенесеного інфаркту міокарда. Коагулопатія має відносні протипокази, коли кількість тромбоцитів складає понад 40х10⁹/л, а протромбіновий індекс понад 40%.

При пошкодженнях грудної клітки протипоказами до торакоскопії є шок, тотальний гемоторакс, гемоперікард, поранення серця, аорти.

Медіастіноскопія
Медіастіноскопія застосовується для дослідження переднього межистіння та біопсії збільшених лімфатичних вузлів.

Цей метод показаний при диференційній діагностиці:

• саркоїдозу;
• туберкульозу;
• силікозу;
• злоякісних пухлин;
• лімфогранулематозу.

Вперше ендоскопічний огляд переднього межистіння був виконаний Carlens E. у 1959 р. При цьому був застосований доступ через яремну вирізку за грудиною, медіастіноскоп проводився по передній поверхні трахеї до біфуркації.

На сучасному етапі принцип методу істотно не змінився. Операцію виконують під загальним знечуленням під ендотрахеальним наркозом.

Першим анатомічним орієнтиром є яремна вирізка грудини. Поперечний розріз шкіри і підшкірної клітковини виконують в нижній третині шиї над яремною вирізкою. Підшкірні судини поетапно коагулюються. По довжині пересікається пластинка середньої фасції шиї, що покриває передні м'язи шиї.

Другим анатомічним орієнтиром є трахея. Пальцем, проходячи вздовж передньої поверхні трахеї, створюють канал для проведення медіастіноскопа. При проведенні медіастіноскопії проводять огляд і інструментальну пальпацію.

На завершальному етапі проводиться біопсія лімфатичних вузлів.

Спеціально для порталу „Страна Врачей“

підготував В.О. Невзгода

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького