Склад сигаретного диму

>В газоподібній частині тютюнового диму містяться такі високотоксичні хімічні компоненти, як водень, ціаністий водень, метан, летючі нітрати, окис азоту, анілін, толуоідин, інші поліциклічні ароматичні сполуки вуглеводню, ряд окислених сполук – альдегідів, фенолів, кислот, складних ефірів тощо.

Складовими твердої частини сигаретного диму є нікотин та тютюновий дьоготь (смола), в якому знаходять прості і складні феноли, крезоли, нафтоли, пірен, бен(а)пірен, ароматичні аміни та вуглеводні, інше. Встановлено, наприклад, що при викурюванні 20 г тютюну продукується понад 1 г дьогтю.

Патогенну дію сигаретного диму значно підсилює і радіаційна токсичність, зумовлена наявністю в складі деяких сортів тютюну турецького, американського або іранського виробництва понад двох десятків елементів, серед яких знаходять радіоактивні сполуки калію, урану, телурію, полонію, стронцію. Підраховано, наприклад, що доза опромінення людини, яка викурює дві пачки сигарет протягом дня, внаслідок надходження радіоактивних іонів полонію може досягти за 25 років двох Зв (в середньому – 80 мЗв на рік). За іншими даними при викурюванні 20 сигарет на день курець одержує таку ж дозу опромінення, яку можна отримати внаслідок здійснення 200 рентгенівських знімків протягом року.

Але сигаретний дим – це не єдине джерело ксенобіотиків для курця. Американськими дослідниками було показано, що в процесі куріння гранули активованого вугілля, функція яких адсорбувати токсичні речовини з диму, часто відділяються від фільтру сигарети і потрапляють в організм людини шляхом їх вдихання або заковтування.

Тривалий час панувала думка, що найбільшу небезпеку для організму курця становить нікотин. Проте, хоча саме він і є причиною розвитку тютюнової залежності, але, як самостійна хімічна структура (фармацевтичний засіб), не здатен викликати ні раку, ні серцево-судинних захворювань, спричинених курінням. Нікотин має властивості м’якого симпатоміметика, кінцеві ефекти якого є не більші, ніж фізіологічна відповідь серцево-судинної системи на невелике фізичне навантаження: зростання частоти серцевого ритму на 5-7 ударів за хвилину, артеріального тиску – на 5 мм рт. ст., минуще звуження артеріальних судин тощо. Звичайно, як сприяючий вазоспазмам чинник, він бере участь у розвитку серцево-судинної патології у курців, але інші компоненти сигаретного диму мають важливіше значення.

В димі сигарети виділяють два потоки: основний, який вдихає сам курець, і додатковий (побічний) – потік диму, що вивільняється з кінчика запаленої сигарети між затяжками. Саме він містить найвищі концентрації високотоксичних хімічних сполук та важких металів: свинцю, кадмію, нікелю, полонію, стронцію. Останні вважаються особливо небезпечними компонентами сигаретного диму, оскільки надходять в організм людини у вигляді аерозолю. В такий спосіб вони швидко потрапляють в системний кровоплин, де контактують з ендотелієм судин, призводячи до його ушкодження.

По матеріалам авторів: Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М., Скибчик В.А.

Інститут клінічної патології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького