
«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»
Врачебная практика
Новое на портале
- Новости 03.03.2021 Рецепт успіху в професії лікаря - на recipe.com.ua
- Новости 22.02.2021 Найпопулярніші харчові добавки, які приймають для підтримки організму в тонусі
- Новости 22.02.2021 4 витамина для поддержания иммунитета зимой
- Новости 22.12.2020 Как поддержать организм в стрессовый период жизни?
- Статьи 26.05.2020 Враження нервової системи при COVID-19
- Новости 25.05.2020 Аортокоронарное шунтирование в Турции
- Новости 15.05.2020 Изучается возможность применения флувоксамина для профилактики гиперцитокинемии у пациентов с COVID-19 легкой и умеренной степени тяжести
- Новости 15.05.2020 Подтверждена способность дексразоксана уменьшать кардиотоксичность, связанную с применением антрациклинов, при лечении острого миелоидного лейкоза у детей
- Новости 13.05.2020 Особенности течения коронавирусной инфекции COVID-19 у детей: новые данные
- Новости 13.05.2020 Нарушения сна как фактор риска обострения бронхиальной астмы у пациентов взрослого возраста
Куріння і серцево-судинна захворюваність у молодих (статистичні дані)

Всі форми вживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно збільшують захворюваність і передчасну смертність, зумовлену захворюваннями серцево-судинної системи. Так, коронарна хвороба серця (КХС), артеріальна гіпертензія, облітеруючий ендартеріїт та їх наслідки (інфаркт міокарда, інсульт, застійна серцева недостатність) у завзятих курців спостерігається в 3-4 рази частіше, ніж рак легень.
Підвищений ризик коронарної хвороби серця (КХС), незалежно від статі, виявлено серед курців різних етнічних груп в багатьох країнах світу. При цьому ймовірність виникнення інфаркту міокарда (ІМ) є тим більшою, чим менший вік курця. Вона особливо висока в осіб віком до 40-50 років, для яких куріння є основним етіологічним чинником цього захворювання. Зв’язок між палінням, захворюваністю і смертністю від коронарної хвороби серця, іншої судинної патології найвиразніше проявляється саме серед людей молодого віку. Так, інфаркт міокарда у чоловіків-курців у віці 30-49 років виникає в 5 разів, в 50-59 років – в 3 рази, а в 60-79 років – в 2 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. Збільшення частоти інфаркту міокарда у молодих пояснюється, насамперед, раннім початком куріння.
У жінок, які палять і застосовують оральні контрацептиви (отже, йдеться про жінок молодого віку), виявлено підвищений ризик не тільки коронарна хвороба серця, інфаркт міокарда, але й мозкового інсульту, частота розвитку якого у 20 разів вища, ніж у жінок, які не палять. Ішемічна хвороба нижніх кінцівок (облітеруючий ендартеріїт, тромбоваскуліт), що супроводжується синдромом переміжної кульгавості, у молодих людей зустрічається виключно серед курців .
Україна належить до країн з високою поширеністю паління. Сьогодні в нашій країні курить кожен другий чоловік і кожна п’ята жінка. Інтенсивність куріння серед жінок неухильно зростає. Найбільша частота паління спостерігається у чоловіків до 30 років. Разом з тим, в Україні зареєстровано найвищі серед країн Європи показники серцево-судинні захворювань у чоловіків і жінок, коронарна хвороба серця у жінок, а також один з найвищих показників смертності чоловіків від КХС. Найвиразніші відмінності у рівнях означених показників спостерігаються саме в молодших вікових категоріях, досягаючи в них трьох- семикратної різниці.
Смертність від серцево-судинні захворювань у чоловіків 37-47 років в Україні є чи не найвищою у світі. Вона у 4-5 разів перевищує аналогічні показники у більшості розвинених країн. Відомо, що тривалість часового інтервалу від моменту збільшення поширеності куріння серед молодих людей до появи у них перших ознак ССЗ та їх наслідків становить декілька десятиліть. Це дозволяє припустити подальше погіршення епідеміологічної ситуації щодо ССЗ в нашій країні.
Імовірність захворіти КХС залежить як від кількості випалюваних щодоби сигарет, так і від загальної тривалості паління. Підвищений ризик гострої коронарної недостатності і раптової смерті мають всі 100% осіб, які палять 25 і більше сигарет на день. Рівень фібриногену плазми крові – маркер високої ймовірності розвитку КХС, є прямопропорційним загальній дозі викурених протягом життя сигарет. Дозозалежний ефект куріння вважається суттєвим доказом причинного характеру цього взаємозв’язку і важливою ознакою кумулятивного впливу хронічної тютюнової інтоксикації. Останнє дає змогу провести аналогію між патогенною дією куріння та професійно і/або екологічно обумовленим впливом ксенобіотиків на судинну систему людини. Загальним для них є виникнення характерних розладів обмінних процесів в організмі, дисрегуляції судинного тонусу та структурних змін внутрішніх шарів стінки артерій, відповідальних за формування ішемічної симптоматики в осіб молодого віку.
По матеріалам авторів: Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М., Скибчик В.А.
Інститут клінічної патології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького
Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/
«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»