Куріння і серцево-судинна захворюваність у молодих (статистичні дані)

Підвищений ризик коронарної хвороби серця (КХС), незалежно від статі, виявлено серед курців різних етнічних груп в багатьох країнах світу. При цьому ймовірність виникнення інфаркту міокарда (ІМ) є тим більшою, чим менший вік курця. Вона особливо висока в осіб віком до 40-50 років, для яких куріння є основним етіологічним чинником цього захворювання. Зв’язок між палінням, захворюваністю і смертністю від коронарної хвороби серця, іншої судинної патології найвиразніше проявляється саме серед людей молодого віку. Так, інфаркт міокарда у чоловіків-курців у віці 30-49 років виникає в 5 разів, в 50-59 років – в 3 рази, а в 60-79 років – в 2 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. Збільшення частоти інфаркту міокарда у молодих пояснюється, насамперед, раннім початком куріння.

У жінок, які палять і застосовують оральні контрацептиви (отже, йдеться про жінок молодого віку), виявлено підвищений ризик не тільки коронарна хвороба серця, інфаркт міокарда, але й мозкового інсульту, частота розвитку якого у 20 разів вища, ніж у жінок, які не палять. Ішемічна хвороба нижніх кінцівок (облітеруючий ендартеріїт, тромбоваскуліт), що супроводжується синдромом переміжної кульгавості, у молодих людей зустрічається виключно серед курців .

Україна належить до країн з високою поширеністю паління. Сьогодні в нашій країні курить кожен другий чоловік і кожна п’ята жінка. Інтенсивність куріння серед жінок неухильно зростає. Найбільша частота паління спостерігається у чоловіків до 30 років. Разом з тим, в Україні зареєстровано найвищі серед країн Європи показники серцево-судинні захворювань у чоловіків і жінок, коронарна хвороба серця у жінок, а також один з найвищих показників смертності чоловіків від КХС. Найвиразніші відмінності у рівнях означених показників спостерігаються саме в молодших вікових категоріях, досягаючи в них трьох- семикратної різниці.

Смертність від серцево-судинні захворювань у чоловіків 37-47 років в Україні є чи не найвищою у світі. Вона у 4-5 разів перевищує аналогічні показники у більшості розвинених країн. Відомо, що тривалість часового інтервалу від моменту збільшення поширеності куріння серед молодих людей до появи у них перших ознак ССЗ та їх наслідків становить декілька десятиліть. Це дозволяє припустити подальше погіршення епідеміологічної ситуації щодо ССЗ в нашій країні.

Імовірність захворіти КХС залежить як від кількості випалюваних щодоби сигарет, так і від загальної тривалості паління. Підвищений ризик гострої коронарної недостатності і раптової смерті мають всі 100% осіб, які палять 25 і більше сигарет на день. Рівень фібриногену плазми крові – маркер високої ймовірності розвитку КХС, є прямопропорційним загальній дозі викурених протягом життя сигарет. Дозозалежний ефект куріння вважається суттєвим доказом причинного характеру цього взаємозв’язку і важливою ознакою кумулятивного впливу хронічної тютюнової інтоксикації. Останнє дає змогу провести аналогію між патогенною дією куріння та професійно і/або екологічно обумовленим впливом ксенобіотиків на судинну систему людини. Загальним для них є виникнення характерних розладів обмінних процесів в організмі, дисрегуляції судинного тонусу та структурних змін внутрішніх шарів стінки артерій, відповідальних за формування ішемічної симптоматики в осіб молодого віку.

По матеріалам авторів: Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М., Скибчик В.А.
Інститут клінічної патології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького