вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Українські малобілкові страви в лікуванні хронічної хвороби нирок

Редакция (добавил(а) 28 марта 2013 в 13:35)
Добавить статью Распечатать

В 2002 р. в США було презентоване поняття хронічної хвороби нирок (ХХН) з класифікацією її стадій, котра прийнята на ІІ з’їзді нефрологів України в 2005 р. Сьогодні цей термін використовується також в Європейській літературі і в останніх Європейських настановах з хвороб нирок.

Критерії визначення ХХН:

  • Ураження нирок (зміни у складі крові чи сечі, відхилення інструментальних тестів, результати біопсії нирки) у обстежуваного хворого тривають упродовж 3 місяців і більше,
  • Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) менша ніж 60 мл/хв/1,73 м2 протягом З місяців і більше, якщо навіть нема інших ознак ураження нирок, наведених вище.
Стадія ХХН ШКФ (мл/хв/1,73 м2)
I ≥90
II 60–89
III 30–59
IV 15–29
V <15 (або діаліз)

Різні за походженням і клінічними проявами хронічні хвороби нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, діабетична нефропатія тощо) мають однакові механізми виникнення і прогресування функціональних порушень нирок, пов'язаних зі зменшенням числа функціональних нефронів, мірилом чого служить величина ШКФ, скоригованої з урахуванням стандартної поверхні тіла (тобто 1,73 квадратного метра).

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІЄТОТЕРАПІЇ

З огляду на те, що дієтотерапія може бути успішною лише при правильному її проведенні, вважаємо необхідним зупинитися на характеристиці деяких загальних питань дієтотерапії, особливо ролі білків у харчуванні людини.

Умови побуту, праці, соціальне становище, спосіб життя, шкідливі звички, оточуюче середовище впливають на здоров'я і життя людини, але найбільшу роль відіграє характер і спосіб харчування.

Нормальна життєдіяльність можлива лише за умов своєчасного і повноцінного поповнення енерготрат на пластичних матеріалів для відновлення і побудови тканин і клітин тіла та регуляції функцій організму. Цим вимогам відповідає їжа тваринного та рослинного походження, що сприймається за допомогою травного апарату (каналу).

Травлення їжі – складний процес фізичної і хімічної переробки їжі в сполуки, позбавлені видової специфіки, а також всмоктування її в травному апараті та засвоєння харчових речовин в організмі.

Харчові продукти можуть бути тваринного і рослинного походження. Всі вони містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду, які входять до складу всіх клітин і тканин, травних соків, ферментів, гормонів тощо.

Дієта є головним компонентом консервативного лікування і вторинної профілактики на всіх етапах еволюції ХХН. Оскільки нирка — головний азотовидільний орган, а білок — основний постачальник азоту в організм, при упорядкуванні дієтичного раціону хворим на ХХН найважливіше визначити оптимальну білкову квоту.

ОПТИМАЛЬНА БІЛКОВА КВОТА

Білки для організму важливі, незамінні: без них неможливий ріст, розвиток і саме життя. Білки – основний пластичний матеріал, необхідний для побудови клітин і тканин, травних соків, гемоглобіну та фібриногену крові, імунних тіл для захисту від інфекцій, синтезу гормонів, родопсину (зорового пурпуру) тощо.

Білки в організмі не накопичуються "для запасу", їх надлишок окислюється зі звільненням енергії або перетворюється в жирову тканину. З них можуть утворюватись також вуглеводи. Але їх не можуть утворювати інші харчові речовини.

Єдиним джерелом білків є їжа. При травленні білків утворюються амінокислоти (біля 25 назв). які всмоктуються в кров. Розрізняють незамінимі та замінимі амінокислоти. З них утворюються власні білки, специфічні для кожного організму.

Біологічна цінність білка залежить від його здатності забезпечувати пластичні процес та синтез біологічно активних сполук, тобто всіх не замінимих і замінимих амінокислот, які є переважно в тваринних продуктах.

Багаті білками м'ясо, риба, печінка, молочні продукти, яйця. Значно менша цінність рослинних білків: гороху, квасолі, пшона, гречки, а також овочів і фруктів. Вони засвоюються трудніше тваринних, тому вегетаріанська їжа дозволяється лікарем лише на короткий термін.

Добові потреби організму в білкові залежать від віку, статі та інтенсивності праці. Для чоловіків віком 18-29 років з середньою тяжкістю праці досить 90-118 г білка на добу, для жінок – 77-87 г. Потреби менші з віком, відповідно до 87-113 г на добу, та 74-84 г, збільшуються в другій половині вагітності, при годуванні грудьми, тяжкій фізичній праці, частих стресах, при охолодженні, перевтомі тощо. Точніше потребу в білках визначають, множачи цияру 30 на кількість необхідних калорій, напр. при 3250 ккал 30 х 3,25 = 97,5 г білка. Доцільно, щоб тваринні білки становили не менше 55% всіх білків добового раціону. У збалансованій їжі відношення білків, жирів і вуглеводів становить 1:1:4. Для збереження азотистої рівноваги на 1 кг маси тіла необхідно 0,34 г повноцінного білка, при масі 70 кг 0,34 х 70 = 24 г (що називають білковим мінімумом).

При надмірному розпаді білків погіршуються самопочуття, працездатність. При дефіциті білка в їжі з'являється білкова недостатність: зменшуються захисні сили організму, порушується ріст і розвиток, кровотворення, зменшується маса м'язів, печінки, виникають атрофічні враження шкіри, волосся, нігтів, послаблюється розумова діяльність і працездатність людини.

Численні спроби застосування безбілкових і малобілкових дієт у хворих на ХХН виявилися безуспішними, тому що не запобігали розпаду власних білків уремічних хворих. По мірі накопичення фактів ставали все очевиднішими численні хиби застосування стандартних малобілкових дієт типу Джованетті. Тривале обмеження білка до 18-22 г/добу загрожує збільшенням білково-амінокислотної недостатності, зменшенням м'язової маси тіла, зміною співвідношення між церулоплазміном і трансферином, зниженням загальної йодозв'язувальної ємності сироватки крові, збільшенням збудливості, гіперкаліємії, ацидозу, анемії, кровоточивості.

МАЛОБІЛКОВА ДІЄТА ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧИТИ:

  1. Обмеження надходження білка відповідно до вираженості ХНН та індивідуальних особливостй організму, забезпечення мінімальної добової потреби в кожній із незамінних амінокислот і збалансованості амінокислотного складу при основних прийомах їжі — для зниження гіперазотемії, зменшення інтоксикації затриманими продуктами обміну, попередження наростання анемії і білково-амінокислотних розладів.
  2. Забезпечення оптимальної енергетичної цінності їжі, задоволення добової потреби в поліненасичених жирних кислотах, широке застосування пектинових речовин, крохмалю — для профілактики прогресування порушень ліпідного і вуглеводного метаболізму, атеросклеротичних змін судин, забезпечення максимального використання незамінних амінокислот із пластичною метою.
  3. Індивідуалізація кількості кухонної солі та рідини, включення продуктів із лужною реакцією, поповнення необхідної кількості електролітів, мікроелементів і вітамінів — для зменшення водно-електролітних порушень, метаболічного ацидозу, артеріальної гіпертензії, набряків, анемії.
  4. Забезпечення розмаїття страв з урахуванням звичок хворого — для підвищення апетиту і поліпшення засвоєння їжі.
  5. Виключення продуктів, що подразнюють нирки, — для оберігання враженого органа.
  6. Упорядкування індивідуальної програми дієтотерапії з чергуванням звичайних, «розвантажувальних» або «навантажувальних» днів — для поліпшення переносності дієти, розвантаження і / чи тренування ферментних систем організму, поліпшення обмінних процесів.

У розроблених нами дієтах № 7А і 7Б кількість білка в середньому обмежено відповідно до 20-40 г/добу (при переважанні білків тваринного походження — 55-61%), кількості жирів складає 85-99 г/добу і вуглеводів — 346-326 г/добу.

Численні дослідження підтвердили, що не менше половини білкової квоти мають складати білки з високою біологічною цінністю (яйця, м'ясо, риба, молоко та продукти з нього).

Енергетична цінність добового раціону складає 9165-9776 кДж, або 2450 - 2600 ккал. Середньодобовий вміст незамінних амінокислот у цих дієтах (у грамах) перевищує добову потребу (цифри в дужках — відповідно для жінок і чоловіків): валін 1,30-2,40 (0,65-0,80); ізолейцин 1,17-2,16 (0,45-0,70); лейцин 1,83-3,30 (0,62-1,10); лізин 1,46-2,81 (0,50-0,80); метіонін 0,55-1,04 (0,35-1,10); треонін 0,96-1,72 (0,30-0,50); триптофан 0,30-0,68 (0,16-0,25); фенілаланін 1,07-1,95 (0,22-1,10).

Передбачено також достатній вміст гістидину, який є незамінним при ХНН у зв'язку з порушенням його синтезу: 0,56-1,06. Всі опрацьовані варіанти дієти здатні забезпечити добову потребу організму в аргініні, з котрого синтезується окис азоту (NO), котрий відіграє таку важливу роль у регулюванні багатьох процесів у нирках.

Кількість мінеральних речовин і вітамінів у дієтах № 7А і 7Б розраховано з урахуванням даних про склад продуктів (у мг/добу): натрій 551-685; калій 1739-2699; кальцій 314-555; магній 177-275; фосфор 429-750; залізо 11,5-14,3; вітамін А 0,4-0,5; β-каротин 2,0-1,8; вітамін В1 0,4-0,7; вітамін В2 0,7-1,0; вітамін РР 3,6-5,5; вітамін С 456-538.

Не тільки дієта № 7Б, але й дієта № 7А, що містить у 4-5 разів менше білка, ніж дієта № 7, можуть забезпечувати позитивний азотистий баланс у хворих з ХНН у зв'язку зі збалансованістю амінокислотного складу як добового раціону в цілому, так і при окремих прийманнях їжі (І сніданок, обід, вечеря). Ця збалансованість має принципове значення.

Адже білкова молекула може бути синтезована лише при повному наборі необхідних амінокислот. Якщо ж хоча б однієї амінокислоти не вистачає (її називають лімітуючою; наприклад для картоплі — метіонін), всі інші не можуть бути використані з пластичною метою — для синтезу білків. Вони або виводяться із сечею, або використовуються з енергетичною метою (перетворюються в глюкозу), що при ХХН є марнотратством у зв'язку з дефіцитом у крові й у тканинах низки незамінних амінокислот і білків. Крім того, азот, який звільнився при дезамінуванні амінокислот, збільшить гіперазотемію (перш за все креатинін, сечовину крові) й уремічну інтоксикацію.

Дуже важливо, щоб до раціону хворих з ХНН входили повноцінні білки. Під високою біологічною цінністю білкового продукту розуміють його частку, цілком засвоювану організмом з кожних 100 частин продукту. Так, біологічна цінність білків курячого яйця прийнята за 100 од., картоплі — 90-100, коров'ячого молока — 84-88, телятини — 83-92, сиру — 84-85, рису — 83, житньої муки — 76-83, кукурудзи — 72-76, пшеничної муки — 59 од. Біологічна цінність сумішей білків, що взаємокомпенсуються, складених з урахуванням їх сумарного амінокислотного складу, може бути навіть більшою від такої в цілому курячому яйці. Цей принцип і використаний нами при упорядкуванні добових раціонів дієт № 7А і 7Б.

Достатня енергетична цінність їжі (126-146 кДж, або 30-35 ккал/кг маси тіла на добу) забезпечена фізіологічним вмістом жирів і вуглеводів, причому високий відносний вміст жирів рослинного походження (соняшникової, кукурудзяної олії й ін.) задовольняє добову потребу організму в поліненасичених жирних кислотах, а раціональне поєднання моно-, ди- і полісахаридів, включення продуктів, багатих на пектин і клітковину, запобігає збільшенню дисліпідемії, гіперглікемії, сприяє дезінтоксикації організму хворого.

Використання адаптованих нами страв слов'янської (зокрема, української) кухні (галушки, капустняк, кнедлики і т.п.) забезпечує можливість досягнення необхідних дієтичних обмежень при збереженні різноманітності їжі з урахуванням національних смакових звичок, традицій.

З раціону виключені речовини і напої, що негативно впливають на ниркову паренхіму: алкоголь, азотисті екстративні речовини (м'ясні і рибні відвари), солоні та гострі закуски, міцні кава, какао тощо.

Значно обмежуються страви з борошна, крупів і особливо — бобові у зв'язку з незбалансованістю їх амінокислотного складу. Хліб дають малобілковий — до 150-200 г/добу. Необхідно, щоб він надходив до хворого у свіжому вигляді, тому що смакові якості його при неправильному зберіганні швидко втрачаються. Овочі і фрукти містять мало білків і багато — лужних компонентів, які перешкоджають розвитку ацидозу. Вони є також джерелом необхідних мінеральних речовин, вітамінів, мають сечогінну дію і високі смакові якості. Включення їх до раціону робить харчування більш різноманітним і повноцінним.

Хворим дають їжу звичайної температури (якщо нема геморагічного синдрому) не менше чотирьох разів на добу. Крім двох сніданків, обіду й вечері, хворі можуть додатково приймати перед сном (при відчутті голоду в нічний час) за рахунок добового раціону: 100- 200 мл відвару шипшини, чаю, фруктового соку, яблуко або карамель льодяникову.

Середня маса раціону складає 1,5-2 кг/добу. Питний режим повинен сприяти збільшенню діурезу до 2-3 л/добу, проте за наявності набряків, серцево-судинної недостатності, стійкого зниження діурезу обмежують кількість прийнятої рідини до кількості, виділеної за попередню добу з додаванням 400-600 мл для покриття екстраренальних утрат.

КУЛІНАРНА ОБРОБКА ЇЖІ

Важко назвати іншу патологію, при котрій кулінарна обробка їжі та сервіровка столу відігравали б таку роль, як при ХХН. Адже хімічний склад малобілкових дієт істотно відрізняється від фізіологічного, а апетит у хворих на ХХН частіше різко знижений, є й інші диспепсичні порушення. Все це затрудняє засвоєння їжі. А якщо хоча б частина раціону не буде з'їдена хворим, порушиться збалансованість між складниками їжі, тому вони не зможуть бути використані за призначенням. Це загрожує прогресуванням білково-амінокислотної недостатності й наростанням уремічної інтоксикації.

Дуже важливо, щоб страви готувалися з високоякісних і свіжих продуктів, були б смачні та різноманітні. Бажано щодня включати в раціон не менше одного яйця, що найкраще забезпечує потребу організму в незамінних амінокислотах. Причому для більшої збалансованості харчових інгредієнтів і підвищення смакових якостей їжі його звичайно дають у складі різних страв. Дієти № 7А і 7Б у нашій модифікації передбачають біля трьох десятків таких страв. Це значно підвищує переносність яєць, запобігає виникненню побічної дії яєчного білка, зокрема, алергічих реакцій.

Інша кількість білків високої біологічної цінності забезпечується за рахунок м'яса, молока, риби, картоплі й ін. Причому доцільно щодня змінювати ці продукти, що відрізняються хімічним складом і смаковими якостями.

М'ясо та рибу дають у вареному вигляді або з наступним підсмажуванням (запіканням) для усунення азотистих екстративних речовин, поліпшення смаку і запаху.

Важко переноситься хворими виключення з раціону звичайних сортів хліба, що містять багато азоту. Адже хліб у нас користується величезною популярністю, відноситься до національних страв. У багатьох містах нашої країни є досвід виробництва безбілкового хліба. Його можна випікати і в домашніх умовах.

Він нагадує за смаком, запахом і зовнішнім виглядом звичайний хліб, але білка (а значить — азоту) містить у багато разів менше. Це дає підставу включати безбілковий хліб до раціону хворих на ХХН.

Страви й гарніри з овочів готують у натуральному вигляді, відварні, запечені. У сирих овочах більше вітамінів і менше — кухонної солі у порівнянні з обробленими. При готуванні овочів у більшій мірі втрачається їх специфічний смак, ніж при паровій обробці та тушкуванні. При необхідності видалення зайвих електролітів, головним чином, калію та магнію, овочі попередньо вимочують у дистильованій воді.

Перші страви, як правило, — вегетаріанські, соуси, прянощі — на воді, молоці, сметані, вершках. Обмежують тугоплавкі жири. При готуванні страв застосовують прийоми, котрі забезпечують максимальне збереження вітамінів. Проте в зв'язку з необхідністю різкого обмеження багатьох продуктів, які містять вітаміни, малобілкові дієти не цілком задовольняють потребу організму у вітамінах. Тому необхідні щоденні вітамінні домішки до їжі з урахуванням сезону.

Страви готують без кухонної солі, але хворі одержують на руки індивідуальну кількість натрію хлориду в залежності від наявності набряків і гіпертензії, а також від стадії ХХН (звичайно від 4 г у початковій стадії до 6-8 г у вираженій і термінальній стадіях). Тривале різке обмеження кухонної солі хворим на ХХН може завдати непоправної шкоди, тому що викликає погіршання функції нирок, порушення вмісту в різних середовищах організму найважливіших електролітів — натрію і хлору. Ця небезпека особливо велика при наявності поліурії.

При необхідності усе ж істотно обмежити кухонну сіль у раціоні через наявність некерованої гіпертензії, вираженої серцевої недостатності, стійкого набрякового синдрому, потрібно покращувати смакові якості їжі іншими засобами. Дозволяють приправи, спеції (цибулю, кмин, оцет, лимонну кислоту, ванілін, перець і т.п.). У невеликих дозах вони цілком нешкідливі для таких хворих і роблять менш помітною відсутність або різке обмеження багатьох звичних харчових продуктів.

Щоб значно обмежити білок, приходиться багато продуктів, які входять до складу страв, дозувати грамами і навіть частками грама. Щоб уникнути порушення збалансованості харчування, потрібно серйозну увагу приділяти точному дотриманню як якісного, так і кількісного складу страв.

Страви повинні подаватися хворим свіжеприготовленими і мати привабливий зовнішній вигляд.

ПРОВЕДЕННЯ ДІЄТОТЕРАПІЇ В ХВОРИХ НА ХХН

в поєднанні з препаратами кето амінокислот

Ми розробили спосіб програмної дієтотерапії для хворих з ХХН. Запропоновані нами варіанти малобілкових дієт № 7А і 7Б вигідно відрізняються доступністю для будь-якого лікувального закладу. Вони можуть бути також реалізовані в домашніх умовах. З ними можна ознайомитися в книзі: Никула Т.Д.,Тодоренко А.Д. ХАРЧУВАННЯ ЛЮДЕЙ (раціональне і дієтичне).- Київ: Задруга, 2007.- 220 с.

У пропонованій зараз брошурі охарактеризовані рецепти опрацьованих нами нових українських малобілкових страв і способів їх приготування.

Якщо причиною ХХН служить діабетична нефропатія, за життєвими показаннями потрібно давати вуглеводи (під прикриттям інсуліну) для компенасації різких білкових обмежень (звичайно ж при цукровому діабеті, не ускладненому нирковою недостатністю, принцип дієтичного лікування протилежний — обмеження вуглеводів при навантаженні білками). Таким хворим замість цукру можна використовувати цукрозамінники (аспартам, ксиліт, сорбіт, сукралоза, сахарин, отизон, цикламати, ацедульфам-К).

Головним критерієм адекватності проведеної дієтотерапії є зменшення відношення концентрації в крові (у ммоль/л) сечовини і креатиніну до величин 40-45. Дієта покращує біохімічні зсуви, самопочуття і стан хворих.

Але коли гемодіаліз і пересадка нирки протипоказані, раціональнехарчування в поєднанні з препаратами кето амінокислотами залишається єдиним серйозним шансом допомогти хворому.

Малобілкова дієта в поєднанні з препаратами кето/амінокислот є одним з методів ренопротекції, застосування якого достовірно уповільнює темпи прогресування ХХН та подовжує додіалізний період (тобто може відстрочити час переходу на лікування гемодіалізом).

Додіалізний період дуже важливий для життя пацієнта, тому доцільне обов'язкове призначення МБД в поєднанні з препаратами кето/амінокислот для його пролонгації, в тому числі і у зв'язку з високою вартістю діалізної терапії і великого ризику можливих ускладнень у пацієнтів після початку діалізу.

NB! Початок діалізу при застосуванні МБД та кето/амінокислот може бути відстрочений на декілька років.

Основні положення дієтотерапії при нирковий недостатності.

раціональне харчування в поєднанні з препаратами кето амінокислот у пацієнтів із зниженою швидкістю клубочкової фільтрації, дозволяє пригальмувати розвиток термінальної ХНН та відстрочити замісну терапію діалізом/трансплантацією.

Так, зменшення прийому білку у пацієнтів з ХНН знижує частоту смертності на 40% у порівнянні із високим/необмеженим його прийомом (FOUQUE et al. (2003))

для гальмування втрати залишкової функції нирок дорослим доцільне обмеження білку в харчовому раціоні (малобілкова дієта).

Діти із ХНН мають отримувати білок адекватно до їх вікових потреб

Для забезпечення повноцінного харчування при дотриманні мало білкової дієти доцільно застосовувати незамінні кетокислоти.

(Низка досліджень свідчить про сповільнення темпу прогресування хронічної хвороби нирок при дотриманні раціонального харчування, а саме малобілковій дієті (МБД) в поєднанні з препаратами кето/амінокислот)!

В Україні із препаратів незамінних кето/амінокислот (КК) представлений «Кетостерил» (Фрезениус Кабі, Германія). Кетостерил містить в оптимальному співвідношенні незамінні (ессенціальні) амінокислоти та кето аналоги незамінних амінокислот. Амінокислоти в складовій препарату представлені у вигляді солей кальцію - в кожній таблетці міститься 50мг. Кальцієві солі незамінних кето / амінокислот можна розглядати як альтернативні м'які фосфатбіндери, які сприяють зв'язуванню фосфатів у кишечнику із збільшенням їх екскреції (виведенню назовні), та допомагають зменшити вираженість гіперпаратиреозу. В кетоаналогах типова для амінокислот група NH2 замінена на кетогрупу, що дозволило зменшити загальний азотистий вміст в одній таблетці до 36 мг. Метаболізм цих кетокислот в організмі супроводжується заміною кетогрупи на ендогенну NH2 трансамінуванням, тобто утворення повноцінних амінокислот через утилізацію ендогенного азоту. Призначення Кето/амінокислот покращує азотистий баланс при нижчому споживанні азоту, задовольняє потребу в незамінних амінокислотах, одночасно зменшує утворення азотистих «шлаків» і, як наслідок, зменшуються симптоми уремії при збереженні харчового статусу.

Позитивні ефекти незамінних кетокислот у поєднанні із МБД

  • зменшення симптомів уремії,
  • збереження та корекція нутритивного статусу
  • сприяє уповільненню прогресування ХХН
  • позитивно впливає на нормальне зростання та розвиток дітей з хронічною хворобою нирок.
  • зменшення ступеня метаболічних порушень при хронічній хворобі нирок.
  • Призводить до знижєння рівню протеїнурії, покращує метаболізм глюкози та показники ліпідограми, зменшує потребу в еритропоєтині та фосфатбіндерах

Міжнародною Консультативною Радою по застосуванню кетокислот (Кетостерилу) розроблені рекомендації, щодо раціональної дієтотерапії (Рим, 23-24.09. 2003, Падуа, 22-24.06.2004, наведено нижче). При цьому окремо визначені правила для пацієнтів на додіалізному етапі ХХН та у таких, що отримують діаліз. Основні положення такі:

  • в додіалізному періоді добове споживання білку при МБД складає 0,6 г/кг (0,4 г/кг) у поєднанні із кетокислотами 0,1 г/кг/добу (1 таб на 5 кг масси тіла на добу) із енергетичним вмістом дієти 35 ккал/кг/добу. Білкові калорії повинні заміщатися вуглеводами
  • у пацієнтів із діабетичною нефропатією коректно призначена терапія кетокислотами може гальмувати прогресування ниркової недостатності та подовжувати додіалізний період
  • при проведенні гемодіалізу, який має потужний катаболічний ефект, призначення кетокислот дозволяє корегувати розлади харчування, збільшує сироватковий альбумін, знижує рівень паратгормону та сприяє зниженню дози еритропоетину.

При цьому KDOQI рекомендує для гемодіалізних пацієнтів вживання білку 1,2 г/кг/добу із енергетичним вмістом 30-35 ккал/кг/добу.

Абсолютним показанням для призначення кетокислот у пацієнтів, що отримують гемодіаліз, є ознаки мальнутриції (сироватковий альбумін менше 35 г/л). Це пов'язано з тим, що смертність пацієнтів з гіпоальбумінемією (менше 35 г/л) майже в два рази більше, ніж при нормоальбумінемії.

Слід відзначити, що пацієнти похилого віку, що отримують МБД у поєднанні з кето/ амінокислотами, у порівнянні з пацієнтами, що отримують гемодіаліз, мають такі ж показники виживаємості, також мають значно нижчий рівень госпіталізацій, та мають низький ризик порушення статусу харчування (Brunori et al., 2004).

Характеристика Кетостерилу – (кето/амінокислоти)

Кетостерил (кето/амінокислоти) входить до складу консервативної терапії пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю для лікування симптомів ХНН. Єдиний препарат, що містить оптимальний комплекс всіх незамінних амінокислот, здебільшого у формі відповідних їм альфа-кетоаналогів, які не мають аміногрупи (кетокислоти), кетокислоти перетворюються в організмі на амінокислоти, сприяють утилізації сечовини. Кетостерил (кето/амінокислоти) забезпечує потребу хворих у незамінних амінокислотах при мінімальному введені азоту, зменшує симптоми ХНН і метаболічні порушення, зберігає нутритивний статус, сприяє уповільненню прогресування ХНН.

Одна вкрита оболонкою таблетка містить:

Кальцієва сіль (RS)-3-метил-2-оксовалеріанової кислоти (альфа-кетоаналог DL-ізолейцину) 67 мг незамінна кетокислота
Кальцієва сіль 4-метил-2-оксовалеріанової кислоти (альфа-кетоаналог лейцину) 101 мг незамінна кетокислота
Кальцієва сіль 2-оксо-3-фенилпропіонової кислоти (альфа-кетоаналог фенилаланину) 68 мг незамінна кетокислота
Кальцієва сіль 3-метил-2-оксомасляної кислоти (альфа-кетоаналог валину) 86 мг незамінна кетокислота
Кальцієва сіль (RS)-2-гідрокси-4-метилтиоксимасляної кислоти (альфа-гідроксианалог DL-метіоніну) 59 мг незамінна амінокислота
L-лизину ацетат 105 мг незамінна амінокислота
L-треонин 53 мг незамінна амінокислота
L-триптофан 23 мг незамінна амінокислота
L-гістидин 38 мг незамінна амінокислота
L-тирозин 30 мг незамінна амінокислота
Загальний вміст амінокислот і кетокислот 600 мг незамінна амінокислота
Загальний вміст азоту в таблетці 36 мг незамінна амінокислота
Вміст кальцію в таблетці 50 мг незамінна амінокислота

Показання. Профілактика й лікування порушень, викликаних зміною білкового метаболізму, дефіцитом білка при хронічній нирковій недостатності, звичайно в сполученні з обмеженням білка в дієті до 40 г на день (для дорослих) і менше.

Протипоказання. Гіперкальціємія, порушення обміну амінокислот. При спадковій фенилкетонурії треба враховувати, що препарат містить фенилаланин.

Спосіб застосування. Для прийому внутрішньо. Якщо не запропоновано інакше, по 4-8 таблеток 3 рази в день під час їжі. Ковтаюти, не розжовуючи. Ця доза розрахована на дорослого (вага тіла 70 кг) (~ 1 табл./5 кг ваги на добу або 0,1 г/кг/доб). Кетостирил слід приймати в сполученні з обмеженням білка в дієті до 40 г на день (для дорослих) і менше.

Побічна дія. В окремих випадках може розвитися гіперкальціємія. При цьому рекомендується знизити прийом вітаміну Д. Якщо гіперкальціємія зберігається, варто зменшити дозу Кетостерилу (кето/амінокислот), а також інших джерел кальцію.

Заходи обережності. Недостатньо досвіду застосування при вагітності. Кетостерил (кето/амінокислоти) варто приймати під час їжі для її кращого всмоктування й перетворення на відповідні амінокислоти. Необхідно регулярно стежити за рівнем кальцію в сироватці крові. Потрібно забезпечити достатню калорійність їжі – 30-35 ккал/кг/доб.

Форма випуску. Одна упаковка містить 100 вкритих оболонкою таблеток.

В України налічується понад 1200 дітей із ХЗН, що мають порушення функції нирок та потребують постійної ренопротекторної терапії та раціонального дієтичного харчування. Більшість з них є інвалідами з дитинства та мають забезпечуватись необхідними ліками безкоштовно. Згідно до наказу МОЗ України № 365 від 20.07.05 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"» розділом «Протокол лікування дітей з хронічної ниркової недостатністю» дітям передбачене призначення незамінних кетокислот у вигляді «кетостерилу». Його застосування потенцює ренопротекторну терапію та подовжує додіалізний період, що надає можливість фізіологічного формування і росту організму дитини. Незамінні кетокислоти входять до наказу № 169 МОЗ України «Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів» (2006), тому слід сподіватися на безкоштовне забезпечення кетостерилом дітей інвалідів з дитинства, що страждають на хронічну ниркову недостатність.

Українські малобілкові страви

Источник: Никула Т. Д., Наумова О. О. Українські малобілкові страви в лікуванні хронічної хвороби нирок

Похожие материалы

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»