вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Травма сечоводу: протокол надання медичної допомоги, 3 частина (закриті травми сечоводів з порушенням їх цілісності)

Редакция (добавил(а) 16 марта 2011 в 15:29)
Добавить статью Распечатать

Травма сечоводу. Код МКХ-10 – S 37.1

Вимоги до протоколу ведення хворих на закриті травми сечоводів з порушенням їх цілісності

  1. Модель клінічного випадку
  2. В стандарт лікування можуть бути включені хворі на закриті травми сечовода: неповний розрив чи розчавлення стінки сечовода, коли його просвіт не сполучається з оточуючими тканинами, але це, в свою чергу, спричинює звуження сечовода або некроз його стінки; повний розрив стінки сечовода, коли просвіт його сполучається з навколишніми тканинами; переривання сечовода; хворі з пошкодженнями його під час внутрішньосечовідних (ендоуретеральних) маніпуляцій з порушення цілісності сечоводу.

  3. Ознаки і критерії діагностики захворювання, виділення їх стадій
    • відстрочене виведення контрастної речовини або відсутність функції нирки на ураженому боці;
    • розширення чашково-мискової системи і, нерідко, сечовода до рівня ураження;
    • екстравазація контрастної речовини за межі сечовода.
  4. Хворі із закритими травмами сечоводів з порушенням їх цілісності скаржаться на тупий біль у поперековій ділянці, або животі, який наростає; гематурію, підвищення температури тіла, слабкість, а також появу набряків у ділянці статевих губ у жінок і калитки – у чоловіків.

    Крім перерахованих основних симптомів закритої травми сечоводів, у хворих спостерігаються й інші ознаки, не характерні для клініки ушкодження сечоводів, як-от: блідість шкіри, нудота, блювота, парез кишечника, метеоризм, біль внизу живота, підвищення температури тіла, дизурічні розлади, позитивний симптом Пастернацкого.

    Діагностика. Анамнестичні дані та фізикальні методи діагностики можуть дати підвалини для попереднього діагнозу. Повинні оцінюватись зміни функції нирки з боку ураженого сечовода та контралатеральної нирки.

    До основних методів діагностики слід віднести ультразвукове дослідження та рентген-радіологічні методи. Ультразвукове дослідження є скринінговим методом. Рентгенологічні методи дослідження займають провідне місце у діагностиці травми сечоводу. Для виявлення закритих пошкоджень сечоводів застосовують екскреторну (інфузійну) орографію та комп'ютерну томографію з в/в введенням контрастної речовини.

    Ознаками ушкодження сечовода є:

    Інформацію про прохідність сечовода та екстравазацію сечі можна одержати при хромоцистоскопії. Якщо урографія не забезпечує необхідної інформації, виконують ретроградну уретеропієлографію. Вона дозволяє уточнити стан і ступінь прохідності сечовода, а також рівень його пошкодження. Під час радіонуклідного сканування чи сцинтіграфії звертають увагу на накопичення (своєчасне чи пізнє) та розподіл (рівномірний чи нерівномірний) радіонуклідного препарата в нирці.

    У разі перфорації стінки сечовода катетером, проведеним з метою ретроградної пієлографії, на рентгенограмі спостерігається проходження рентгеноконтрастної речовини повз просвіт сечових шляхів і скупчення її в навколишній клітковині у вигляді плями неправильної чи овальної форми.

    Дані лабораторних методів обстеження: показники загального аналізу крові знаходяться в межах норми, але в наступному наростає лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ. В аналізах сечі виявляється еритроцитурія, лейкоцитурія.

  5. Умови, в яких повинна надаватись медична допомогам
  6. Медична допомога, регламентована в даному протоколі, повинна надаватись в стаціонарних умовах. Профіль ліжок – урологічні.

    Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні відділення районних, міських та обласних лікарень, профільні клініки медичних університетів, Інститут урології АМН України.

    Функціональне призначення медичної допомоги – діагностика захворювання, визначення лікувальної тактики та надання допомоги.

  7. Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту
    • загальний аналіз крові;
    • загальний аналіз сечі;
    • нирково-печінковий комплекс;
    • коагулограма;
    • група крові та Rh фактор;
    • УЗД нирок та органів черевної порожнини;
    • оглядова та екскреторна урографія.
  8. Обстеження:

    Оперативне лікування. Хірургічне лікування полягає в спорожненні сечового затікання і відновленні безперервності органа. Треба прагнути зберегти нирку. Нефректомія доцільна лише при повному руйнуванні паренхіми нирки і втраті її функції.

    У разі неповного розриву сечовода і відсутності сечової інфільтрації на рану сечовода накладають вузлуваті шви. При повному розриві сечовода периферичний і центральний його кінці після первинної хірургічної обробки співставляють первинним швом. Щоб не утворилося звуження, в ділянці шва рекомендують розтинати сечовід не впоперек, а косо, і з'єднувати його кінці (не захоплюючи слизової оболонки) П-подібними швами, які чергуються з вузлуватими, не захоплюючи слизової оболонки. Це дає змогу дещо збільшити просвіт сечовода. Не слід відділяти сечовід від оточуючих тканин, оскільки це призводить до порушення кровопостачання його стінок і некрозу. При правильному накладанні сечоводно-сечоводного анастомозу зберігається нормальний просвіт сечовода, який забезпечує функцію нирки на належному рівні.

    Якщо травма сечовода поєднується із значною сечовою інфільтрацією, то операцію проводять у два етапи. Спочатку відводять сечу (за допомогою нефростомії, уретеростомії), дренують заочеревинну клітковину, а через 6-10 тижнів після ліквідації сечової інфільтрації роблять пластичну чи відновну операцію. В таких випадках доводиться видаляти сегмент сечовода і зшивати його кінці.

    У разі порушення цілісності тазової частини сечовода ефективна уретероцистонеостомія. Операцію виконують поза- або черезочеревинно. Позаочеревинний доступ дозволяє забезпечити більш надійне дренування післяопераційної рани. Проте при масивних пошкодженнях чи рубцевих змінах виявити і виділити навколоміхурний (юкставезикальний) відрізок сечовода інколи дуже важко. В таких випадках операцію виконують через два доступи – поза- і черезочеревинно.

    При руйнуванні нижньої третини сечовода, щоб уникнути його натягу, застосовують уретероцистонеостомію за методами Van Hook-Boari, Demel, Gregoir або її модифікації.

    При значних дефектах сечовода і виражених на великій відстані його змінах виконують часткове чи повне заміщення трансплантатом з кишки. Проте після цієї операції нерідко розвиваються тяжкі ускладнення, тому її виконують лише при пошкодженні сечовода єдиної нирки на значній відстані.

    У післяопераційному періоді хворим призначають знеболююч засоби, дезінтоксикаційну терапію, антибіотики та протизапальні препарати, які запобігають розвиткові періуретериту та звужень сечовода, а також теплові процедури. У разі розвитку анемії показано призначення кровозамінних препаратів та переливання крові. Хворі підлягають диспансерному нагляду, який передбачає проведення контрольних обстежень 1 раз на рік.

  9. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту
    • комп'ютерна томографія з в/в введенням контрасту;
    • ретроградна уретеропієлографія;
    • радіоізотопна ренографія або динамічна нефросцинтіграфія;
    • бактеріологічне дослідження сечі з визначеннм чутливості збудників до антибактеріальних препаратів.
  10. Обстеження:

  11. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з указанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров'я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.
    • розвиток сечової флегмони;
    • уросепсис;
    • уретерогідронефроз;
    • нагноєння післяопераційної рани;
    • неспроможність сечоводно-сечоводного анастомозу;
    • гострий пієлонефрит;
    • сечова нориця.
  12. При наявності у хворого скарг на біль у попереку, макрогематурії, хворим проводиться фізікальне обстеження, УЗД нирок, лабораторні аналізи. При виникненні підозри на наявність травми сечоводу проводиться рентген-урологічне обстеження: оглядова, екскреторна урографія, компьютерна томографія з контрастуванням. У випадку непідтвердження діагнозу травми сечовода виконуються діагностичні заходи, направлені на встановлення хворому діагнозу, що є причиною скарг, та адекватне лікування у профільному відділенні.

    При встановленні діагнозу травми сечовода з порушенням його цілісності хворому за згоди виконується оперативне втручання: спорожнення сечового затьоку і відновлення безперервності органа.

    При досягненні очікуваних результатів (відновлення адекватної прохідності сечовода) хворим проводяться реабілітаційні заходи. У випадку незадовільних результатів проводится лікування післяопераційних ускладнень або диспансерний нагляд та в разі необхідності – повторне оперативне лікування. Контрольне обстеження проводиться через 3 місяці після операції, через один рік, та щорічно в подальшому.

    Алгоритм надання медичної допомоги представлений в графічному вигляді.

    Можливі ускладнення:

  13. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров'я, профілю відділень
  14. Видужання – хворому проводиться диспансерне спостереження. Розвиток стриктури сечовода та прогресування уретерогідронефрозу – пропонується проведення оперативного лікування.

    Ефективність хірургічного лікування оцінюється за сукупністю суб'єктивних скарг, даних об'єктивного обстеження, ступеня інфікованості сечових шляхів, функціонального стану нирок.

    Існує п'ятибальна система оцінки віддалених результатів хірургічного лікування уретерогідронефрозу:

    Відмінні (5) – відсутність суб'єктивних скарг та запального процесу в нирці з боку ураження сечоводу. Повне відновлення уродинаміки, наближення секреторно-екскреторної функції нирки до нормальних величин за даними РРГ.

    Добрі (4) – мінімальні больові прояви, в сечі періодично лейкоцитурія. Відновлення уродинаміки часткове. На ренограмі чітко виражені всі три сегменти з позитивною динамікою вивидення ізотопу ниркою з боку ураження сечоводу. Працездатність збережена.

    Задовільні (3) – періодичні болі ниючого характеру, загострення пієлонефриту, що піддається антибактеріальній терапії. Стабілізація уродинаміки. На ізотопній ренограмі висхідний тип кривої. Кліренс тести без суттєвих змін в порівнянні з доопераційними. Працездатність збережена з епізодичним проходження лікування пієлонефриту.

    Незадовільні (2) – часті тупі болі, періодично приступоподібні, атаки пієлонефриту, постійна піурія та бактеріурія. Погіршення уродинаміки. Ізостенуричний тип ренограми нирки з боку ураження сечоводу. Діагностується рецидивний уретерогідронефроз, що потребує повторної органозберігаючої операції. Працездатність втрачена тимчасово.

    Погані (1) – симптоматика клінічних проявів відповідає попередній оцінці – «незадовільні». Випадки невдалих повторних пластик сечовідно-сечовідного сегменту, або ускладнення, що приводять до розвитку термінального уретерогідронефрозу з необхідністю виконання нефруретеректомії.

  15. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
  16. Відсутність скарг, за даними об'єктивного обстеження прогресування патологічного процесу не визначається.

  17. Рекомендації щодо подальшого в разі необхідності надання медичної допомоги хворому
  18. В разі виникнення ускладнень хворих потребує їх консервативного лікування або оперативного втручання.

  19. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
  20. Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

  21. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації
  22. При проведенні оперативного лікування хворим на травму сечоводу з порушенням його цілісності необхідно обмеження фізичного навантаження строком на 3 місяці після операції, санаторно-курортне лікування (Трускавець, Моршин).

  23. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу»
  24. Інформована згода пацієнта на виконання протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу».

    Пацієнт ______________________________________________________ (Прізвище, ім'я, по батькові) отримав роз'яснення з приводу діагностики, протікання та лікування травми сечоводу, отримав інформацію про причини виникнення, мету проведення лікування.

    Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги «Травма сечоводу».

    Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що не виконання ним рекомендацій лікаря можуть призвести до ускладнень.

    Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.

    Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу» і отримав на них вичерпні відповіді.

    Бесіду провів лікар ____________________________________________ (Прізвище, ім'я, по батькові) "____"__________________ 200__р.

    Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу», про що підписався власноручно __________________________________________, (підпис пацієнта) що засвідчують присутні при бесіді ___________________________________ (Прізвище, ім'я, по батькові, підпис свідка) __________________________________________________________________ (Прізвище, ім'я, по батькові, підпис свідка) "____"__________________ 200__р.

  25. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини
    1. Несвоєчасне лікування травми сечоводу з порушенням його цілісності може призвести до розвитку стриктури сечоводу, прогресування уретерогідронефрозу призводить до поступового погіршення функції нирки, аж до повної її втрати.
    2. Метод лікування – оперативний. Суть операції полягає у дренуванні сечового затьоку в відновленні цілісності сечових шляхів.
    3. Можливі наслідки відмови від оперативного втручання: розвиток урогематоми, стриктури сечоводу, зниження функції нирки, розвиток пиєлонефриту, ниркової недостатності, уросепсису, повна втрата функції нирки, розвиток піонефрозу – нагноєння нирки.
    4. Можливі ускладнення оперативного втручання:
      • нагноєння післяопераційної рани;
      • неспроможність сечовідно-сечовідного анастомозу;
      • гострий пієлонефрит;
      • сечова нориця;
      • пневмонія;
      • тромбоемболія;
      • порушення мозкового кровообігу;
      • порушення коронарного кровообігу і т.д.
  26. Правила зміни вимог до виконання протоколу
  27. Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково-обгрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку травми сечоводу.

  28. Вартісні характеристики протоколу
  29. Вартісні характеристики визначаються згідно вимогам нормативних документів.

Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на травму сечоводу з порушенням його цілісності

Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на травму сечоводу з порушенням його цілісності

Похожие материалы

Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»