Абсцес та гангрена легень: епідеміологія, класифікація, етіологія

Інфекційною деструкцією легень називається патологічний процес, який характеризується некрозом і розпадом легеневої паренхіми, що розвинулась внаслідок дії патогенних мікроорганізмів. До гострих інфекційних деструкцій легень належать три захворювання – абсцес легень, гангренозний абсцес легень і гангрена легень (Путов Н.В., Федосєєв Г.Б., 1984; Хворостінка В.М., Моїсеєнко Т.А., Журавльова Л.В., 2003; Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І., 2005).

Абсцес легень – гнійне запалення легеневої тканини з утворенням однієї або кількох порожнин, які мають обмежений характер і оточені запальним інфільтратом.

Гангрена легень являє собою значно тяжчий патологічний стан, який відрізняється обширним некрозом та іхорозним розпадом ураженої легеневої тканини, що не схильна до чіткого обмеження та чіткого гнійного розплавлення. Існує проміжна форма інфекційної деструкції легень, при якій некроз і гнійно-іхорозний розпад має менш поширений характер, причому в процесі його відмежовування формується порожнина, яка містить повільно розплавляючі і відторгуючі секвестри легеневої тканини. Ця форма нагноєння носить назву гангренозний абсцес легені.

У терапевтичній практиці набув широкого розповсюдження термін «абсцедуюча пневмонія», який не є самостійним діагнозом, а відображає лише окремий період у динаміці захворювання. На тлі пневмонічної інфільтрації, яка виявляється клінічно та рентгенологічно, появляються перші ознаки інфекційної деструкції (гнійне або іхорозне харкотиння, просвітлення на фоні гомогенного затінення). Інші автори умовно вважають, що легеневі абсцеси – це лише гнійні порожнини, діаметр яких перевищує 2 см (Регеда М.С., 2002).

Епідеміологія абсцесів та гангрени легень

Абсцес легень складає 1,18% серед неспецифічних захворювань легень. Це захворювання зустрічається в усіх вікових груп людей. Однак здебільшого уражаються особи у віці від 20 до 50 років. Чоловіки хворіють у 5-8 разів частіше, ніж жінки.

У 10-15% хворих можливий перехід процесу в хронічний абсцес. Про це можна говорити не раніше як 2 місяці від початку захворювання (Окороков А.Н., 2001).

Нагнійні захворювання легень після широкого використання антибіотиків зустрічаються рідко, проте відрізняються тяжким перебігом і високою летальністю – 30-45%. Здебільшого хворіють чоловіки – 80% випадків, що пов’язано з побутовими інтоксикаціями (алкоголь, паління) та зайнятістю у сферах із несприятливими умовами праці – професійні шкідливі фактори, переохолодження (Хворостінка В.М., 2003).

Випадки абсцедування легень збільшуються особливо під час епідемії грипу (Нейко Е.М., Дебенко М.В., Лажо А.С., 1986).

Гострий гнійний абсцес легені в 75-80% випадків буває одиничним і локалізується в сегментах правої легені (Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І., 2005).

Класифікація абсцесів та гангрени легень

(Н.В. Путов, 1998) – таблиця 1.

За етіологією розрізняють: а) стафілококовий; б) стрептококовий; в) пневмококовий; г) вірусний; д) вірусно-бактеріальний.

За патогенезом: 1) бронхогенні (у т.ч. аспіраційні); б) гематогенні (у т.ч. емболітичні); в) травматичні: г) лімфогенні.

За виглядом патологічного процесу: а) абсцес гнійний; б) абсцес гангренозний; в) гангрена легень.

За відношенням до анатомічних елементів легень: а) периферичні; б) центральні абсцеси.

Залежно від розповсюдженості ураження: а) з ураженням сегменту; б) з ураженням частки; в) з ураженням більш як однієї частки або усієї легені.

Крім цього абсцеси бувають: а) поодинокі; б) множинні; в) односторонні; г) двосторонні.

За важкістю перебігу: а) легкі; б) середньої важкості; в) важкі.

Залежно від наявності або відсутності ускладнень: а) неускладнені; б) ускладнені.

За характером перебігу: а) гострі; б) підгострі; в) хронічні.

Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду
j 85 Абсцес легені та середостіння
j 85.0 Гангрена та некроз легені
j 85.1 Абсцес легені з пневмонією
Виключені: абсцес з пневмонією, зумовленою уточненим збудником (j 10 – j 16)
j 85.2 Абсцес легені без пневмонії
j 85.3 Абсцес середостіння

Таблиця 1 Класифікація абсцесів та гангрени легень

Етіологія абсцесів та гангрени легень

Специфічних збудників абсцесу легень не існує. Ще донедавна вважалось, що найбільш частими збудниками інфекційних деструкцій є гнійні коки, і, насамперед, це золотистий стафілокок. В даний час встановлено, що збудниками абсцесу і гангрени легень є:

• анаеробні мікроорганізми неклостридіального типу (Bacteroides melаninogenicus, Bacteroides fragilis, Fusobacterium necrophorum, Peptostreptococcus). За даними S. Finegold (1980) при абсцесах легень, які пов’язані з аспірацією, у 90% хворих виділяється анаеробна флора;
• аеробні мікроорганізми: стрептокок, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter, Pseudomonas aeruginosa. Стафілокок є збудником деструкцій в основному при абсцесах, які ускладнюють епідемічний грип;
• поєднання анаеробних і аеробних мікробів (Регеда М.С., 2002).

У 60-65% хворих причиною захворювання є неспороутворюючі облігатно-анаеробні мікроорганізми: бактероїди, фузобактерії, анаеробні коки.

Інфекційні деструкції, виникають внаслідок аспірації ротоглоткового слизу, здебільшого фузобактеріями, анаеробними коками і В.melaninogenicus. У разі аспірації шлункового вмісту найбільш частим збудником інфекційної деструкції легень є В.fragilis. У 30-40%хворих на інфекційні деструкції легень викликаються золотистим стафілококом, стрептококом, клебсіелою, протеєм, синьогнійною паличкою, ентеробактеріями (Окороков А.Н., 2001). Золотистий стафілокок – основний етіологічний фактор у 25% хворих на деструктивні пульмоніти.

У разі використання спеціальних елективних середовищ, у суворо анаеробних умовах облігатні неспороутворюючі анаероби виділяються у 25% хворих на деструктивні пульмоніти та у 35% хворих – в асоціації з аеробами (Хворостінка В.М., 2003).

Дуже рідко причиною захворювання є не бактеріальні патогени – грибки, простіші (Окороков А.Н., 2001).

В.К. Сєркова, М.А. Станіславчук, Ю.І. Монастирський (2005) підтверджують раніше відомі результати про те, що причиною абсцесу легень здебільшого є пневмонія, викликана стафілококом, клебсієлою, анаеробами, а також контактна інфекція при емпіємі плеври, піддіаграфмальному абсцесі; аспірація сторонніх тіл, інфекційного вмісту придаткових пазух носа і мигдаликів. До непрямих причин відносяться септичні емболи, які потрапляють гематогенним шляхом з вогнищ остеомієліту, гоніту, простатиту, рідше відзначається лімфогенний шлях заносу інфекції у разі фурункульозу верхньої губи, флегмон дна ротової порожнини. Рідше абсцес легені можу бути у разі розпаду ракової пухлини легені.

Бронхоектази у людей похилого віку також можуть бути однією з досить частих причин розвитку абсцесу.

Абсцес легень може виникати та тлі різних вроджених і набутих кістозних утворень легень паразитарної і непаразитарної етіології. Тромбози і тромбоемболія в системі малого кола кровообігу можуть спричинити формування інфаркту легень з подальшим розвитком нагноєння. Така патогенетична форма захворювання з віком збільшується через те, що зростає частота тромбоемболічних уражень системи легеневої артерії (Коркушко О.В., 1984).

За останні два десятиліття мукотичні нагноєння займають невеликий процент серед причин абсцесу легень. Це пов’язано з широким призначенням антибіотиків і кортикостероїдів, що сприяє розвитку уражень легень пліснявими та іншими грибами, які мають локальний (міцетоми) та дифузний (бронхопневмонічні форми) характер.

Сприятливими факторами інфекційних деструкцій легень є:

• паління тютюну;
• хронічний бронхіт;
• бронхіальна астма;
• цукровий діабет;
• епідемічний грип;
• алкоголізм;
• грип;
• тривалий час перебування на холоді;
• щелепно-лицева травма;
• порушення дренажної функції бронхів;
• тривалий прийом глюкокортикоїдів, цитостатиків та імунодепресантів;
• хвороби крові;
• виснаження організму;
• зниження захисних сил організму у тому числі імунодефіцитні стани.

З монографії «Гнійні хвороби легенів»

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького