Сучасне управління та охорона здоров’я: тема назріла

Організація.

Подію організували консалтингова компанія Strategic Consulting Group (у складі організаторів і автор цього допису) та Школа охорони здоров’я при Києво-Могилянській Академії – партнери з організації нової магістерської програми «Управління в охороні здоров’я для керівників». Ідея полягала в тому, щоб зібрати «клуб» людей, які небайдуже реагують на тему професійного управління в галузі охорони здоров’я. Приємно, що таких людей виявилося більше, ніж очікувалося.

Учасники.

Більше ніж наполовину залу заповнили представники медичних установ. Здебільшого управлінці: керівники, заступники, медичні директори, завідувачі відділеннями державних та приватних закладів. Іншу половину склали представники фармкомпаній, освітніх закладів, медичних видань та інших організацій. Особливо приємно було бачити представників державних лікарень, Київського та Донецького національних медичних університетів, а також Головного управління охорони здоров’я в м.Києві. Управлінням цікавиться не лише «бізнес»: це втішна тенденція.

Ідеї, які запам’яталися.

Нижче – сухий залишок, який залишився в моїй голові після виступів доповідачів. Насправді всі висловлені ідеї є дуже цінними і варті того, щоб написати окрему статтю про кожну з них. Але тут відтворю їх тезово.

Ріст фінансування охорони здоров’я ніяк не відображається на результативності системи. Відсутність якісного управління веде охорону здоров’я в пастку збільшення витрат на лікування  тяжких станів і ігнорування первинної ланки. Це довела на прикладі цікавих даних по м. Київ Ольга Богомолець, головний лікар клініки лазерної медицини Інституту дерматокосметології . Вона застерегла, що так охорона здоров’я може зламатися під власною вагою. Звучало переконливо.

Найбільш оптимальний спосіб організації медичного закладу – багатопрофільна клініка, здатна покривати повний ланцюжок створення цінності на рівні медичного стану (попередження – діагностування – ліквідація патології – реабілітація – вторинна профілактика). Найкраще організовувати покриття повного ланцюжка навколо ключової компетенції закладу. (Олег Петренко, перший заступний директора універсальної клініки «Оберіг»).

Найперспективнішим напрямком організації приватного медичного бізнесу є  надання комплексних медичних послуг у неконкурентному середовищі. Найважливіше, що при виборі моделі медичного бізнесу вартно не користуватися стандартними шаблонами, а орієнтуватися на клієнта. (Валерій Кидонь, партнер консалтингової компанії «МедБізнесЕксперт»).

Загальні принципи менеджменту закладів охорони здоров’я не залежать від форми власності та джерел фінансування. Ефективність роботи закладу – державного або приватного – залежить від використання сучасних управлінських механізмів. Одним з ключових механізмів є визначення місії – позачасової мети існування організації. (Валерій Зукін – директор клініки репродуктивної медицини «Надія»).

В період економічної рецесії організації варто залишатися вірній власній місії, але скоротити період для стратегічного планування. Рецесія – час бути раціональним, привести в порядок процеси, інвестувати у навчання. (Михайло Колісник – декан Києво-Могилянської бізнес-школи).

Сьогодні у виборі медичного закладу пацієнти послуговуються необ’єктивною інформацією – порадами, чутками, цінами. Медичні результати – це об’єктивна інформація, яка відображає цінність для пацієнта. Вимірювання медичної результативності – це основа для конкуренції між медичними закладами, яка приносить довгострокову вигоду як пацієнтам, так і клінікам. (Мирослава Муляр – консультант консалтингової компанії МедЕксперт).

Якість в охороні здоров’я – це не питання стандартів і контролю. Це феномен, пов’язаний із побудовою організації як системи та організаційми цінностями. Якість не тягне за собою витрати, вона знижує їх. Якщо продукт чи послуга якісна та бездефектна – вона не потребує контролю. (Олександр Саврук, керівник магістерської програми «Управління в охороні здоров’я для керівників»).

Найбільш важливою формою управлінської освіти в охороні здоров’я сьогодні є магістерські програми для керівників з управлінським досвідом. Післяуніверситетські програми для студентів розраховані на результат у далекому майбутньому, а докторські програми є занадто “науковими”. Найбільш якісний і швидкий результат зможе видати управлінець з досвідом роботи, якому магістерська програма допоможе структурувати власний досвід та професійні переконання, а також знайти нові ідеї для розвитку. (Михайло Винницький, керівник докторських програм Національного університету “Києво-Могилянська Академія”).

Висновки.

Головний висновок і найбільша добра новина полягає в тому, що обговорення проблематики в управлінні охороною здоров’я назріло. Це відкрито відчувалося під час конференції. У повітрі літає передчуття серйозних змін, і все більше людей відчувають, що ці зміни стануться саме в управлінській галузі. Сьогодні ми ще бачимо затишшя, але ось-ось управлінці в охороні здоров’я почнуть робити інвестиції в свій розвиток, як це було деякий час назад в інших сферах бізнесу. Вже нікого не лякають «бізнесові» терміни, в охороні здоров’я відкрито і охоче говорять про важливість розробки місії, орієнтації на клієнта, фінансової результативності, маркетингу. Охорона здоров’я знаходиться на порозі управлінської революції. Питання тільки в тому, наскільки інтенсивною вона буде, але в мене немає сумнівів, що вже наступна конференція «Сучасне управління та охорона здоров’я» буде якісно іншою.

http://healthcare.management.com.ua/2009/05/25/suchasne-upravlinnya-ta-ohorona-zdorovya-tema-nazrila/