Організація цитологічного скринінгу

В Україні цитологічний скринінг проводиться у жінок від 18 до 65 років. Оскільки більшість сексуально активних жінок могли бути інфікованими раніше, ризику раку шийки матки підлягають майже всі. Скринінг цільової групи необхідний для раннього виявлення і лікування передраковых захворювань (CIN).

Цитологія може бути:

• традиційною;
• на основі рідких середовищ.

У випадку візуального виявлення патології шийки матки цитологію проводять разом з аналізом ДНК на онкогенні типи вірусу папіломи людини (ВПЛ). На сьогодні в Україні наявні можливості проведення цього виду обстеження для підвищення якості профілактики раку шийки матки, оскільки в рамках Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1849, здійснюються державні закупівлі і розподіл по регіонах тест-систем для визначення ВПЛ.

Цитологічний скринінг проводиться в Україні за адаптованою схемою (рис. 1), що визнана ефективною в усіх країнах з низьким рівнем захворюваності раком шийки матки, і рекомендована ВООЗ (Дж. Селлорс, 2004, Албанія)

Рис. 1. Схема цитологічного скринінгу

Успіх цитологічного скринінгу залежить від рівня відповідальності всіх його учасників. У свою чергу рівень відповідальності населення залежить від рівня його інформованості щодо заходів профілактики раку шийки матки.

Рівень же відповідальності фахівців залежить від збалансованості дій основних учасників, що розробляють політику в цій сфері; виконавської дисципліни спеціалістів усіх рівнів в першу чергу; від рівня підготовки фахівців на до- і післядипломному рівні освіти; від організації цього процесу в кожному лікувальному закладі; кваліфікації спеціаліста.

Спеціаліст, який відповідає за реєстр цитологічного обстеження населення на всіх 3-х рівнях надання медичної допомоги у випадку виявлення патології цитологічного дослідження здійснює заходи щодо скерування жінки на кольпоскопію.

Сучасною стратегією національної служби профілактики раку шийки матки в рамках виконання галузевої програми «Скринінг патології шийки матки» на 2005-2010 роки», затвердженої наказом МОЗ від 31.12.2004 № 677, є створення кабінетів патології шийки матки, у якому працює підготовлений спеціаліст з кольпоскопії.

Оскільки у ВІЛ-інфікованих жінок часто спостерігається високий рівень поширення папіломавірусної інфекції, цервікальний інтраепітеліальний неоплазмоз, що при імуносупрессії має агресивний перебіг з високим рівнем трансформації в рак, необхідно ВІЛ-інфікованим жінкам проводити цитологічне обстеження кожні 6 місяців.

Показання для направлення на кольпоскопію (ВООЗ, 2004):

• високий ступінь аномалій, виявлених при цитології;
• постійний низький ступінь або незадовільні результати цитології;
• цитологія показала наявність AGUS (атипових гландулоцитів невизначеної значимості);
• підозрілий вид шийки матки при візуальному огляді;
• позитивна проба Шиллера.

Надалі спеціаліст, який відповідає за скринінговий реєстр, проводить моніторинг лікування пацієнтки.

Найбільш ефективною методикою обліку цитологічного скринінгу є спеціально розроблена комп'ютерна програма, яка дає можливість оперативним шляхом за розробленими індикаторами мати щоденну інформацію про стан цитологічного скринінгу: повнота охоплення жінок цитологічним скринінгом за віковою градацією, якість цитологічного матеріалу, ефективність оздоровлення, періодичність скринінгу, виключення дублювання цитологічного обстеження з метою раціонального використання ресурсів.

Якість даних важливіше кількості, тому важливо збирати тільки основні дані, що будуть використані для аналізу.

Ефективний цитологічний скринінг – тільки одна складова ефективної програми профілактики раку шийки матки(рис. 2).

Рис. 2. Блок-схема ефективності скринінгу патології шийки матки (ВООЗ, 2004)

Організація дослідження цитологічного матеріалу

В Україні дослідження цитологічного матеріалу здійснюється спеціалістами з цитологічної лабораторії. На жаль, на нинішньому етапі цитологічна служба по незалежним від неї причинам, дещо втратила свій ресурсний потенціал, як людський, так і матеріальний.

Важливим етапом у профілактиці раку шийки матки є якісне цитологічне дослідження за сучасними технологіями. Дослідження цитологічного матеріалу повинне проводитися після фарбування високоефективним методом Папаніколау, як у всіх розвинутих країнах світу, що за різними літературним даним на 50-70% підвищує діагностичну ефективність у порівнянні з іншими методами. Методом Папаніколау можна легко визначити ознаки дисплазії і плоскоклітинного раку шийки матки. При цьому чітко відзначається щільність цитоплазми, гиперхроматоз ядер, що допомагає фахівцю з цитології в правильній інтерпретації клітинних змін і верифікації патологічного процесу.

З огляду на недостатній рівень оснащення цитологічних лабораторій і підготовки відповідних фахівців, програмою «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року» заплановане в 2008 р. оснащення цитологічних лабораторій автоматичними аналізаторами для цитологічних досліджень з набором реагентів «CITO-COLOR» методом Папаніколау. Це дасть можливість підвищити діагностичну цінність цитологічного скринінгу і, таким чином, позитивно вплинути на зниження захворюваності раком шийки матки.

Організація наступності в роботі цитологічних лабораторій з лікувальними закладами

Наступність між цитологічними лабораторіями і лікувальними закладами акушерсько-гінекологічного профілю є важливим компонентом у зниженні ризику раку шийки матки. Діючими нормативними документами визначений механізм зворотного зв'язку з лікувальною установою, у якому був здійснений забір цитологічного матеріалу.

Загальновідомо, що якість результату залежить від якості забору цитологічного матеріалу. Тому відповідальним спеціалістам за регіональну цитологічну службу необхідно проводити щорічний моніторинг якості забору цитологічного матеріалу, аналізувати і направляти його до територіальних лікувальних закладів для інформування зацікавлених спеціалістів з метою оперативного вирішення проблем.

Відповідальним фахівцям за регіональну цитологічну службу проводиться щоквартальний моніторинг виявленої цитологічної патології і контрольного цитологічного дослідження в тісному зв'язку з територіальними лікувальними закладами. Керівники регіональних органів охорони здоров'я повинні щорічно здійснювати оперативне втручання в службу профілактики онкогінекології для відпрацювання чіткого механізму співробітництва всіх його складових (рис. 3).