Гідролітичні ферменті лейкоцитів периферичної крові та діагностика алергічних альвеолітів

Дослідженнями В.В. Соколова, Р.П. Нарциссова, Л.А. Иванова, (1975); А.Г. Шамова, И.М. Рахматулина, (1981); С.М. Орлова, М.М. Гольдштейн, (1989) показано, що визначення лужної фосфатази (ЛФ) нейтрофілів та кислої фосфатази (КФ) лімфоцитів використовується для діагностики одужання при запальних процесах в легенях. Крім цього, кисла фосфотаза є маркером лізосомальних мембран.

Виходячи з даних про те, що лізосомальні субстанції беруть участь в імунних процесах, можна висловити припущення про те, що, вірогідно, важливу роль відіграє пошкодження лізосомальних мембран в патогенезі екзогенного алергічного альвеоліту (ЕАА). Про проникливість лізосомальних мембран свідчить активність лізосомальних гідролаз, зокрема кислої фосфатази (Платков Е.М., 1989).

Ми провели цитохімічне дослідження гідролітичних ферментів лейкоцитів (кислої та лужної фосфатази) у периферичній крові хворим з гострою та хронічною формами екзогенного алергічного альвеоліту. На початкових етапах розвитку хвороби, при гострій формі екзогенного алергічного альвеоліту спостерігається підвищення активності лужної фосфатази нейтрофілів (на 93,2%). М.Г. Шубич (1966) вважає, що при підвищенні активності лужної фосфатази нейтрофілів відбувається прискорення глікогенолізу, що веде до депресії синтезу лужної фосфатази. Різке зростання фосфатної активності нейтрофілів при патологічних процесах проходить з пошкодженням тканин, що, очевидно, знаходиться в зв’язку з інтенсифікацією гліколізу, а останній є єдиним джерелом нейтрофілів.

Пізніше, при формуванні хронічної форми захворювання, продовжується дія алергену, що призводить до руйнування мембран лізосом у нейтрофілах, відбувається дегрануляція клітин, що в кінцевому результаті веде до зниження активності лужної фосфатази.

Підтвердженням цього припущення є одержаний нижче фактичний матеріал. Активність лужної фосфатази нейтрофілів (таблиця 1) знижується на 28,1% у хворих першої групи. Виключення становлять друга і четверта групи. Показники активності ферменту у цих групах практично не відрізняються від контрольних величин. Зазнає змін активність цього ферменту у хворих зі стажем роботи 11-15 років. Вона знижується на 41,6% при екзогенному алергічному альвеоліті в порівнянні з контролем. У даному випадку активність лужної фосфатази нейтрофілів в основному знижується при хронічній формі захворювання, що свідчить про виснаження фагоцитарної активності лейкоцитів, зниження механізмів захисту (Регеда М.С., 1993, 1996, 2000, 2001).

Таблиця 1. Активність гідролітичних ферментів у хворих при екзогенному алергічному альвеоліті (М ± m)

В останні роки особлива увага звертається на вивчення механізмів формування алергії за допомогою цитохімічного дослідження імунокомпетентних клітин — лімфоцитів (визначалась активність кислої фосфатази у лімфоцитах). Відомо, що перетворення лімфоцитів в інші клітини (в макрофаги, плазматичні клітини) супроводжується підвищенням активності кислої фосфатази у лімфоцитах. Дослідження кислої фосфатази у лімфоцитах використовують для визначення алергічної спрямованості патологічного процесу (Нарциссов Р.П., 1968).

Результати наших досліджень (таблиця 1) показали, що у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт з гострою формою не відбувається істотних змін в активності кислої фосфатази (КФ) лімфоцитів. Ці показники у хворих докорінно не відрізнялися від величин контрольної групи.

Продовжуючи дослідження активності цього ферменту у хворих при хронічній формі екзогенного алергічного альвеоліту, слід зауважити, що цей показник зростає у всіх групах, починаючи з найменшого стажу роботи і закінчуючи найбільшим (Регеда М.С., 1991, 1993). Активність кислої фосфатази лімфоцитів є найвищою у пташників зі стажем роботи до 5 років (зростає на 60,3%) і найменшою у хворих четвертої групи (лише на 19,3%), що свідчить про глибокі порушення метаболізму, руйнування лізосом, порушення проникливості клітини і про стимуляцію функціональних можливостей лімфоцитів.

Система комплементу — важливий компонент неспецифічного захисту організму. Послідовна активація її компонентів приводить до приєднання компоненту до комплексу АГ-АТ та лізису бактерій, ураженими вірусом клітини, інактивації ендотоксинів. Крім цього система комплементу бере участь в нейтралізації антигену шляхом підсилення хемотаксису поліморфно-ядерних лейкоцитів, в потенціюванні активності антитіл, сприяє фагоцитозу. Дослідженнями В.С. Мошкевич, Л.А. Царевской, Т.Н. Нурпенсова (1984) показано, що падіння титру комплементу відноситься до числа найбільш постійних ознак, що вказує на алергічний характер запалення.

Комплемент у сироватці крові є одним з об’єктивних показників стануімунологічної реактивності організму (Бочаров А.Ф., 1985). Роботою Г.Н. Драник, В.Г. Майданик (1989) показано, що система комплементу має імунорегуляторну та кілерну активність.

Нами встановлено, що комплементарна активність у сироватці крові хворих з гострою формою екзогенного алергічного альвеоліту зростає до 0,01±0,0001 ум. од., при контролі 0,03±0,0002 ум. од. Неоднозначні дані отримали при хронічній формі екзогенного алергічного альвеоліту. Комплементарна активність знижується у хворих з найменшим стажем роботи до 5 років (0,06±0,0001 ум. од.). Зі збільшенням стажу роботи (6-10 років) показники комплементарної активності сироватки крові (КАСК) зазнають протилежних змін. Вони підвищуються на 66,6% і зберігаються на цьому рівні у пташників зі стажем роботи 11-15 років. Виключення складала четверта група хворих. У них комплементарна активність не змінюється. Ці показники практично не відрізняються від величин контролю.

Таким чином, дослідження, аналіз та інтерпретація одержаних даних показують, що вивчення показників НСТ-тесту, фагоцитарної активності лейкоцитів (ФАЛ), КАСК, активності кислої фосфатази (КФ) і лужної фосфатази (ЛФ) у лейкоцитах, які вибрані як тести, має важливе значення для розуміння стану неспецифічних механізмів захисту. Ми вважаємо, що розвиток алергічного процесу в легенях визначається не тільки алергеном та характером специфічної імунної відповіді, скільки станом неспецифічної резистентності організму.

На клітинному рівні інтеграції у хворих з гострою формою екзогенного алергічного альвеоліту відбувається стимуляція захисних сил організму. У меншій мірі стимулюються механізми захисту у хворих з хронічною формою захворювання. Особливо це спостерігається при дослідженні активності лужної фосфатази та нейтрофілів і показників комплементарної активності сироватки крові (КАСК) у хворих четвертої групи знайбільшим стажем роботи.

Отже одержані дані можуть бути корисними як додаткові критерії ранньої діагностики захворювання, як тести, які характеризують стан неспецифічної резистентності організму, механізми захисту.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»