Характеристика функціонального стану печінки у хворих на екзогенний алергічний альвеолі

Відомо з літературних джерел, що при різних формах алергічних захворювань (бронхіальна астма, анафілактичний шок, сенсибілізація) може відбуватись пошкодження багатьох органів, серед яких одним з найбільш ранимих є печінка.

Нами досліджувався функціональний стан печінки у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт (ЕАА). По-перше, тому, що у доступній нам літературі ми не знайшли таких досліджень. По-друге, надзвичайно важливим з’ясувати чи дійсно при ЕАА у хворих може відбуватись алергічне пошкодження печінки та порушення її функціонального стану. З цією метою вивчали скарги у хворих, дані анамнезу, об’єктивний стан та використовували додаткові методи дослідження функціонального стану печінки хворих при даній легеневій патології. Під спостереженням знаходились 38 хворих на екзогенний алергічний альвеоліт (Регеда М.С., 2001).

Не викликає будь-якого сумніву цей факт, що печінка є центральним органом хімічного гомеостазу організму, де створюється єдиний обмінний та енергетичний пул для метаболізму білків, жирів і вуглеводів і до основних їїфункцій відносять обмін вітамінів, ферментів, білків, ліпідів, вуглеводів, водний і мінеральний обмін, секреція жовчі, детоксикуюча функція (Подымова С. Д., 1984; 1993). Із викладеного матеріалу видно, що тільки комплексний підхід досліджень печінки у хворих дає можливість правильно оцінити її функціональний стан.

Клініко-анамнестичне обстеження 38 хворих (20 — хронічної і 18 — гострої форми) на екзогенний алергічний альвеоліт показало наявність тільки у 9 хворих (6 чоловік — хронічної форми і 3 чоловіки — гострої форми захворювання) скарг на болі в правому підребер’ї, здуття живота, збільшення печінки, яка виступає на 2-3 см з-під правої реберної дуги по середньоключичній лінії (Регеда М. С., 1996).

Ці клінічні ознаки посилювались під час роботи пташників на птахофабриці (особливо під кінець робочого дня), і були зовсім відсутні або значно зменшувались (спостерігались періоди ремісії) у тривалий період відпустки. У всіх хворих на екзогенний алергічний альвеоліт не відмічалось вірусного гепатиту, цирозу печінки. Вони не вживали алкоголь і не піддавались впливу токсичних речовин. Таким чином, за допомогою вивчення клінічної картини, анамнестичних даних, об’єктивного стану у хворих можна, до деякої міри, запідозрити зсуви функціонального стану печінки, а також одержати певні відомості, які причини викликали ці зміни.

Захворювання печінки можуть бути спричинені різними факторами, в основному не алергічного характеру, проте, у даному випадку ми вважаємо, що описані вище порушення мають алергічний характер і виникли в результаті дії на весь організм і печінку, зокрема, комплексу антиген-антитіло.

Для повноцінної характеристики функціонального стану печінки у хворих недостатньо вивчити клінічну картину, об’єктивний стан та зібрати анамнестичні дані, слід використовувати додаткові лабораторні методи дослідження. За даними літератури відомо, що всі метаболічні процеси у печінці здійснюються завдяки ферментам, які містяться у гепатоцитах і синтез їх є однією з важливих функцій печінки (Подимова С. Д., 1983). Для оцінки цієї функції печінки ми визначали активність амінотрансфераз у сироватці крові при екзогенному алергічному альвеоліті. Результати дослідження показані у таблиці 1.

Нами встановлено високу активність АсТ і АлТ при екзогенному алергічному альвеоліті. Зросталаактивність АлТна 109,9%; показники АсТ на 93,3%. Ми вважаємо, що висока активність амінотрансфераз у сироватці крові хворих при екзогенному алергічному альвеоліті може служити чутливим індикатором пошкодження печінки, яке виникає внаслідок дії імунного комплексу антиген-антитіло (Регеда М. С., 1996).

Таблиця 1 Активність амінотрансфераз у сироватці крові хворих на екзогенний алергічний альвеоліт(М  ±  m)

р — достовірність різниці при порівнянні з контролем

Симптомокомплекс, який названий трансамінітом, що проявляється підвищенням активності сироваткових трансаміназ, вважається одним з неспецифічних показників порушення функції печінки алергічного ґенезу.

Печінка виконує три важливі функції в обміні білірубіну: захоплення білірубіну з крові печінковою клітиною, зв’язування його з глюкуроновою кислотою і виділення зв’язаного білірубіну з печінкових клітин у жовчні капіляри (Подымова С. Д., 1993). У зв’язку з цим нами визначався рівень білірубіну у сироватці крові хворих на екзогенний алергічний альвеоліт.

Результати дослідження показали, що цей показник у хворих зростає на 65,8% при екзогенному алергічному альвеоліті в порівнянні з контролем і свідчить про розвиток гіпербілірубінемії. Таким чином, на основі одержаних даних можна думати про те, що при ЕАА порушується функціональний стан печінки, який відображається на рівні білірубіну в крові.

Печінка активно приймає участь в обміні ліпідів. Так, синтез холестерину, власне, відбувається у печінці та кишечнику, де утворюється більш 90% усього холестерину. Основна маса його синтезується гладкою ендоплазматичною сіткою. Рівень холестерину підтримується постійним в результаті синтезу, катаболізму і виведення надмірної кількості його з жовчю у кишечник.

Ми встановили, що при екзогенному алергічному альвеоліті підвищується рівень холестеролу у сироватці крові на 50%. Ці результати показують на розвиток гіперхолестеринемії (Регеда М. С., 1993, 2000, 2001, 2007).

Печінка — єдине місце, де відбувається синтез альбумінів, фібриногену, протромбіну. Основна маса альфа-глобулінів, значна частина бета-глобулінів утворюється у печінці. Більшість захворювань печінки з важкими пошкодженнями паренхіми супроводжується зниженням вмісту альбумінів.

З метою визначення порушень білково-утворюючої функції печінки у хворих при ЕАА вивчали показники загального білка, альбумінів і глобулінів. При цьому встановлено, що вміст загального білка у сироватці крові у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт не змінюється. Даний показник не відрізняється від величин контролю. В цей час у хворих спостерігається зниження рівня альбумінів (на 21,3%); показники альфа-1, 2, бета- і гама-глобулінів навпаки підвищуються відповідно на 41,4%; 17,8%; 24,1% і 48,0% (Регеда М. С., 1991; 1993; 1996, 2000, 2001, 2007).

Таким чином, вивчення вмісту загального білка та білково-фракційного складу сироватки крові у хворих при ЕАА дозволило виявити диспротеїнемію, яка проявлялась зниженням вмісту альбумінів та підвищенням рівня глобулінів.

Результати досліджень цієї глави дали можливість виявити пошкодження печінки з порушенням її функціонального стану. Високий рівень білірубіну та підвищена активність амінотрансфераз в сироватці крові показує на наявність ознак біохімічного синдрому цитолізу (синдрому порушення цілісності гепатоцитів), який зумовлений імунними механізмами і залежить від характеру екзогенного алергічного альвеоліту.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»