Утворення госпітальних округів

Це рішення звісно відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я, але в існуючих умовах є передчасним за багатьох причин:

1. Зараз неможливо оцінити реальну потребу в тому чи іншому виді госпітальної допомоги, оскільки немає повної статистики по кількості населення, що живуть на тих чи інших територіях. (Наприклад : в Києво- Святошинському, Броварському районі Київської області, проживає набагато більше людей, ніж це зазначено в статистичних даних, що обраховувались в минулі роки).
2. Якщо почнуть ефективно працювати лікарі первинної ланки (педіатри, терапевти, сімейні лікарі) та здійснюватися заходи профілактики і рання діагностика хвороб, то кількість хворих, які будуть потребувати допомоги в медичних закладах госпітального етапу, буде зменшуватись. Тобто планування на сьогодні, при хаотичній структурі госпитальних потоків пацієнтів і не працюючій первинній ланці, буде помилковим.
3. Відсутність нормативно-правової бази для створення госпітальних округів дає можливість спекулювати на цій темі та приймати одноосібні рішення на рівні чиновників. Формування госпітального округу, має бути спільним рішенням громади з урахуванням принципів медичної та економічної доцільності. Тож справедливим буде, безпосереднє залучення представників від громад у формування госпітальних рад. Саме госпітальні ради мають напрацювати та вирішити, яка лікарня має стати лікарнею інтенсивного лікування другого рівня, яка лікарня інтенсивного лікування першого рівня, а які лікарні мають бути перепрофільовані, які дороги мають бути відремонтовані, щоб забезпечити виконання нормативів транспортування хворих та головне доступність , якість та своєчасність медичної допомоги.
4. Уряд має чітко визначити фінансову відповідальність за цей процес. Якщо не буде прямого додаткового державного фінансування на добудову, дооснащення лікарень інтенсивного лікування, перепрофілювання лікарень або ці витрати перекладуть на бюджети регіонів, то нічого не відбудеться. оскільки медичної субвенції і так катастрофічно не вистачає. Тож передача фінансування комунальних послуг лікарень на бюджети районів, міст взагалі призвела до скрутного становища відповідних бюджетів.

Якщо ж процес формування госпітальних округів вже розпочатий урядом, то він має бути якомого швидше доповнений прийняттям додаткових підзаконих актів з чітким механізмом реалізації цього процесу.

Терміново мають бути затверджені:

1. Механізм для розрахунку потреби (обсягу) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
2. Положення про госпітальні ради.
3. Чіткі критерії для створення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівнів, включаючи необхідне матеріально-технічне оснащення, перелік відділень в лікарні.
4. Положення про госпітальний округ.