вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з остеопорозом

Редакция (добавил(а) 21 июня 2012 в 15:20)
Добавить статью Распечатать

Шифр МКХ-10: М80-М82 Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України №676 від 12.10.2006 р.

Остеопороз — системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням кісткової маси, порушенням мікроархітектоиіки кісткової тканини, що призводить до підвищення ламкості кісток і ризику переломів.

Умови, в яких повинна надаватися медична допомога

Хворі на остеопороз тяжкого ступеня з наявністю патологічних переломів підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ортопедо-травматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Пацієнти із підтвердженим денситомстричио остеопорозом можуть знаходитися під наглядом лікарів ортопеда-травматолога, ревматолога за місцем проживания в районних поліклініках. При постменопаузальиому остеоиорозі обов'язковий нагляд гінеколога, ендокринолога.

Тривалість стаціонарного лікування

У спеціалізованих ортопедо-травматологічних відділеннях визначається локалізацією та тяжкістю патологічного перелому.

Діагностика

Денситометричні критерії (ВООЗ, 1994):

  • норма — зміна мінеральної щільності кісток (МІЦК) у межах одного стандартного відхилення (SD) від референтного значення, отриманого в результаті виміру МЩК в осіб молодого віку;
  • остеопенія (зменшення кісткової маси) — зниження МЩК > 1 SD і < 2,5 SD від референтного значення;
  • остеопороз - зниження МЩК > 2,5 SD від референтного значення;
  • тяжкий остеопороз - зниження МЩК > 2,5 SD від референтного значення в поєднанні з одним або більше переломами кісток.

Рентгенологічні критерії:

  1. Поява круппопетлистої кісткової структури.
  2. Розширення кістковомозкового каналу.
  3. Витончення кортикального шару.
  4. Сиоигіозуваиня кортикального шару.
  5. Особлива чіткість контурів кортикального шару навколо всієї кістки.

Лабораторні критерії:

Рівень кальцію, фосфору, лужної фосфатази (особливо її кісткового ізоферменту) і гідроксипроліну, тартратрезистентної кислої фосфатази.

Лікування

  1. Застосування препаратів кальцію.
  2. Призначення вітамінів групи D (D2, D3).
  3. Застосування базисних аитиостеопоротичпих засобів.

Основні принципи профілактичних і лікувальних заходів при вторинному остеопенічному синдромі на тлі ревматичних захворювань, у тому числі зумовленому фармакотерапією:

  1. Контроль активності аутоімунного запального процесу; підтримання тривалої ремісії захворювання.
  2. Призначення якомога нижчих доз глюкокортикостероїдів (ГКС) і скорочення терміну їх використання.
  3. Застосування препаратів із незначно вираженим остеопоротичним ефектом, а також зміна способу їх уведення: при ревматичних захворюваннях найкраще чергування перорального прийому з парентеральним, у тому числі періартикулярним тощо.
  4. Використання пульс-терапії, що менше впливає на процеси ремоделюваиия, ніж постійний прийом ГКС.
  5. Зниження негативного виливу інших факторів розвитку остеопорозу — паління, зловживання алкоголем, малорухомого способу життя, тривалого голодування тощо.
  6. Своєчасне лікування супутньої патології, що впливає на кістковий метаболізм: гіпертирсоїдизму, гіперпаратирсоїдизму, ураження нирок і системи крові тощо.
  7. Збереження і підтримання позитивного кальцієвого балансу (дієта, додатковий прийом препаратів кальцію в поєднанні з вітаміном D або його активними метаболітами).
  8. Призначення пацієнтам з вираженою остеопенією або остеопорозом базисних антиостеопоротичних препаратів.
  9. За відсутності протипоказань у жінок у постменопаузальний період — препарати замісної гормональної терапії; у передмепопаузальний період при порушеннях оваріально-менструального циклу — контроль 17в-естрадіолу і, за необхідності, препарати замісної гормонотерапії, в тому числі андрогени, з урахуванням гормонального профілю.
  10. У чоловіків — контроль рівня тестостерону, за необхідності - замісна терапія андрогенами.
  11. Проведення контрольного денситометричиого обстеження ревматологічних хворих, котрі мають підвищений ризик розвитку остеопорозу, а також пацієнтів, яким планується призначення ГКС (які знаходяться на ГКС-тераиії).
  12. Щорічний денситометричиий контроль показників мінеральної насиченості та мінеральної щільності кісткової тканини у хворих па ревматичні захворювання із загрозою розвитку остеопенії або вже за наявності зниження кісткової маси в поєднанні з контролем лабораторних маркерів метаболізму.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування:

  1. Відсутність нових патологічних переломів.
  2. Нормалізація чи зростання показників мінеральної насиченості та мінеральної щільності кісткової тканини за даними кісткової денситометрії.

Согласно современным представлениям, несмотря на доказанный положительный эффект ЗГТ на костный метаболизм, все же именно бисфосфонаты и селективные регуляторы эстрогеновых рецепторов (СЭРМ) являются препаратами первой линии профилактики и терапии постменопаузального остеопороза [1].

1. ТатарчукТ.Ф., ЕфименкоО.А. Современные подходы к лечению постменопаузального остеопороза // «Здоровье женщины». -2011.-№ 6(62). - С. 18-22.

Похожие материалы

Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»