вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Гідроуретер: протокол надання медичної допомоги, 4 частина

Редакция (добавил(а) 13 декабря 2011 в 15:25)
Добавить статью Распечатать

Гідроуретер. Код МКХ-10 – N 13. 4

Вимоги до протоколу ведення хворих на гідроуретер ІІІ стадії.

1. Модель клінічного випадку

В стандарт лікування можуть бути включені хворі на гідроуретер ІІІ стадії (далі гідроуретер ІІІ ст.).

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання

ІІІ стадія – характеризується зниженням тонусу сечоводу, ниркової миски і чашечок, порушення секреторно-екскреторної функції нирок. Дана стадія клінічно можне не проявлятися, але при загострені інфекції іноді переважаються ознаки сепсису та бактеріемічного шоку.

Клінічні прояви гідроуретеру ІІІ ст. залежать від наявності чи відсутності інфікування верхніх сечовивідних шляхів, вірулентності інфекції та наявності ускладнень. Найбільш постійним симптомокомплексом є біль в поперековій ділянці, який носить тупий характер; підвищення температури тіла; лихоманка. Нирка не пальпується, можлива болючість при глибокій пальпації в підребринні. При ускладненому гідроуретері в фазі активного запалення визначається позитивний симптом Пастернацького на стороні враження. В загальному аналізу сечі може спостерігатися лейкоцитурія.

З допомогою ультразвукового дослідження визначається збільшений розмір нирки зі значним розширенням порожнинної системи, різким потоншенням паренхіми нирки.

При проведенні внутрішньовенної урографії функція нирки зниження. Контрастування порожнинної системи дозволяє свідчить про зниження секреторно-видільної функції нирки. Ниркова миска та сечовід представляють собою атонічні порожнини. При виконанні діурезної урографії стимуляція діурезу не визначає спроможність нирки збільшувати діурез.

Клубочкова фільтрація зменшується до 35мл/хв і менше, що свідчить про зменшення кількості функціонуючої паренхіми.

3. Умови в яких повинна надаватись медична допомога

Медична допомога, регламентована в даному протоколі повинна надаватись в стаціонарних умовах.

Профіль ліжок – урологічні.

Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні відділення обласних лікарень, профільні клініки медичних інститутів, Інститут урології АМН України.

Функціональне призначення медичної допомоги – лікування.

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

 

Обстеження:

  • загальний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • рівень креатиніну плазми крові;
  • УЗД нирок;
  • оглядова урографія;
  • екскреторна урографія;
  • діурезна урографія.

Лікування: оперативне – відновлення пасажу сечі на всіх рівнях сечових шляхів.

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

Обстеження:

  • радіоізотопна ренографія;
  • динамічна нефросцинтіграфії;
  • визначення кліренс-тестів за ендогенним креатиніном;
  • аналіз сечі за Нечипоренком;
  • аналіз сечі за Зімницьким (при двобічному ураженні);
  • ретроградна уретеропієлографія;
  • антеградна пієлоуретерографія (при наявності нефростоми);
  • бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів.

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з вказанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування

При наявності у хворого скарг на больові прояви в попереку, хворим проводиться фізікальне обстеження, УЗД нирок, лабораторні аналізи. При виникненні підозри на наявність гідроуретеру ІІІ ст. проводиться рентгенологічне обстеження: оглядова, екскреторна, діурезна урографія, за показаннями – ретроградна, або антеградна пієлоуретерографія. В випадку не підтвердження діагнозу гідроуретеру ІІІ ст. виконуються діагностичні заходи для встановлення основного захворювання, що є причиною скарг, та адекватне лікування у профільному відділенні або амбулаторно. При встановленні діагнозу гідроуретеру ІІІ ст. хворому за згоди виконується оперативне втручання: відновлення уродинаміки на всіх рівнях сечового тракту. При досягненні очікуваних результатів хворим проводяться реабілітаційні заходи. У випадку незадовільних результатів лікування проводиться лікування виниклих ускладнень або диспансерний нагляд та в разі необхідності – повторне оперативне лікування. Диспансерний нагляд проводиться через 3 місяці після операції, через один рік, та щорічно в подальшому.

Алгоритм надання медичної допомоги представлений в графічному вигляді.

  • Можливі ускладнення:
  • рецидивування гідроуретеру;
  • нагноєння післяопераційної рани;
  • неспроможність сечовідно-мискового анастомозу;
  • нориця;
  • пневмонія;
  • тромбоемболія;
  • порушення мозкового кровообігу;
  • порушення коронарного кровообігу та інші.

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень

Ефективність хірургічного лікування оцінюється за сукупністю суб’єктивних скарг, даних об’єктивного обстеження, функції контрлатеральної нирки та наявності ниркової недостатності.

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відсутність скарг, за даними об’єктивного обстеження функція єдиної нирки задовільна, відсутні ознаки хронічної ниркової недостатності.

9. Рекомендації щодо подальшого в разі необхідності надання медичної допомоги хворому

В разі виникнення ускладнень хворих потребує їх консервативного лікування або оперативного втручання.

10. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації

Обмеження фізичного навантаж ення строком на 3 місяці після операції, санаторно-курортне лікування (м.М.Трускавець, м.М.Моршин).

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Скачать Форму

 

13. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

  1. Етіологія гідроуретеру – вроджене або набуте захворювання, що характеризується порушенням уродинаміки в сечових шляхах і функції нирки. Причиною його може бути: нейром’язева дисплазія сечоводу, стриктура міхурово-сечовідного сегменту, міхурово-сечовідний рефлюкс, нейрогений сечовий міхур, інфравезікальна обструкція або травматичне пошкодження сечового тракту на різному його рівні.
  2. Прогресування гідроуретеру призводить до поступового погіршення функції нирки, аж до повної її втрати.
  3. Метод лікування – пластичні, реконструктивні операціі.
  4. Можливі наслідки відмови від оперативного втручання: повна втрата функції нирки; розвиток піонефрозу – нагноєння нирки; ниркової недостатності: уросепсісу.
  5. Можливі ускладнення оперативного втручання:
  • рецидивування гідроуретеру;
  • нагноєння післяопераційної рани;
  • неспроможність сечовідно-мискового анастомозу;
  • гострий пієлонефрит;
  • сечова нориця;
  • пневмонія;
  • тромбоемболія;
  • порушення мозкового кровообігу;
  • порушення коронарного кровообігу і т.д.

14. Правила зміни вимог до виконання протоколу

Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково-обгрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку гідроуретеру.

15. Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються згідно вимогам нормативних документів.

Правовая информация: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»