Гідронефроз з обструкцією мисково-сечовідного з’єднання: протокол надання медичної допомоги, 5 частина (моніторування)

Моніторування протоколу надання медичної допомоги «Гідронефроз з обструкцією мисково-сечовідного з’єднання»

1. Методологія моніторингу і критерії ефективності виконання протоколу «Гідронефроз з обструкцією мисково-сечовідного з’єднання»
   1. Загальна кількість хворих на гідронефроз, які госпіталізовані у відділення на протязі року _______.
   2. Кількість хворих на гідронефроз, яким проведено оперативне втручання ________, (_________) % до усіх.
      1. Кількість хворих на гідронефроз, яким проведені пластичні операції на мисково-сечовідному сегменті ________, (_________) % до прооперованих.
      2. Кількість хворих на гідронефроз, яким проведено нефректомію ________, (_________) % до прооперованих.
      3. Кількість прооперованих хворих на гідронефроз, у яких виникли ускладнення, що потребують повторного оперативного втручання ________, (_________) % до прооперованих.
   3. Кількість хворих на гідронефроз, яким виконано контрольне обстеження __________, (_________) % до усіх.
      1. Кількість хворих на гідронефроз, при контрольному обстеженні у яких констатовано погіршення функції оперованої нирки _________, (_________) %.
      2. Кількість хворих на гідронефроз, при контрольному обстеженні у яких відмічено позитивний результат оперативного втручання ________, (_________) %.

Вибірка – всі пацієнти, яким проведено оперативне втручання або контрольне обстеження з приводу гідронефрозу з обструкцією мисково-сечовідного з’єднання в спеціалізованому урологічному відділенні обласної лікарні, профільній клініці медичного інституту, Інституті урології АМН України на протязі календарного року.

Оцінка проводиться за наступними позиціями:

Інформацію про результати моніторування протоколу головні обласні спеціалісти, завідуючі відділеннями профільних клінік медичних інститутів направляють головному позаштатному спеціалісту МОЗ України до 1 березня наступного року.

2. Порядок реєстрації і оцінки побічних ефектів і розвитку ускладнень

Діагностика розвитку ускладнень проводиться лікуючим лікарем. Діагноз ставиться на основі даних об’єктивного огляду, даних лабораторних досліджень, УЗД, рентгенологічних методів, при цьому враховується функція гідронефротичної та патологічної нирки, наявність гнійного виділення з післяопераційної рани, сечової нориці.

Діагноз підтверджується даними рентгенологічного обстеження (екскреторна урографія, антеградна чи ретроградна пієлоуретерографія, фістулографія), та лабораторними методами.

Ускладнення, що розвинулись в стаціонару, реєструються.

3. Проміжні результати ефективності виконання протоколу і внесення змін до нього
   1. про наявність в наведеному протоколі надання медичної допомоги вимог, які наносять шкоду здоров’ю пацієнта;
   2. при отриманні переконливих доказів про необхідність змін обов’язкових вимог протоколу.

Оцінка виконання протоколу проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу даних, отриманих при моніторуванні.

Внесення змін до протоколу надання медичної допомоги «Гідронефроз з обструкцією мисково-сечовідного з’єднання» проводиться в випадку отримання інформації:

Зміни в наведений протокол готуються групою розробників. Внесення змін в цей протокол надання медичної допомоги проводиться Міністерством охорони здоров’я України згідно чинного законодавства.

4. Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу

Оцінка якості життя при виконанні протоколу надання медичної допомоги «Гідронефроз з обструкцією мисково-сечовідного з’єднання» проводиться за міжнародним індексом QOL.

Quality of  life due to urinary symptoms
Оцінка хворим якості життя хворим в відношенні стану нирок	Дуже задоволе-ний	Задоволе-ний	В основно-му задоволе-ний	Між задоволе-ний та не задоволе-ний	В основ-ному не задоволе-ний	Не задоволе-ний	Нестерп-но
1. Як би Ви віднеслись до того, що Вам до кінця життя доведеться мати такі проблеми з ниркими, як в цей час?	0	1	2	3	4	5	6
Індекс оцінки якості життя QOL =

5. Оцінка вартості протоколу

Клініко-економічний аналіз проводиться згідно вимог нормативних документів.

6. Література за профілем протоколу
   1. Карпенко В.С., Хрипта Ф.П., Романенко А.М. и др.; под ред. В.С.Карпенко. Гидронефроз. – К.: Здоровья, 1991. – 240с.
   2. Терещенко Н.К., Вукалович П.С, Кульчицкая Т.К. и др. Диагностика и хирургическое лечение больных гидронефрозом (методические рекомендации). – Киев, 1985. – 19с.
   3. Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А. Хірургічне лікування дітей з гідронефрозом без дренування сечових шляхів // Урологія. – 2001. - № 3. – С.3-8.
   4. Turk I.A., Davis J.W., Winkelmann B. et al. Laparoscopic Dismembered Pyeloplasty – The Method of Choice in the Presence of an Enlarged Renal Pelvis and Crossing Vessels // European Urology. – 2002. – Vol.42. – No.3. – P.268-275.
   5. Вукалович П.С. Хирургическое лечение гидронефроза (методические рекомендации). – Киев, 1978. – 17с.
   6. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія К.: Вища школа, 1993. – 711с.
   7. Gettmann M.T., Peschel R., Neururer R., Bartsch G. A Comparison of Laparoscopic Pyeloplasty Performed with the daVinci Robotic System versus Standard Laparoscopic Techniques: Initial Clinical Results // European Urology. – 2002. – Vol.42. – No.5. – P.453-458.
   8. Puskar D., Balagovich I., Filipovich A., et al. Symptomatic Physiologic Hydronephrosis in Pregnansy // European Urology. – 2001. – Vol.39. – No.3. – P.260-263.
   9. Bijani C.S., Minhas S., El Cast J. et al. The Role of Acucise Endopyelotomy in the Treatment of Ureteropelvic Junction Obstruction // European Urology. – 2002. – Vol.41. – No.3. – P.305-311.
   10. Кучера Ян. Хирургия гидронефроза и уретерогидронефроза. – Прага: Гос.изд.мед.лит., 1963. – 221с.
   11. Ярош Н.П. Методичні підходи до розробки протоколів надання медичної допомоги населенню (методичні рекомендації). – Київ, 2003. – 15с.

Головний позаштатний фахівець МОЗ України за спеціальністю «урологія», завідувач відділу запальних захворювань нирок, сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів Інституту урології АМН України, доктор мед. наук, проф. С.П.Пасєчніков