Організація діагностики і лікування патології шийки матки

Головним завданням спеціаліста з кольпоскопії є діагностика передракових і ракових захворювань шийки матки.

Кольпоскопія:

• діагностичне дослідження, що підтверджує мікроскопічні результати візуального огляду;
• можливість тривалого збереження результатів у виді малюнка або фотографії;
• виконується підготовленим спеціалістом на будь-якому рівні системи охорони здоров'я.

Кольпоскопію проводить лише сертифікований спеціаліст! Кожен спеціаліст з кольпоскопії повинний для себе поставити основні питання: чи є огляд компетентним і чи можу я виключити рак?

Пацієнтці, у якої виявлена візуальна або цитологічна патологія в кабінеті патології шийки матки здійснюється кольпоскопія з наступною прицільною біопсією шийки матки у відповідності до діючих нормативів і стандартів (рис. 1). Далі пацієнтка направляється на лікування до спеціаліста згідно з виявленою патологією.

Рис. 1. Схема дій спеціаліста у випадку позитивного результату скринінгового аналізу

У сучасних умовах ВООЗ рекомендує країнам з високим рівнем поширення раку шийки матки метод одночасного діагностики і лікування шляхом «невтрати пацієнтки» або «бачити і лікувати». З огляду на знижену доступність до діагностики і лікування деяких верств населення (сільських жінок, жінок зі зниженою прихильністю до лікування, жінок з незадовільними матеріальними можливостями та ін.), після проведення кольпоскопії і прицільної біопсії, за відсутності протипоказань, зокрема запального захворювання, проводять лікування патологічного процесу з наступним чітким моніторуванням співпадіння кольпоскопічного діагнозу з морфологічним, а також результату лікування і контрольного цитологічного дослідження. Цей метод є додатковою можливістю вплинути на своєчасне лікування патології шийки матки і, таким чином, профілактики раку шийки матки.

Спеціалістом з кольпоскопії здійснюється документування результатів кольпоскопії (у журналі):

• ім'я пацієнта, особисті дані;
• контактна інформація;
• причини направлення;
• опис (індекс Рейда) і схема результатів дослідження шийки матки на підставі біопсії (табл. 1);
• результати кольпоскопії, гістології і цитології;
• остаточний діагноз і план дій.

Таблиця 1. Оцінка результатів кольпоскопії (модифікований індекс Рейда), ВООЗ, 2004

Метою такого документування клінічних даних є:

• можливість видачі копії направляючій особі;
• можливість видачі пам'ятки щодо клінічного догляду і плану дій;
• контроль якості навичок проведення кольпоскопії (зіставлення з гістологією);
• у разі потреби можливість мати судово-медичні дані.

Типові невдачі при кольпоскопії:

• недостатня візуалізація стику плоскоклітинного і циліндричного епітелію (ПКЕ);
• відсутність документування результатів.
• відсутність послідуючого співвідношення результатів гістології і кольпоскопії;
• невиконання самоаудиту з метою контролю якості.

Жінки старшого віку з обширним ураженням, з цитологією більш високого ступеня піддаються більш високому ризику раку шийки матки.

Організація диспансеризації жінок з патологією шийки матки

Значний вплив на ефективність скринінгу патології шийки матки має своєчасне оздоровлення, динамічне спостереження за жінками, у яких виявляється патологія шийки матки, як важливий етап у профілактиці раку шийки матки. Диспансеризація жінок з патологією шийки матки проводиться відповідно до нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за фахом «Акушерство і гінекологія» в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів, затвердженими наказом МОЗ України від 28.12.2002 № 503 «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» і діючими клінічними протоколами.

Оцінка ефективності скринінгових програм

Основним показником ефективності скринінгу патології шийки матки є охоплення цільової вікової групи жіночого населення (18-65 років). Важливими складовими є об'єднання скринінгових даних із усіх цитологічних лабораторій про конкретну жінку і реєстру населення.

Вимоги до даних для оцінки програми:

• цільове населення (реєстр або перепис населення);
• реєстр скринінгових аналізів (цитологічні лабораторії);
• наступне спостереження жінок з позитивними результатами аналізу (кабінети патології шийки матки з кольпоскопічним дослідженнями, гістопатологічні лабораторії);
• реєстр випадків ракових захворювань;
• смертність від раку шийки матки (статистика природного руху народонаселення).

Основні показники для оцінки програми:

• Охоплення (% цільового населення, що пройшли скринінг).
• Наступне спостереження тих, у кого були позитивні результати.
• Незадовільний результат цитології.
• Питома вага співпадіння гістопатології і цитології.
• Об'єднані дані про скринінгові дані і дані кольпоскопії на кожну конкретну жінку.
• Моніторинг (контроль) діяльності.

У таблиці 2 наводяться основні проблеми, що виникають при проведенні скринінгу патології шийки матки, і основні шляхи їх вирішення.

Таблиця 2. Показники і коригувальні дії

Згідно з даним Міжнародного агентства по вивченню раку (МАИР), при проведенні цитологічного скринінгу 1 раз у 3 роки, при охопленні скринінгом 90% жіночого населення, захворюваність РШМ знижується за 30 років на 82,3%. Однак, вважається, що можливість раннього виявлення РШМ більш ймовірна при щорічному скринінгу.

Для проведення сучасного ефективного скринінгу необхідно дотримуватися всього спектру вимог, спрямованих на максимальну інформованість жіночого населення про важливість своєчасного і регулярного обстеження у лікаря акушера-гінеколога для попередження виникнення злоякісних пухлин. Крім того, жінки повинні знати результат цитологічного дослідження і з усією відповідальністю відноситися до свого здоров'я. В умовах проведення скринінгу набуває особливе значення поважне відношення до пацієнток, дотримання конфіденційності. Дбайливе і коректне відношення до жінки, пояснення їй важливості скринінгових заходів для збереження її здоров'я й ефективності лікування на ранніх етапах злоякісних захворювань, дозволить зберегти здоров'я молодих працездатних жінок і, таким чином, зберегти генофонд України.