Вхід на сайт

Увійти Зареєструватись

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Вибір напряму медицини

Інформаційний блок
Розмір тексту
Aa Aa Aa

Порушення прооксидантно-антиоксидантної систем в нирковій тканині морських свинок в динаміці формування експериментального алергічного альвеоліту та їх корекція тіотріазоліном

Регеда М.С. (додав(-ла) 1 сентября 2010 в 14:06)
Додати статью Роздрукувати

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

У доступній нам літературі відсутні наукові публікації з досліджень процесів перекисного окислення ліпідів та стану активності ферментів антиоксидантної системи в нирковій тканині при алергічному альвеоліті в експерименті, і тим більше в клініці.

Тому нами були вибрані вперше окремі показники, які характеризують функціональний стан прооксидантної – дієнові кон’югати і малоновий діальдегід та антиоксидантної системи – активність каталази і супероксиддисмутази (СОД) в нирковій тканині морських свинок при експериментальному алергічному альвеоліті (АА) в різні періоди його розвитку до та після лікування препаратом тіотріазоліном. Одержані результати представлені у таблицях 1-6.

Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиоксидатної системи в нирках морських свинок на 14-ту, 24-ту, 34-ту і 44-ту доби розвитку експериментального алергічного альвеоліту

Проведені експериментальні дослідження показали, що у ранні періоди (14-та доба) розвитку алергічного альвеоліту вміст дієнових кон’югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА) та активність ферментів супероксиддисмутази і каталази у нирках морських свинок (таблиці 1, 2, 3, 4) знаходився на рівні контрольної групи інтактних тварин (мал. 1).

Пізніше, на 24-ту добу модельного процесу окремі показники прооксидантної і антиоксидантної систем в нирках, зокрема, малонового діальдегіду і активність супероксиддисмутази зростали відповідно на 11,0% (Р<0,05) і 31,3% (Р<0,05), а інші – дієнові кон’югати і каталаза не відрізнялися від тестів контрольних величин (таблиці 2, 3, 4), (малюнок 1).

При алергічному альвеоліті (на 34-ту добу) спостерігалося інтенсивне утворення продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та активізація ферментів антиоксидантної системи (АОС) – зростав вміст дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА)відповідно на 49,4% (Р<0,05) і 5,2% (Р<0,05), та активність супероксиддисмутази і каталази на 31,1% (Р<0,05) і 24,8 % (Р<0,05) в нирковій тканині морських свинок в порівнянні з контролем, що свідчить про стимуляцію, як процесів пероксидації ліпідів, так і ферментативної активності антиоксидантної системи (таблиці 1, 2, 3, 4) (малюнок 1).

Таблиця 1. Вміст дієнових кон’югатів у нирковій тканині морських свинок у різні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліта (M ± m, n=150)

Форма досліду

Тривалість експериментального АА в добах

Кількість тварин

ДК в нмоль/мл (г)

Інтактні тварини. Контроль

 

30

9,1±0,5

Морські свинки з експериментальним АА (до лікування)

14

30

9,2±0,5 (Р>0,05)

24

30

9,4±0,5 (Р>0,05)

34

30

13,6±0,7 (Р<0,05)

44

30

13,9±0,7 (Р<0,05)

Примітка. Р – вірогідність різниці показників при порівнянні АА з результатами у контрольній групі.

У пізній період розвитку алергічного альвеоліту (на 44-ту добу) встановлено подальше нагромадження продуктів перекисного окислення ліпідів – зростання дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду відповідно на 52,7% (Р<0,05) і 5,3 % (Р<0,05), та пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи в нирках тварин – зниження СОД і каталази на 18,2% (Р<0,05) і 16,2% (Р<0,05) проти показників контролю (таблиці 1, 2, 3, 4), (мал. 1).

Функціональний стан прооксидантної і антиоксидантної систем у нирках морських  свинок в різні періоди формування АА

Мал.1. Функціональний стан прооксидантної і антиоксидантної систем у нирках морських свинок в різні періоди формування АА (в % від контролю)

Таблиця 2. Вміст малонового діальдегіду у нирковій тканині морських свинок в різні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту (M ± m, n=150)

Форма досліду

Тривалість експериментального АА в добах

Кількість тварин

МДА в нмоль/мл (г)

Інтактні тварини. Контроль

 

30

17,3±0,9

Морські свинки з експериментальним АА (до лікування)

14

30

17,4±0,9
Р>0,05

24

30

19,2±1,0
Р<0,05

34

30

18,2±1,0
Р<0,05

44

30

18,4±1,0
Р<0,05

Примітка. Р – вірогідність різниці показників при порівнянні АА з результатами у контрольній групі.

Отже, одержані результати показують, що різні періоди формування алергічного альвеоліту суттєво впливають на показники вільнорадикального окислення ліпідів та ферментативну активність антиоксидантної системи, які були найбільше виражені на 44-ту добу експериментального алергічного альвеоліту, що вказує на порушення функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем у нирках, та нездатність АОС утилізувати нагромадженні продукти ПОЛ.

Оцінюючи одержані цифрові дані серед різних груп тварин з алергічним альвеолітом (на 24-ту, 34-ту і 44-ту доби), виявлено зростання рівня дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду відповідно на 9,6% (Р<0,05), 90,3% (Р<0,05) і 129,0% (Р<0,05) та 9,8% (Р<0,05), 48,8% (Р<0,05), 51,2% (Р<0,05) та активності супероксиддисмутази і каталази на 29,7% (Р<0,05), 29,5% (Р<0,05) і 6,0% (Р<0,05), 38,0% (Р<0,05) і зниження супероксиддисмутази та каталази на 44-у добу експерименту на 19,2% (Р<0,05), 7,4% (Р<0,05) в порівнянні з другою групою морських свинок (на 14-у добу) (таблиці 1, 2, 3, 4).

Пізніше на 34-ту і 44-ту доби алергічного альвеоліту підвищення вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду в нирках відповідно на 44,7% (Р<0,05), 47,9% (Р<0,05) і 5,2% (Р<0,05), 5,3% (Р<0,05) та активності каталази (на 34-ту добу) на 31,0% (Р<0,05), а супероксиддисмутаза не зазнала змін, і зниження рівня супероксиддисмутази і каталази на 44-ту добу на 37,7% (Р<0,05) і 12,3% (Р<0,05) проти величин третьої групи тварин (на 24-ту добу) (таблиці 1. 2, 3, 4).

Таблиця 3. Активність супероксиддисмутази в нирковій тканині морських свинок в різні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту (M ± m, n=150)

Форма досліду

Тривалість експериментального АА в добах

Кількість тварин

СОД в у.о./мл (г)

Інтактні тварини. Контроль

 

30

112,9±3,2

Морські свинки з експериментальним АА (до лікування)

14

30

114,3±3,2 (Р>0,05)

24

30

148,2±3,8 (Р<0,05)

34

30

148,0±3,8 (Р<0,05)

44

30

92,3±3,0 (Р<0,05)

Примітка. Р – вірогідність різниці показників при порівнянні алергічного альвеоліту з результатами у контрольній групі.

Отже, як видно з отриманих даних, алергічний альвеоліт впливає в залежності від періодів його розвитку на показники прооксидантної і антиоксидантної систем в нирках.

Дослідження ниркової тканини на 44-ту добу алергічного альвеоліту встановило зниження активності супероксиддисмутази і каталази відповідно на 37,8% (Р<0,05) і 33,0% (Р<0,05), та відсутність змін показників дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду в порівнянні з четвертою групою тварин на 34-ту добу експерименту (таблиці 1, 2, 3, 4).

Таким чином, антиоксидантна ферментативна активність зазнавала гальмівного впливу алергічного процесу лише у пізній період його розвитку на 44-ту добу.

Таблиця 4. Активність каталази в нирковій тканині морських свинок в різні періоди розвитку експериментального алергічного альвеоліту (M ± m, n=150)

Форма досліду

Тривалість експериментального АА в добах

Кількість тварин

Каталази в м.о./мл (г)

Інтактні тварини. Контроль

 

30

41,9±2,4

Морські свинки з експериментальним АА (до лікування)

14

30

37,9±2,2
Р<0,05

24

30

40,0±2,4
Р>0,05

34

30

52,3±2,6
Р<0,05

44

30

35,1±2,2
Р<0,05

Примітка. Р – вірогідність різниці показників при порівнянні АА з результатами у контрольній групі.

Дія тіотріазоліну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи в нирках при експериментальному алергічному альвеоліті

Для визначення впливу препарату тіотріазоліну проводили дослідження показників перекисного окислення ліпідів – ДК, МДА і антиоксидантної системи – каталази і супероксиддисмутази в нирковій тканині за умов розвитку експериментального АА до та після використання даного антиоксиданту.

Таблиця 5. Вплив препарату тіотріазоліну на вміст в нирковій тканині дієнових кон’югатів та малонового діальдегіду самців при експериментальному алергічному альвеоліті (M ± m, n=90)

Форма досліду

Кількість тварин

ДК в нмоль/мл (г)

МДА в нмоль/мл (г)

Інтактні тварини. Контроль

30

9,1±0,5

17,3±0,9

Морські свинки з експериментальним АА

До лікування

30

13,9±0,7
Р<0,05

18,4±1,0
Р<0,05

Після лікування

30

9,8±0,5
Р<0,05
Р1<0,05

12,8±0,7
Р<0,05
Р1<0,05

Примітка:
Р – вірогідність різниці показників при АА (до лікування) в порівнянні з даними у контрольній групі.
Р1 – вірогідність різниці показників при АА (до лікування) в порівнянні з даними АА (після лікування тіотріазоліном).

У роботі встановлено, при експериментальному АА до лікування інтенсивне утворення продуктів перекисного окислення ліпідів – зростання вмісту ДК і МДА на 52,7% (Р<0,05) і 5,2% (Р<0,05) та зниження активності ферментів СОД і каталази на 18,2% (Р<0,05) і 16,2% (Р<0,05) в нирках в порівнянні з контролем, що свідчить про активізацію пероксидації ліпідів та виснаження ферментативної ланки антиоксидантної системи (таблиці 5, 6).

Таблиця 6. Вплив препарату тіотріазоліну на активність супероксиддисмутази і каталази в нирковій тканині морських свинок (самців) при експериментальному алергічному альвеоліті(M ± m, n=90)

Форма досліду

Кількість тварин

СОД в у.о./мл (г)

Каталаза в м.о./мл (г)

Інтактні тварини. Контроль

30

112,9±3,2

41,9±2,4

Морські свинки з експериментальним АА

До лікування

30

92,3±3,0
Р<0,05

35,1±2,2
Р<0,05

Після лікування

30

131,0±3,6
Р<0,05
Р1<0,05

43,2±2,4
Р<0,05
Р1<0,05

Примітка:
Р – вірогідність різниці показників при АА до лікування в порівнянні з даними у контрольній групі.
Р1 – вірогідність різниці показників при АА (до лікування) в порівнянні з даними АА (після лікування тіотріазоліном).

Вплив тіотріазоліну на показники прооксидантної і антиоксидантної систем у нирках морських свинок при АА

Мал.2. Вплив тіотріазоліну на показники прооксидантної і антиоксидантної систем у нирках морських свинок при АА

Після 10-денного використання тіотріазоліну тваринам з алергічним альвеолітом виявлено зниження вмісту ДК і МДА відповідно на 29,5% (Р<0,05) і 30,0% (Р<0,05) та підвищення активності СОД і каталази на 41,9% (Р<0,05) і 23,1 % (Р<0,05) (таблиці 5, 6) в порівнянні з групою морських свинок з АА, які не піддавалися впливу цього засобу, що дає підставу стверджувати про його коригуючий вплив на порушені процеси вільнорадикального окислення ліпідів і антиоксидантної системи (малюнок 2).

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Схожі матеріали

Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»