Літній тип екзогенного алергічного альвеоліту

Літній тип альвеоліту вперше описав японський автор Kawai Т. (1984). Для цього захворювання характерним є масовість та «епідемічність» розповсюдження.

Літній тип альвеоліту відрізняється вираженою сезонністю. Спостерігається літом протягом багатьох років і досить часто в одних і тих осіб. Вважається, що основною етіопатогенетичною основою виникнення екзогенного алергічного альвеоліту є сезонні забруднення повітря мікробами (Criptoccocus neoformans). Поряд з уже відомою клінічною картиною екзогенного алергічного альвеоліту, нерідко спостерігаються геморагічні та некротичні ангіни.

При екзогенному алергічному альвеоліті літнього типу в уражених ділянках домінують Т-супресорні клітини (Wakayama F.C., Yasuoka Т., 1983). Автори вважають, що збільшення числа цих клітин свідчить про хороший прогноз захворювання, так як супресорна активність регулює ступінь утворення гранульоми (Moore V.L., Mondoloch V.H., 1983).

R.F. Kroide, M. Amthor (1984) описали сезонне виникнення (в кінці вересня) гострих проявів типового екзогенного алергічного альвеоліту у робітника овочесховища. Були виявлені мікроорганізми ― індуктори захворювання: Alternaria tennius, Penicillinum notatum. У даному випадку сезонність була пов’язана з вегетативним циклом цвілих грибів.

Існує ще один вид алергічної патології (бісіноз), викликаний рослинним порохом. Бісіноз – професійне захворювання легенів, яке спостерігається у робітників, що зайняті обробкою природних барвистих речовин (бавовни, льону). Симптоми захворювання виявляються у робітників зі стажем роботи не менше 4 років.

Дослідження аутопсійного матеріалу (43 випадки) виявило, що при бісінозі вміст у бронхах хрящової, гладко-м’язової і залозистих тканин значно вищий ніж у нормі, на всіх рівнях бронхіального дерева. Зміни у тканинах легенів (гранульоми, фіброз) таких як при ЕАА не спостерігалось (Edvards C., Carlile A., 1984).

Клінічними ознаками бісінозу є відчуття стискання у грудній клітці, сухий кашель, утруднене дихання, підвищення температури тіла, головний біль, сухість та подразнення у горлі. Ці симптоми з’являються у перший (після перериву) робочий день («синдром понеділка») через декілька годин після початку роботи. На наступний день ці явища зменшуються і до кінця тижня зовсім зникають.

Порушення легеневої функції при обстеженні 363 робітників бавовно-переробного підприємства виявлялись значно частіше, ніж у контрольній групі (87 і 18% відповідно). Найбільш виражені порушення мали обструктивний характер, однак мав місце рестриктивний компонент функціональних розладів (Schachter E.M., Maunder L.R., 1984). Ряд дослідників пов’язують патогенез бісінозу з дією ендотоксину. Було встановлено, що екстракти бавовняного пилу викликають активізацію комплементу прямим або альтернативним шляхом (Т.G. Mundie, R.J. Boackl, 1983). Імунні механізми у патогенезі даного захворювання відіграють також важливу роль. За допомогою імуноелектрофорезу водних екстрактів бавовняного пилу було виділено більш як 40 різних антигенів. У 4-х із 11-ти хворих бісінозом було виявлено специфічні Ig E i Ig G-антитіла. Клінікоморфологічний аспект бісінозу також є повністю не з’ясований.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»