
«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»
Лікарська практика
Нове на порталі
- Новини 31.05.2023 Лечение метастазов в печени на поздних стадиях рака
- Новини 16.05.2023 Лікувальна фізкультура та профілактика варикозу
- Новини 23.03.2023 Що не можна робити онкологічним хворим
- Новини 05.12.2022 Лазерна корекція зору: лікар клініки “Новий Зір” розвінчує необґрунтовані страхи
- Новини 15.07.2022 Лечение синдрома вагинальной релаксации
- Новини 24.11.2021 Нашего малыша принес не аист: женщина поделилась опытом ЭКО
- Новини 26.10.2021 Аппаратура для УЗИ: применение, принципы работы, разновидности
- Новини 23.10.2021 Интимная пластика после родов: когда необходима операция
- Новини 28.09.2021 Безопасно и без слез: лечение зубов у детей во сне
- Відео 09.09.2021 Відмова від тютюнопаління. Міждисциплінарний огляд. Скорочена версія
Штучна інсемінація спермою чоловіка або донора

Штучна інсемінація є найстарішим методом допоміжних репродуктивних технологій. Під штучною інсемінацією розуміють інструментальне введення сперми в піхву, шийку матки, порожнину матки.
Найчастіше використовують внутрішньоматкову інсемінацію (ВМІ). Розрізняють гомологічну штучну інсемінацію, коли використають сперму чоловіка (ІСЧ), і гетерологічну ― вводять сперму донора (ІСД).
Інсемінація спермою чоловіка (ІСЧ) показана при гіпоспадії уретри, імпотенції, відсутності еякуляції, при олігоспермії зі збереженою нормальною рухливістю сперміїв, при вагінізмі та аномаліях розвитку піхви. Інсемінацію спермою чоловіка також використовують для подолання імунологічної агресії слизу каналу шейки матки. Ефективність методики становить 14-20% з розрахунку на одну спробу. Для інсемінації спермою чоловіка може бути використана нативна або кріоконсервована сперма чоловіка.
Для підвищення ефективності внутрішньоматкової інсемінації в лікувальних циклах проводять стимуляцію овуляції, метою якої є отримання 1-3 передовуляторних фолікулів. Для цього широко використовують антіестрогени (кломифен цитрат, кломифен, клостілбегіт) як самостійно, так і в сполученні з препаратами фолікулостимулюючого гормону (ФСГ-гонал-Ф, пурегон, фостімон, менопур). Найчастіше стимуляцію починають з 50-100 мг (до 150 мг) клостілбегіту на добу з 5 по 9 день циклу, або препарат ФСГ по 75 МО на добу.
Як тригер овуляції використовують людський хоріонічний гонадотропін (ХГ – прегніл, овітрел), коли передовуляторний фолікул набуває розміру 20-24 мм, а товщина ендометрію не менше, ніж 9 мм. Схематично метод внутрішньоматкової інсемінації представлений на рис. 1.
Рис. 1 Внутрішньоматкова інсемінація (схема)
Найчастіше процедуру внутрішньоматкової інсемінації роблять двічі протягом одного лікувального циклу – перед овуляцією та після неї. В процесі індукції овуляції необхідним є клінічне, ультразвукове та гормональне спостереження за пацієнткою.
При проведенні інсемінації спермою чоловіка в порожнину матки вводять не весь еякулят, а тільки виділену фракцію активно-рухливих сперміїв. Для її виділення використовують велику кількість методик. Найбільшого розповсюдження набула методика «swim-up» (флотації або спливання), заснована на здатності активно рухливих сперміїв спливати в культуральне середовище після центрифугування.
Також поширення набув метод центрифугування в градієнтах щільності (SupraSperm System, Medicult; IsoLate, Irvine Scientific). Для підготовки сперми до інсемінації доцільно використовувати спеціалізовані культуральні середовища, які були розроблені на основі глибокого вивчення складу фолікулярної, перитонеальної рідини та вмісту маткових труб (SpermCare, CCDLab; Sperm Preparation Medium for IUI, Medicult). Ці середовища містять необхідні мікро- та макроелементи, антибіотики, буферні системі, мають відповідну осмолярність та рН, пройшли тестування на ембріотоксичність. Після овуляції за необхідності проводять підтримку лютеїнової фази (дуфастон 10-30 мг/добу або утрожестан 100-200 мг/добу) під контролем базальної температури. При настанні вагітності терапію продовжують.
Інсемінація спермою донора здійснюється за медичними показаннями, якими є олігоастеноспермія ІІІ ступеня або азооспермія (відсутність сперміїв в еякуляті), присутність спадкових хвороб з високою вірогідністю народження хворого потомства у чоловіка (необхідна консультація генетика). У цей час технологія ICSI (інтрацитоплазматична ін'єкція сперміїв) у цілому ряді випадків важких порушень сперматогенезу дозволяє уникнути інсемінації спермою донора, яка не завжди прийнятна для подружньої пари з моральної точки зору або в силу релігійних особливостей.
Методика проведення інсемінації спермою донора не відрізняється від інсемінації спермою чоловіка. Інсемінація спермою донора завжди виконується з використанням кріоконсервованої сперми, що пов’язане з необхідністю ретельного та тривалого обстеження донора, регламентованого європейськими вимогами до створення кріобанків. Протягом 6 місяців донорський матеріал має знаходитися в карантинному сховищі до отримання результатів повторних обстежень донора.
Метод штучної інсемінації до цього моменту не втратив своєї актуальності і широко використовується в усьому світі. При відсутності ефекту інсемінації спермою чоловіка проводять повторно (усього 6 циклів). Недоцільне проведення більшої кількості ІСЧ – слід переходити до методу запліднення «in vitro».
Жилка Н.Я.
За матеріалами методичних рекомендацій «Сучасні допоміжні репродуктивні технології»
Український науково-практичний медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології Міністерства охорони здоров’я України
Література
- Грищенко В.И., Козуб Н.И., Довгаль А.И. Бесплодный брак: Методические рекомендации для студентов и врачей. – Харьков: ХГМУ, 2001. – 60с.
- Кулаков В.И. Спорные и нерешённые вопросы вспомогательной репродукции у гинекологических больных. – Акушерство и гинекология. – приложение. – 2006. – с. 4-8.
- Паращук Ю.С. Бесплодие в браке. – Киев. – «Здоровье». – 1994. – 202с.
Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/
«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»