вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Імунотерапія мікст-інфекцій генітального тракту і генітального герпесу у передопераційній підготовці хворих

Невзгода Александр (добавил(а) 25 декабря 2009 в 15:03)
Добавить статью Распечатать

Тривалий хронічний процес викликає розвиток вторинної імунної недостатності, пригноблення реакцій клітинного імунітету, неспецифічного захисту організму.

 Тривалий хронічний процес викликає розвиток вторинної імунної недостатності, пригноблення реакцій клітинного імунітету, неспецифічного захисту організму. Стресові ситуації, соціально-психологічна напруженість, оперативні втручання справляють супресивний вплив на стан імунної системи і призводять до активації латентної інфекції і рецидивів захворювання. Метою дослідження було вивчення ефективності застосування препарату Кагоцел у профілактиці післяопераційних ускладнень у хворих з із рецидивуючим генітальним герпесом та хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу (ХЗЗОМТ) в анамнезі. Доведено ефективність застосування у комплексі передопераційної підготовки хворих із рецидивуючим генітальним герпесом та ХЗЗОМТ в анамнезі препарату Кагоцел. Частота елімінації збудників була значно вищою при комбінованому лікуванні з використанням Кагоцела. Так, показник елімінації мікроорганізмів при контрольних дослідженнях у першій групі склав 66,7%, в другій – 93,3%. На тлі терапії з включенням Кагоцелу у хворих тривалість рецидиву і період реепітелізації скоротилися з 5,6 до 3,0 днів у порівнянні з попередніми рецидивами; свіжих висипань в процесі лікування не спостерігали. Частота післяопераційніх рецидивів генітального герпесу у жінок основної групи була у 4 рази нижчою.

Запальні захворювання жіночих статевих органів продовжують залишатися актуальною проблемою сучасного акушерства і гінекології. Не зважаючи на застосування потужних антибактеріальних засобів, їх частота не має тенденції до зниження, а наслідки являють серйозну загрозу для репродуктивного здоров'я населення [2].

У сучасних умовах основний спектр збудників запалень статевих органів представлений переважно змішаною мікробно-протозойно-вірусною інфекцією, при цьому серед них виділяється понад 25 видів мікроорганізмів різної природи [7]. Мікст-інфекція на сьогодні – це результат складної взаємодії збудників із залученням до процесу сапрофитной аутофлоры. При такій ситуації формуються нові мікробіоценози, які характеризуються якісно новими властивостями, особливостями клінічного перебігу, стійкістю до застосування рутинних методів лікування за дії несприятливих чинників – гормональних порушень, стресових ситуаціях, інтеркурентних захворюваннях.

За наявності супутніх порушень слизових оболонок жіночого статевого тракту (ерозії, псевдоерозії, ектропіони тощо) порушується цілісний фізіологічний бар'єр, що запобігає поширенню запальних процесів. У таких ситуаціях за несприятливих умов (переохолодження, аборти, стреси, оперативні втручання) можливе загострення запального процесу або виникнення запальних післяопераційних ускладнень.

Особливістю латентних вірусних інфекцій є тривала персистенція в організмі людини, імунопатологічні порушення, що зумовлює необхідність включення імунотропного компоненту у комплексну терапію [3]. На тлі зниженої імунної відповіді хворого дія етіотропних засобів може бути недостатньо ефективною, а оптимальний клінічний ефект досягається тільки за наявності синергізму у дії захисних сил організму, антимікробних і антивірусних препаратів [3, 5]. На сьогодні найбільш перспективними у досягненні позитивного ефекту терапії ХЗЗОМТ змішаної етіології вважаються препарати з інтерферон-індукуючими властивостями [1, 5, 6]. Тривалий хронічний процес викликає розвиток вторинної імунної недостатності, пригноблення реакцій клітинного імунітету, неспецифічного захисту організму. Стресові ситуації, соціально-психологічна напруженість, оперативні втручання справляють супресивний вплив на стан імунної системи і призводять до активації латентної інфекції і рецидивів захворювання [4]. Метою нашого дослідження було вивчення ефективності застосування препарату Кагоцел у профілактиці післяопераційних ускладнень у хворих з із рецидивуючим генітальним герпесом та хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу (ХЗЗОМТ) в анамнезі.

Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 30 пацієнток у віці від 28 до 40 років з ХЗЗОМТ в анамнезі та клінічними проявами рецидивуючого генітального герпесу (пухирні або ерозійні висипання у області геніталій, свербіння, печіння), які готувались до проведення планового оперативного втручання з приводу доброякісних пухлинних захворювань внутрішніх статевих органів: симптомної вузлової міоми матки, кістом яєчників і звернулися не пізніше 48 год. від моменту появи висипань. Середня тривалість захворювання складала 3,4 ± 0,6 роки з частотою рецидивів від 3 до 6 разів на рік.

Всім жінкам, включеним в дослідження, проводили загально клінічні і біохімічний аналізи крові, а також передопераційне обстеження згідно наказів МОЗ України. Наявність мікст-інфекції підтверджувалася бактеріоскопічними, бактеріологічними, молекулярно-біологічними дослідженнями виділень з піхви, церві кального каналу, зішкрябав слизової оболонки цервикального каналу і уретри. Інфікування ВПГ-2 було у всіх випадках підтверджено за допомогою полимеразной ланцюгової реакції.

Враховуючи, що в експериментальних і клінічних дослідженнях доведена виражена імуномодулююча активність Кагоцела, яка ґрунтується на здатності ініціювати продукцію інтерферону практично у всіх популяціях клітин, які беруть участь в імунній відповіді організму на внутріклітинні агенти, в схему передопераційного лікування був включений Кагоцел у дозі 0,024 г (2 таблетки) тричі на добу протягом 5 діб.

З метою вивчення ефективності застосування Кагоцела у передопераційній підготовці хворі були розподілені на 2 групи. Пацієнтки першої групи за два тижні до оперативного втручання при наявності клінічного епізоду рецидивуючого генітального герпесу та мікст-інфекції одержували етіотропну терапію залежно від виду переважаючого збудника, з використанням антибіотиків, антипротозойних, протигрибкових і противірусних засобів, пацієнтки другої – аналогічне лікування в комплексі з Кагоцелом у дозі 0,024 г (2 таблетки) тричі на добу протягом 5 діб. Для попередження рецидивів у післяопераційному періоді продовжувався прийом Кагоцелу по 0,012 г тричі на добу протягом 2 тижнів.

Оцінка ефективності лікування проводилася за швидкістю нормалізації клінічної картини й лабораторних показників, наявністю чи відсутністю рецидиву генітального герпесу протягом шести місяців після оперативного втручання. Клінічну ефективність лікування оцінювали за первинними (час досягнення повного одужання – повна реепітелізація) і вторинними (час, необхідний для утворення кірочок; тривалість місцевих симптомів – біль, свербіж) критеріях.

Для клінічної картини рецидиву генітального герпесу при наявності ХЗЗОМТ в анамнезі характерною була виражена варіабельність – від наявності тільки надмірних слизових (5 – 16,7 %) або слизово-гнійних (8 – 26,7 %) виділень до яскраво вираженої симптоматики зі свербінням, печією, еритемою, пухирцями в місці ураження статевих органів (17 – 56,7%). Хронічний тазовий біль з іррадіацією в попереково-крижову область, нижні кінцівки, зовнішні статеві органи спостерігався у 14 (46,7%), дизуричні розлади – у 8 (26,7%), диспареуния – у 10 (33,3%) пацієнток. Зазначені симптоми були найбільше виражені у продромальному періоді та при розгорнутій клінічній картині рецидивів генітального герпесу.

Результати досліджень і їх обговорення При бактеріоскопічному дослідженні у всіх 30 пацієнток виявлено порушення мікробіоценозу піхви, що проявлялось наявністю у піхвових та цервікальних виділеннях великої кількості лейкоцитів, відсутністю лактобацил, зсувом рн піхви у середньому до 6,7±0,7.

При оцінці даних бактеріологічних досліджень, результатів досліджень методом ПЦР встановлено, що при відсутності клінічної та кольпоскопової картини герпетичного ураження шийки матки, у всіх хворих спостерігалось виділення ВПГ 2 через слизову оболонку цервікального каналу. У склад асоціацій збудників, виділених від хворих обох груп, входили M.homynis (15 – 50%), U.urealyticum (12 – 40%), C.albscans (18 – 60%), C.trahomatis (8 – 26,7%), умовно-патогенні бактерії.

Частота елімінації збудників була значно вищою при комбінованому лікуванні з використанням Кагоцела. Так, показник елімінації мікроорганізмів при контрольних дослідженнях у першій групі склав 66,7%, в другій – 93,3%. У пацієнток 1-ої групи, що одержували комбіновану терапію, спостерігалося зменшення тривалості рецидиву і прискорення настання реепітелізації з 5,5 до 3,7 днів у порівнянні з попередніми рецидивами; свіжих висипань в процесі лікування не спостерігали. На тлі терапії з включенням Кагоцелу у хворих 2-ої групи тривалість рецидиву і період реепітелізації скоротилися з 5,6 до 3,0 днів. Всі хворі відзначили зменшення тяжкості рецидиву.

Частота клінічного одужання у 2-ій групі склала 100%. У всіх хворих зникли або значно зменшилися клінічні симптоми загострення захворювання: покращав загальний стан, зникли патологічні виділення із статевих шляхів, нормалізувалася температура тіла, зник або зменшився больовий синдром. У 2 (6,7%) хворих 1-ої групи не вдалося досягти істотного поліпшення клінічної картини: продовжувала турбувати біль, спостерігалися патологічні виділення із статевих шляхів, свербіж у ділянці зовнішніх статевих органів. Відсутність елімінації збудників підтверджена лабораторними дослідженнями, що вимагало відтермінування оперативного втручання.

Крім того, у післяопераційному періоді рецидив генітального герпесу спостерігався у 4 (26,7%) пацієнток 1-ої групи і тільки у 1 (6,7%) – 2-ої групи. У процесі лікування всі хворі другої групи відзначали добру переносимість Кагоцелу, не виявлено будь-яких побічних явищ, які можна було пов'язати з його застосуванням.

Висновки Проведене дослідження продемонструвало перевагу застосування Кагоцелу у передопераційній підготовці хворих з рецидивуючим генітальним герпесом та ХЗЗОМТ в анамнезі.

Застосування Кагоцелу дозволяє досягнути зменшення частоти рецидивів генітального герпесу протягом 6 мес після оперативного лікування.

Безпека, відсутність токсичності, антигенної активності і побічних ефектів дозволяють рекомендувати препарат Кагоцел для застосування у передопераційній підготовці хворих з метою попередження рецидивів генітального герпесу.

Література

  1. Ершов Ф.И., Нестеренко В.Г., Ловенецкий А.Н. Индукторы эндогенного интерферона в лечении вирусных инфекций. Результаты клинических испытаний нового индуктора интерферона – препарата Кагоцел. Метод. рекомендации. – М.:, 2006. – 24 с.
  2. Жилка Н.Я. Репродуктивне здоров’я в Україні // Нова медицина. – 2005. – № 2 (19). – С.4-5.
  3. Коган Б.Г., Гордеева Г.Д., Мелещенко О.А. Цифран СТ и Клабакс ОD в комплексном лечении воспалительных заболеваний женских половых органов смешанной этиологии // Здоровье женщины. – 2005. – № 4 (24). – С.77-82.
  4. Мавров Г.И., Чинов Г.П., Кочетова Н.В. Индуктор эндогенных интерферонов – Кагоцел и макролид Джозамицин в лечении хронических, резистентних форм хламидиоза // Вопросы вирусологии. – 2002. – № 6. – С.48-53.
  5. Рациональная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии: Руководство для практикующих врачей / Под ред. В.И. Кулакова, В.Н. Серова – М: Литтера, 2005.
  6. Товстановская В.А., Ус И.В. Исследование эффективности применения препарата Кагоцел у больных с хроническим рецидивирующим генитальным герпесом // Здоровье женщины. – 2006. – № 4 (28). – С.180-184.
  7. Товстановська В.О., Сахарова І.О. Запальні захворювання органів малого таза // Нова медицина. – 2004. – № 2 (13). – С.12-16.



Пирогова Віра Іванівна, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д.мед.н., професор.

Литвинюк Сергій Іванович, лікар акушер-гінеколог, здобувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»