На певному етапі діагностичного процесу (пошуку) , як правило, уже після рентгенологічного обстеження та консультації пульмонолога чи торакального хірурга, пацієнт потрапляє на бронхоскопічне обстеження.

Ендоскопіст, приступаючи до обстеження хворого, уже володіє певною інформацією, попереднім діагнозом. Іноді бронхоскопія знімає усі суперечливі запитання при постановці діагнозу, коли навіть візуально не виникає сумніву про ендобронхіальний рак. У інших випадках даний метод обстеження значно допомагає при проведенні диференціальної діагностики різних захворювань органів дихання. Наприклад: плеврити невідомої етіології, порожнисті та кулясті утвори легень (діагностовано рентгенологічно).

При огляді трахеобронхіального дерева спеціалісту вдається уточнювати локалізацію та характер патологічного процесу легень, його ендобронхіальні прояви (локальні ендобронхіти, виділення із гирл бронхів, характер виділень, їх запах і т. інше).

Бували випадки , коли довготривала пневмонія, яка дуже погано піддавалася лікуванню і давала часті рецидиви, приводила хворого на бронхоскопію. А під час огляду бронхів виявляли «випадкову знахідку» у вигляді «давнього» стороннього тіла, наприклад, квасолі, після видалення якої та після проведеного адекватного медикаментозного лікування, хворий забував про свою недугу.

Незамінною є й ендобронхіальна (щипцева і браш-біопсія) та трансбронхіальна пункційна біопсія для цитологічної та гістологічної верифікації діагнозу.

Бронхоскопія, окрім діагностичної, є ще й важливою лікувальною маніпуляцією. Зокрема, у хворих бронхіальною астмою, хронічними обструктивними захворюваннями легень, коли є необхідність у санації трахеобронхіального дерева. Така ж необхідність у санації є у післяопераційних хворих торакального профілю, що перебувають у реанімаційному відділенні, у хворих із тривалим перебуванням на ШВЛ і т. інше.

Для порталу «Страна врачей»
Федунь І.П., Рак Л.М., Мельничук Т.Я.
Львівський регіональний клінікодіагностичний фтизіопульмонологічний центр

Додати статью Роздрукувати

Оцінка: