Морфологічні критерії тяжкості некротичного панкреатиту: поширення некрозу та респіраторні ускладнення

Гострий панкреатит належить до категорії хірургічних захворювань, які нерідко супроводжуються екстраабдомінальними ускладненнями та поліорганною недостатністю. Серед найбільш частих форм органної недостатності виділяється – легенева. Важкі респіраторні порушення, які можуть виникати при панкреонекрозі, суттєво погіршують прогноз захворювання; летальність при такому взаємно обтяжуючому поєднанні коливається в межах 37 – 80%. Проблема загострюється можливістю розвитку легеневої недостатності в різні фази гострого панкреатиту, при яких хірургічна тактика принципово відрізняється. Для вивчення морфологічних змін в легенях хворих, які померли в різних фазах і на фоні різних ускладнень деструктивного панкреатиту, і порівняння їх з важкістю деструктивного процесу в заочеревинному просторі авторами проаналізовано патолого-анатомічне обстеження легенів 10-ти померлих пацієнтів, що лікувались з приводу панкреонекрозу.

В усіх хворих в комплексі поліорганної недостатності спостерігалась – легенева (необхідність тривалої штучної вентиляції легень).

Оцінка морфологічних змін в легенях здійснювалась з врахуванням поширення некрозу в підшлунковій залозі та заочеревинному просторі, а також – термінів захворювання.

Виявлено:

• у 5 хворих – вогнищевий некроз в підшлунковій залозі;
• тотальий/субтотальний некроз – у 5-ти хворих.

Парапанкреатична деструкція оцінювалась шляхом визначення кількості «некротичних доріг». Останні поєднувались як з вогнищевим, так і тотально-субтотальним панкреонекрозом, і вражали від одної до шести зон заочеревинного простору (параколон, паранефрон, мезоколон, мезентеріум над залозою – зліва).

Летальний наслідок наступив на ранніх стадіях захворювання в терміни до 10 днів у 6-ти хворих, на фоні гнійно-септичних ускладнень в терміни понад 10 днів – у 4-х хворих.

Аутопсійні препарати легень досліджувались шляхом гістологічного фарбування гематоксилін-еозином та гістоімунохімічного – з антитілами до марк ера гранулоцитів – сигнального протеїну CD15.

Критеріями гістологічного дослідження служили ознаки респіраторного дистрес-синдрому дорослих:

• гіперемія;
• десквамація пневмоцитів;
• інтерстиціальний набряк та запалення;
• інтраальвеолярний набряк та запалення;
• амілоїдні тіла;
• гіалінові мембрани;
• фібробластна проліферація;
• фіброз.

Гістоімунохімічні дослідження оцінювались шляхом визначення поширеності гранулоцитарної інфільтрації (дифузно/локально) та активності запалення (ступінь насиченості фарбування за трьохбальною шкалою).

У хворих на некротичниий панкреатит виявлено морфологічні ознаки гострого респіраторного дистрес-синдрому дорослих, поширеність і співвідношення яких свідчили про різні стадії альвеолярного пошкодження та (або) різноманітні ушкодження окремих частин легень респіраторним дистрес-синдромом.

У легенях пацієнтів, померлих з діагнозом некротичний панкреатит, спостерігається експресія CD15, яка характеризує поширеність та активність запального процесу.

Результати гістоімунохімічних досліджень в окремих хворих свідчать, що тяжкість респіраторних ускладнень не завжди корелює з поширеністю деструкціїї в заочеревинному просторі і тривалістю захворювання.

Для порталу «Страна врачей»
По матеріалам авторів: Д. Бідюк, Ю. Бісярін, У. Кніпшільд, Н. Губер, М. Шверер
Клініка загальної хірургії, інститут патології, Львів
Клініка вісцеральної та трансплантаційної хірургії, військовий шпиталь, Ульм