вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Двобічна внутрішньоплевральна аналгезія як метод післяопераційного знеболення у дітей після хірургічної корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за методом Nuss

Невзгода Александр (добавил(а) 24 декабря 2009 в 13:05)
Добавить статью Распечатать

Пролонгована двобічна внутрішньоплевральна аналгезія після корекції ЛДГК є ефективною та безпечною, як і пролонгована епідуральна аналгезія.

Корекція лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) супроводжується вираженим післяопераційним больовим синдромом, що може призвести до серйозних післяопераційних ускладнень, таких як:

  • порушення евакуації мокроти і кашлю;
  • обмеження екскурсії грудної клітки з наступним розвитком ателектазів і пневмонії;
  • пізня мобілізація пацієнта;
  • гіпоксія.

Загальноприйнятим у таких пацієнтів є мультимодальний підхід до післяопераційної аналгезії із включенням у схему знеболення високого епідурального блоку, опіоїдів і нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) з вираженим анальгетичним ефектом.

Висока епідуральна анестезія пов’язана з небезпекою розвитку гіпотензії та брадикардії, крім цього, при виконанні епідурального блоку можуть виникати технічні труднощі. Головними перевагами внутрішньоплевральної анальґезії є технічна простота виконання та відсутність гемодинамічних порушень.

В основі механізму внутрішньоплевральної аналгезії лежить блокада міжреберних нервів шляхом дифузії місцевого анестетика через паріетальну плевру.

Для того, щоби порівняти ефективність і безпеку епідуральної та внутрішньоплевральної посляопераційної аналгезії у пацієнтів після корекції ЛДГК автори провели аналіз дослідження на двох групах пацієнтів.

В контрольній групі (n = 20) в схемі мультимодального післяопераційного знеболення використовувалась продовжена епідуральна аналгезія (бупівакаїн 0,25%, 2,5 мг/кг/добу).

В основній групі (n = 12) проводилась пролонгована двобічна внутрішньоплевральна аналгезія (бупівакаїн 0,375%, 2,5 мг/кг/добу)

Для оцінки ефективності аналгезії використовувалась візуально-аналогова шкала болю (ВАШ, 0 балів – немає болю, 10 балів – нестерпний біль), оцінювалась потреба в опіоїдних анальгетиках.

Показники ВАШ склали:

  • 3,5±0,8 в основній групі та 4,2±0,6 в контрольній в перші 4 години після втручання;
  • 2,8±0,5 ? основна група, та 3,0±0,7 ? контрольна група через 12 годин після операції;
  • 2,1±0,8 ? основна група, та 2,3±0,6 ? контрольна група через 24 годин після операції.

Відмінності в групах за показниками ВАШ були не значимими (p=0,21; 0,5 и 0,43 відповідно).

Потреба в опіоїдах склала в середньому:

  • 0,4±0,03 мг/кг/добу морфіну в контрольній групі;
  • 0,5±0,06 мг/кг/добу морфіну в основній групі.

Середня добова доза морфіну також не відрізнялась між групами (p=0,41). Ускладнень при виконанні методик в жодній із груп не спостерігалось.

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що пролонгована двобічна внутрішньоплевральна аналгезія після корекції ЛДГК є ефективною та безпечною, як і пролонгована епідуральна аналгезія.

Спеціально для порталу «Страна Врачей»
По матеріалам авторів: А. Альбокрінов, А. Кузик, О. Борова, А. Переяслов, А. Дворакевич.
Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит»
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра дитячої хірургії

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»