вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Моніторинг стану йодного забезпечення жіночого та дитячого населення Автономної Республіки Крим

Лузанчук Игорь (добавил(а) 18 июня 2010 в 11:30)
Добавить статью Распечатать

Науковцями проведено дослідження серед репрезентативних груп населення - жінок дітородного віку та дітей віком 7-12 років, які проживають в мм. Сімферополь, Бахчисарай, Ялта та Джанкой АР Крим.

Проводили ехографічну оцінку стану щитоподібної залози, визначали екскрецію йоду з сечею, шляхом опитування оцінювали рівень профілактики з використанням йодованої солі та йодовмісних сполук. Збільшення щитоподібної залози виявлено у 16,7-93% хлопчиків та дівчаток, які мали початкові стадії зоба, серед жінок спостерігались збільшені розміри щитоподібної залози у 10-17% обстежених. Результати йодурії вказували на більш ніж достатнє надходження йоду в організм більшості дитячого та жіночого населення Автономної Республіки Крим. Групова медіана екскреції йоду із сечею у жодному з населених пунктів не вказувала на йодну недостатність як у жінок, так і у дітей, діапазон значень становив 236,4-578,6 мкг/л. По матеріалам опитування встановлено, що 23,3-90% жінок, як і їх діти використовували йодовану сіль постійно, періодичне її використання зазначили 90-100% опитуваних. Про періодичне використання в раціоні харчування морепродуктів зазначили 39,1% опитуваних.

Серед усіх регіонів України найменшої уваги, в аспекті вивчення йододефіциту, приділялося південним областям. Це пояснюється особливостями географічного розташування, зокрема, близькістю до моря, доступністю багатих на йод морепродуктів, певними кліматичними особливостями із меншим техногенним забрудненням тощо.

Дослідження, що були виконані у 2000 році при підтримці ВООЗ показали наявність йододефіциту у всіх обстежених населених пунктах АР Крим від середнього до слабкого ступеня тяжкості. Аналогічні дослідження 2003 року виконані в рамках національної програми в двох населених пунктах півострову Крим також засвідчили невирішеність та актуальність проблеми.

Вивчення стану йодної забезпеченості населення області було виконане у відповідності до спільного наказу МОЗ та АМН України „Про затвердження плану-графіка обстежень репрезентативних груп населення в рамках системи біологічного моніторингу на 2004-2005 роки“ за № 219/32 від 27.04.2004.

Науковцями були проведені дослідження серед репрезентативних груп населення - жінок дітородного віку та дітей віком 7-12 років, які проживають в мм. Сімферополь, Бахчисарай, Ялта та Джанкой АР Крим. Обстеження дітей проводилось у школах відповідних населених пунктів, куди виїжджала бригада у складі лікаря-ендокринолога, лікаря УЗД, лаборанта, інтерв'юера. В кожному населеному пункті обстежено 30 жінок та 60 дітей, з яких 30 хлопчиків та 30 дівчаток. Загальна кількість обстежених в АР Крим складала 360 чоловік.

Розміри щитоподібної залози визначали відповідно до рекомендацій Brunn. Вимірювали глибину (d), ширину (w) і довжину (l) кожної частки. Об'єм долі розраховували за формулою: V(ml)=0,479 d w l (cm), де 0,479 - коефіцієнт поправки на еліпсоїдність. Об'єм ЩЗ дорівнював сумі об'ємів двох долей.

Частоту зоба вираховували, порівнюючи об'єми ЩЗ з нормативами Delage.

Відповідність розмірів ЩЗ до їх сучасних критеріїв, адекватності нормального йодного забезпечення проводилась в порівнянні з останніми рекомендаціями Zimmerman і співавтори.

Рівень екскреції йоду з сечею (ЕЙС) визначали церій-арсенітним методом Gutte-Kuntz в модифікації Dunn, за періодичним контролем якості визначень в центрі діагностики і профілактики захворювань (США, Атланта). Результати досліджень вносили до комп'ютерної бази даних, створеної в програмі Excel. Статистична обробка результатів проводилась за допомогою вищевказаної програми.

Серед жінок, як і серед їх дітей проводилось опитування щодо використання ними йодованої солі та йодовмісних препаратів.

Результати визначення медіани йодурії показали високий рівень йодного забезпечення у всіх обстежених населених пунктах АР Крим. Найбільш високі цифри виявлені в м. Сімферополі та в м. Джанкой (табл.1).Характерно, що у дітей майже всіх населених пунктів, за винятком Бахчисарая, медіана йодурії була значно вища, ніж у жінок.

Медіана ЕЙС у жителів АР Крим та частота випадків йодурії за межами нормального діапазону

Таблиця 1

Населений пункт група обстеж. медіана, мкг/л Медіана (кластер) <100 мкг/л, % >300 мкг/л, %
м. Сімферополь жінки 487,4 511,3 - 96,7
хлопчики 548,9 - 46,7
дівчатка 509,9 - 100
м. Бахчисарай жінки 344,8 311,5 6,7 53,3
хлопчики 319,3 10 56,7
дівчатка 264,3 10 46,7
м. Ялта жінки 236,4 396,4 3,3 33,3
хлопчики 444,7 3,3 73,3
дівчатка 444,7 - 90
м. Джанкой жінки 286,6 558,5 13,3 46,7
хлопчики 569,1 - 83,3
дівчатка 578,6 3,3 86,7
загалом жінки 378,5 454,7 4,17 67,8
діти 487,9

Групова медіана ЕЙС у жодному з кластерів не вказувала на йодну недостатність як у жінок, так і у дітей, діапазон значень становив 236,4-578,6 мкг/л. Для країни з ендемією йодної недостатності такі цифри йодурії можна трактувати як передозування мікроелемента, небезпечне для тиреоїдного прогнозу. Особливо непокоять високі показники ЕЙС у дітей, адже в дослідженні взяли участь школярі віком 6-12 років, для яких нормою добового споживання є 100-150 мкг йоду. Виділення його із сечею в кількості 500 мкг/л свідчить про перевищення добової норми у 2-3 рази, що для уразливої дитячої щитоподібної залози може призвести до виникнення ювенільної струми, автоімунного тиреоїдиту та інших ускладнень. Такі результати вимагають більш детального аналізу стану йодного забезпечення в регіоні.

Необхідно згадати, що у АР Крим раніше вже проводилися дослідження йодної забезпеченості населення. Першим із клініко-епідеміологічних таких досліджень, яке базувалося на світових критеріях вибору груп та інтерпретації результатів, було обстеження дітей у 2000 році. Тоді дослідження охоплювало 330 дітей з м. Сімферополь, м. Джанкой, м. Бахчисарай та м. Ялти. Медіана йодурії в цих населених пунктах відповідно складала 71, 72, 40, 67 мкг/л., а частота зоба - від 10% до 22%.

В рамках національного проекту 2002-2003 років також проводилось обстеження в АР Крим. До вибірки тоді увійшли два кластери АР Крим: м. Севастополь та с. Красногвардійськ. Визначення рівня споживання збагачених йодом продуктів та вмісту йоду в сечі жінок вказаних кластерів суттєво не відрізнялися від загальних результатів по Україні і свідчили про наявність легкого йододефіциту. Так, у мешканців міста Севастополя медіана ЕЙС становила 64,08 мкг/л, а в с. Красногвардійськ вона була 67,56 мкг/л.

Звичайно, порівняно з даними усіх попередніх досліджень в інших регіонах України, дуже втішає той факт, що лише 4,17% осіб мали показник йодурії нижчий 100 мкг/л. В Сімферополі дітей в стані йододефіциту взагалі не виявлено, у решті кластерів їх було від 3% до 10%, що допустимо, адже за критеріями ВООЗ, навіть у країні з ліквідованим йододефіцитом може залишатися до 5% населення з нижчими за норму показниками йодного забезпечення. Проте надлишкове надходження йоду до дитячого організму, яке у деяких кластерах охоплювало 90-100% осіб, згідно з тими ж рекомендаціями ВООЗ, небезпечне для здоров`я дитини. Загалом по регіону 67,8% обстежених мали вміст йоду в сечі понад 300 мкг/л, тобто потенційно піддаються високому ризику розвитку йодіндукованих захворювань.

Вивчення частоти випадків зоба за даними ультразвукового дослідження засвідчило, що в порівнянні з попередніми роками частота зоба суттєво скоротилася. В деяких населених пунктах випадків зоба у дітей взагалі не спостерігалося, в інших були лише поодинокі випадки і тільки в окремих випадках відсоток був більше 5%, що вказувало на зобну ендемію. Слід зазначити, що в останні роки критерії норми ультразвукових розмірів щитоподібної залози, які характерні для нормальної йодної забезпеченості, визнані ВООЗ, були суттєво знижені. Як видно з таблиці 2, процент випадків збільшення щитоподібної залози (позначено в дужках) був досить високий, особливо серед дітей.

Середній об'єм ЩЗ (M±m) та частота зоба у обстежених жінок і дітей АР Крим

Таблиця 2

Населений пункт Група обстежених
жінки хлопчики дівчатка
V, см3 % зоба V, см3 % зоба V, см3 % зоба
м. Сімферополь 9,8±2,1 0 (10) 4,8±1,2 13,3(90) 4,2±0,9 6,7(93)
м. Бахчисарай 10,5±7,4 6,9(17) 5,6±1,9 0(26) 6,03±1,9 3,3(33,3)
м. Ялта 10,4±2,9 0(16,7) 6,7±1,6 10(50) 6,4±2,1 0(50)
м. Джанкой 10,3±2,9 3,3(16,7) 4,5±1,4 0(60) 5,9±2,5 3,3(16,7)

*Примітка - в дужках - відсоток випадків збільшеної щитоподібної залози відповідно до норм ВООЗ 2003 року

Половина населення серед дітей Ялти, Джанкоя, третина школярів м. Бахчисарая мали збільшення тиреоїдного об'єму понад вікову норму, у м. Сімферополі відсоток таких дітей становив 90-93%.

Таблиця 3

Населений пункт 2000 рік 2005 рік Динаміка частоти
ДЗ
медіана % збільш медіана % збільш
м. Сімферополь х 76,05 13,2 548,9 13,3 -
д 65,46 7,7 509,9 6,7 -
м. Бахчисарай х 31,1 36,6 319,3 0
д 41,7 18,2 264,3 3,3
м. Ялта х 71,9 32,4 444,7 10
д 64,1 7,9 444,7 0
м. Джанкой х 78,5 14,6 569,1 0
д 62,01 9,1 578,6 3,3

*згідно нормам Деланжа

Як видно з таблиці, йодне забезпечення дитячого населення республіки з 2000 по 2005 роки у числовому вимірюванні - медіані - виросло у 6-10 разів. Якщо під час першого дослідження йодну недостатність констатували у кожному кластері, від помірного ступеня у гірському Бахчисараї до легкої у наближених до моря Ялті та Сімферополі, то через п'ять років ситуація змінилася радикально.

В жодному з обстежених кластерів йододефіциту не спостерігається, навпаки, медіана йодуріі виявилася вищою, ніж оптимальна для дітей такого віку. Суттєво зменшилася і частота зоба серед школярів: у попередньому дослідженні чисельність дітей із збільшеною ЩЗ вказувала на помірну чи легку ендемію йодного дефіциту. На момент сьогоднішнього дослідження в кластерах Криму (за винятком м. Сімферополь) частота дифузного збільшення залози у дітей здебільшого вказує на відсутність явища йододефіциту, як такого.

diagrama

Діаграма 1
Діаграма частоти дифузного збільшення ЩЗ у населення АР Крим
порівняно із середніми показниками по країні

Примітка
        - у дітей згідно нормам F.Delange; - у жінок за нормами О.В.Епштейн.

Як серед дітей АР Крим, так і у жінок регіону частота дифузного збільшення ЩЗ виявилася нижчою за середні аналогічні показники по країні. Ситуацію в Криму можна розглядати, як модель доказовості ефективності йодної профілактики, її позитивного впливу на йодне забезпечення організму та динаміку зменшення щитоподібної залози.

Як уже вказано вище, велика частота випадків збільшеної щитоподібної залози, зареєстрована навіть на тлі нормальних показників ЕЙС, ретроспективно підтверджує належність досліджуваної території до йододефіцитної. Про це ж свідчать дані, отримані при виконанні національного проекту вивчення мікронутрієнтної недостатності у 2002-2003 рр. З іншого боку, короткострокова дотація великої кількості йоду, отримана ендемічною щитоподібною залозою не здатна швидко і повноцінно включитися в тиреоїдний гормоногенез, і це може призводити до негативних наслідків.

Результати опитування серед населення щодо вживання йодованої солі показали, що переважна більшість обстежених використовують її періодично - про що зазначили 90-100% опитуваних. Постійне використання в домогосподарствах йодованої солі відмічено у 23,3-66,6% спостережень. Найбільш високий рівень постійного споживання солі в м. Сімферополь - 100% обстежених вживали йодовану сіль (діаграма 2). Разом з тим, виявилося, що всі навчальні заклади, на базі яких проведене обстеження школярів, використовують її на харчоблоках для приготування їжі.

diagrama2

Діаграма 2
Обсяг застосування ЙС жителями АР Крим

Про періодичне використання в раціоні харчування морепродуктів зазначили 39,1% опитуваних.

Результати обстеження жителів АР Крим свідчать про необхідність розробки і впровадження регіональних програм профілактичних заходів для запобігання йодному дефіциту з урахуванням рівня забезпечення йодом населення регіону.

Загальна медіана обстежених мешканців регіону - 454,7 мкг/л - вказує на їх достатню йодну забезпеченість, разом з тим диктує необхідність динамічного спостереження, оскільки є небезпечною для прогнозу йодоіндукованої патології.

Кореляція між йодною забезпеченістю та розмірами ЩЗ досить показова на прикладі мешканців Криму, проте, зважаючи на ризик негативних наслідків надмірного надходження йоду до дитячого організму, рекомендовано дотримуватися рекомендованої ВООЗ кількості споживання йоду для кожної вікової категорії.

 

За матеріалами авторів: Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А., Дунаєва Д.Д., Турчанінова Л.І.
Інститут ендокринології та обміну речовин АМН України,
ендокринологічне відділення республіканської лікарні, АР Крим.

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»