Вхід на сайт

Увійти Зареєструватись

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Вибір напряму медицини

Інформаційний блок
Розмір тексту
Aa Aa Aa

Сучасні підходи до лікування загострень бронхіальної астми

Невзгода Александр (додав(-ла) 23 декабря 2009 в 16:59)
Додати статью Роздрукувати

Всмоктування ліків через слизову оболонку дихальних шляхів проходить в 20 разів швидше, ніж при прийомі пігулок.

Системи для введення препаратів:

  • дозуючий пероральний інгалятор (ДАІ);
  • дозуючий аерозольний інгалятор зі спенсером (ДАІ + спенсер);
  • дозуючий порошковий інгалятор (ДПІ);
  • небулайзери.

Небулайзери — це пристрої, що виробляють аерозоль із розчинів лікарських сполук, єдиний засіб доставки лікарського препарату в нижні дихальні шляхи і альвеоли. З метою визначення впливу небулайзерної терапії бронхолітиками та інгаляційними стероїдами на зняття середньотяжкого загострення бронхіальної астми авторами була вивчена дія вентоліну і фліксотиду в небулах на середньотяжке загострення бронхіальної астми у 35-ти хворих, які поступали в пульмонологічне відділення Львівського регіонального фтизіопульмонологічно центру.

При цьому, вентолін призначався в дозі 2,5-5 мг чотири рази на добу, фліксотид — 2,0 мг двічі на добу. Термін лікування складав 5-7 днів. До початку дослідження у хворих була задишка при розмові, хворі надавали перевагу сидінню, розмовляли окремими реченнями, збуджені, збільшилась частота дихання, в акті дихання приймали участь міжреберні м’язи, гучні хрипи над легеневими полями, ЧСС — 100-120/хв, пікова швидкість видиху після бронходилятатора 60-80%.

На фоні проведеної терапії у всіх пацієнтів відмічено позитивну динаміку клінічних симптомів захворювання і функціональних показників:

  • зменшився набряк слизової оболонки;
  • зменшилась активність запального процесу;
  • покращились мікроциркуляція і осигенація, що проявлялось зменшенням задишки, збудження, частоти дихань і це відмічено вже на першому дні лікування. Хрипи в легенях зменшувались на 3-4 добу лікування.

Показники пікової швидкості видиху покращувались на 5-7 день, причому коливання цих показників між ранковими і вечірніми значеннями складали 7-8%.

Відмічено добру переносимість досліджуваних препаратів у 90% хворих. Відміни препаратів не було.

Після проведеного курсу небулайзерної терапії фліксотидом і вентоліном, в небулах хворих було переведено на базисну терапію комбінацією сальметеролу і флюктиказону пропіонату.

Авторами зроблено висновки щодо переваги небулайзерної терапії у клінічній практиці:

  • максимально швидке купування нападів ядухи і утрудненого дихання;
  • можливість використання при загрозливих для життя станів;
  • нечасті і мінімально виражені побічні реакції зі сторони серцево-судинної системи;
  • можливість застосування на всіх етапах надання медичної допомоги (швидка допомога, поліклініка, стаціонар, домашня допомога).

Для порталу «Страна врачей»
По матеріалам авторів: Рудницька Н.Д., Лагошняк О.Р., Мандрига О.Я., Рудницька Х.І., Кухар Р.О.
Львівський регіональний фтизіопульмонологічний центр.

Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»