Вхід на сайт

Увійти Зареєструватись

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Вибір напряму медицини

Інформаційний блок
Розмір тексту
Aa Aa Aa

Чоловіче безпліддя: фізіологія, діагностика, лікування

Редакция (додав(-ла) 24 октября 2011 в 07:49)
Додати статью Роздрукувати

Чоловіче безпліддя є однією з найпоширеніших проблем, яку вирішують андрологи. В структурі порушення репродуктивної функції подружньої пари, чоловіче безпліддя складає близько 40%, тому питання його діагностики і лікування вкрай важливі.

Г.В. Стрелко,
Институт Генетики Репродукции
телефон (044) 223-28-88
Киев, ул. Зоологическая 3д

Чоловіче безпліддя, фізіологія testis, сперматогенез, спермо грама, порушення в спермограмі, олігозооспермія, тератозооспермія, азооспермія, внутрішньоматкова інсемінація, інсемінація спермою чоловіка, ІСЧ, запліднення в пробірці, ICSI

Чоловіче безпліддя: фізіологія testis (яєчок)

Паренхіма testis (яєчок) складається на 90% з сім′яних канальців (приблизно 900) загальною дожиною 800 м, в яких відбувається сперматогенез, та на 10% з клітин Лейдіга. Канальці однієї дольки об′єднуються в короткий проток, що називається прямий каналець. Прямі канальці формують сітку каналів сім′яної залози та далі впадають в вивідні протоки, що прямують в головку epididimus. Там відбувається первинне накопичення та дозрівання сперматозоїдів.

Клітини Лейдіга розташовані проміж семінними канальцями. Їх функція полягає в синтезі статевих стероїдів.

Клітини Сертоллі розташовані на базальній мембрані семінних канальців. Ці клітини виконують такі функції:

  • Розділяють сперматогенний епітелій на 2 функціональних шари – сперматогонії (ближче до базальної мембрани) та сперматіди.
  • Приймають участь у формуванні гемато-тестікулярного бар′єру, що дозволяє уникати контактів імунної системи зі сперматогенними клітинами. При порушенні цього бар′єру внаслідок інфекції або травми, може початись синтез антитіл, що призводить до аглютінації та, відповідно, до зниження рухливості сперматозоїдів. Усунення причин імунологічних розладів часто не приводить до нормалізації ситуації.
  • Відіграють певну роль в сперматогенезі, завдяки високій концентрації глікогену, як джерело енергії.
  • На етапі формування testis плода виділяють H-Y антиген, що приймає участь у організації структури статевих залоз; виділяють також антимюллерівський фактор (резорбція мюллерових протоків).
  • Виробляють рідину, що заповнює семінні канальці та сприяє руху сперматозоїдів в епідідімус.
  • Синтезують естрадіол з андрогенних прекуксорів.
  • Синтезують андроген-зв′язуючий білок та інгібін.

Чоловіче безпліддя: сперматогенез та уявлення про спермограму

Сперматогенез відбувається на протязі всього життя чоловіків. Розвиток сперматозоїда триває 64 доби та від 12 до 21 дня триває проходження сперматозоїдів через epididimus. Таким чином, будь-які шкідливі чинники можуть відбиватись на показниуах спермограми до 3 місяців та навіть більше.

Сперматогенез проходить в 3 фази:

  1. Спермацитогенез – проліферація сперматогоній, в результаті чого формуютья первинні сперматоцити, що є діплоїдними клітинами.
  2. Первинні сперматоцити формують вторинні сперматоцити (також є діплоїдними клітинами) , які далі завдяки двом мейотичним діленням формують сперматіди (гаплоїдні клітини). З 1 сперматоцита з 46 хромосомами формується 4 сперматіди.
  3. Третя фаза – сперміогенез, є фазою дозрівання сперматід та їх перетворення в сперматозоїди. Під час цієї фази поділу клітин не відбувається.

Розвиток сперматозоїдів відбувається під впливом ФСГ та ЛГ. ЛГ стимулює клітини Лейдіга, які в свою чергу виробляють тестостерон. Введення екзогенного тестостерону чоловікам з недостатністю функції клітин Лейдіга не призводить до стимуляції сперматогенезу. Для цього необхіден локальний синтез клітинами Лейдіга. Тестостерон та ФСГ впливають на клітини Сертоллі, що стимулює гаметогенез. Збільшення рівнів цих гормонів, як і у жінок свідчить про порушення секреціїї сперматозоїдів. Рівень ФСГ у чоловіків корелює з об′ємом testis (норма – більше 15 мл). При АЗС та нормальному рівні ФСГ та об′ємі testis відбувається блокування сперматогенезу на рівні мейозу.

Спермограма

Одним з основних досліджень, що визначає здатність чоловіків до запліднення є спермограма. В 1951р. the American Fertility Association (Abarbanel et al., 1951), в 1966 р. Freund (Freund, 1966), та в 1971 р. Eliasson (Eliasson, 1971) запропонували критеріїї норми, що було покладено в основу критеріїв ВООЗ. Вони були опубліковані в 1980, 1987, 1992 and 1999. За нормами ВООЗ нормальною вважають спермограму з такими показниками:

Нормативні показники спермограми за рекомендацією ВООЗ

>1. Фізико-хімічні дослідження

Показники Нормативні показники ВООЗ
   
Об΄єм еякуляту більше 2 мл
Колір сірувато-білий
Час розжиження 1-5 мм
рH 7,2 та більше
Біохімічні показники:  
Цинк 2,4 моль та більше на еякулят
Фруктоза 13 μ моль та більше на еякулят
α-глікозідаза 20 МО в еякуляті
2.Кількість сперматозоїдів в 1 мл більше 20 млн/мл
3.Кінетичне дослідження  
Нормокінезіс більше 25 %
Гіпокінезіс більше 25 %
Діскінезіс  
Акінезіс з оцінкою життєздатності 50% та більше живих
4.Диференційна спермограма  
Нормальні форми сперматозоїдів більше 30 %
Патологічні форми сперматозоїдів (загальна кількість) менше 70%
Лейкоцити менше 1 млн/мл
Спермагглютінація відсутня
5.Біологічні дослідження  
Тест контакту цервікального слизу та сперматозоїдів*  
Посткоїтальний тест**  

*див. таблицю
** див. табицю

Тест контакту цервікального слизу та сперматозоїдів

Описання результатів тесту Оцінка результату
Сперматозоїди пенетрують в цервікальний слиз та більше 90% з них мають прогресивну рухливість Нормальний
Сперматозоїди пенетрують в цервікальний слиз але більшість з них не просувається далі ніж на 500 μм (близько десяти довжин сперматозоїдів) від поверхні контакту еякулята та слизу Зниження пенетраційної функції сперматозоїдів
Сперматозоїди пенетрують в цервікальний слиз але швидко втрачають рухливість та не просуваються далі, або їх рух стає маятникоподібним. Виражене зниження пенетраційної функції сперматозоїдів, що може вказувати на присутність антиспермальних антитіл
Пенетрація в цервікальний слиз не відбувається, сперматозоїди накопичуються вздовж поверхні контакту еякулята та слизу Негативний

Біохімічні властивості сем. рідини.

Простата: кисла фосфотаза, лимонна кислота, цинк (рН кислий)

При агенезії вивідних протоків – зниження об′єму, зниження рН

При хронічному простатиті – зниження маркерів

ves. Seminalis: фруктоза, (рН лужний)

Epididimus: l-карнітін, ά – глюкозідаза

Тestis: трансферрин

Чоловіче безпліддя: спермограма та чинники, що можуть впливати на її результати

Для того, щоб спермограма була максимально коректною, необхідно дотримуватись певних умов:

  • Утримання від статевого життя 3-5 діб (дуже короткий період утримання приводить до зниження кількості; дуже тривалий – до зниження рухливості та до збільшення відсотка патологічних форм).
  • Для первинної оцінки спермограм необхідно провести як мінімум 2 дослідження з інтервалом не менше 7 днів та не більше 3 тижнів. При значній різниці між двома аналізами треба провести додатковий аналіз адже показники спермограми можуть бути дуже варіабельними.

Чинники, що можуть впливати на спермограму:

  • Підвищення температури тіла внаслідок хвороби або штучна гіпертермія (сауна і т. п.) може погіршувати показники.
  • Хірургічні втручання.
  • Отруєння в т.ч. хімічними речовинами.
  • Паління, вживання алкоголю та наркотичних речовин.
  • Сезонні коливання (мають місце, але не настільки важливі, щоб суттєво впливати на частоту настання вагітності).
  • Весь об′єм еякуляту має потрапити в контейнер (при втраті першої порції можна отримати олігозооспермію – недостатня концентрація).
  • Не рекомендується збирати еякулят в кондом, тому що там можуть бути сперміцидні компоненти (може привести до зниження рухливості).
  • Якщо еякулят доставляють в лабораторію з дому, необхідно зробити це впродовж 1 години. Контейнер слід тримати у теплі 20-40 градусів.
  • Перед проведенням аналізу необхідно дочекатись повнего розжиження (15-60 хвилин). Еякулят треба також перемішати для його гомогенізації.

При збільшеній в′язкості можлива неадекватна оцінка рухливості.

Чоловіче безпліддя: порушення в спермограмі та їх інтерпретація

  • Зниження кількості – олігозооспермія (1-2-3 ступеню);
  • Зниження рухливості – астенозооспермія (1-2-3 ступеню);
  • Порушення морфології – тератозооспермія;
  • Відсутність сперматозоїдів – азооспермія;
  • Склеювання сперматозоїдів – агглютінація;
  • Відсутність еякуляту – аспермія.

Треба мати на увазі, що критеріі ВООЗ є досить відносними. В разі, якщо показники чоловіка не відповідають запропонованим критеріям, та йому було встановлено діагноз «безпліддя», може виникнути ціла низка проблем:

  • Непотрібні, тривалі, коштовні лікування;
  • Психологічні проблеми в родині при настанні спонтанної вагітності у дружини;
  • Психологічні наслідки у чоловіка, що вважатиме себе «хворим» і т. п.

Велика кількість публікацій присвячена сьогодні визначенню межі так званої субфертильності. Данні різних авторів відрізняються, але в роботах, що узагальнюють подібні данні, наводять такі цифри:

  фертильні Невизначена фертильність субфертильні
Концентрація Більше 48*10х6/мл 48-13,5*10х6/мл та меньше 13,5*10х6/мл та меньше
Рухливість (категорії А+В) 63% 63-32% 32% та меньше
Морфологія (відсоток нормальних форм) 12% та більше 12-9% 9% та меньше

Оліго-, астено-, тератозоспермія – в більшості випадків знаходять не ізольовані порушення а сполучення деяких з них або всі одночасно.

Олігозооспермія:

  • 40-20 млн. в еякуляті – олігозооспермія легкого ступеню (можлива внутрішньоматкова інсемінація);
  • 20-5 млн. в мл – олігозооспермія середнього ступеню (можлива внутрішньоматкова інсемінація або ЗІВ, бажано шляхом ICSI);
  • меньше 5 млн. в мл – олігозооспермія важеого ступеню (ЗІВ шляхом ICSI).

Необхідно завжди враховувати об′єм еякуляту: наприклад, 10 млн. сперматозоїдів в мл, але об′єм еякуляту - 5 мл – майже норма.

В деяких випадках можливе застосування стимулюючої терапії (буде розглянуто далі).

Астенозооспермія:

  • Меньше 50% сперматозоїдів з активною та слабкою рухливістю, або тільки слабка рухливість, або швидке зниження активної рухливості (в нормі зниження рухливості на 10% за 6 годин).
    • Зниження амплітуди руху;
    • Зниження швидкості руху;
    • Гіперактивний рух на місті.
  • Необхідно також враховувати характер руху сперматозоїдів, що може приводити до зниження здатності до запліднення яйцеклітини:

Диференційна діагностика:

Не весь еякулят потрапив у контейнер, частково ретроградна еякуляція (особливо при зниженій кількості та нормальній рухливості).

Можлива внутрішньоматкова інсемінація або ЗІВ, бажано шляхом ICSI. Стимулююча терапія, як правило, не впливає на якість, тому малоефективна при астено- та тератозооспермії. При аглютінації – застосування глюкокортикоїдів.

Тератозооспермія:

Кількість нормальних форм сперматозоїдів менше 30%. Патологічні форми вивчають після підготовки препарату та спеціального фарбування. Існує 4 категорії дефектів сперматозоїдів: головки, середньої частини, хвоста та залишки цитоплазми.

Необхідно також враховувати індекс множинних аномалій сперматозоїдів: 1,3 в нормі. При збільшенні до 1,6 та більше, знижується здатність сперматозоїдів до заплідненння. Як правило, супроводжується зниженням рухливості та кількості. В більшості випадків для отримання вагітності застосовують ICSI.

Азооспермія

Діагноз може бути встановлений тільки після центрифугування еякуляту та ретельного дослідження осаду. Виділяють обструктивну та секреторну азооспермію (АЗС). При обструктивній азоспермії має місце механічна перешкода виходу сперматозоїдів (постінфекційне ураження вивідних протоків, вроджена відсутність вивідних протоків – муковісцидоз, постхірургічні ускладнення). При секреторній азооспермії має месце ураження процесу сперматогенезу внаслідок центральних або періферичних причин. Для пацієнтів з обструкцією або агенезією сім′явиносячих протоків та ves. Seminalis характерні низький рівень фруктози в еякуляті, малий об′єм еякуляту, низький рівень рН та відсутність характерного запаху.

При азоспермії (АЗС) можна запропонувати пункцію придатків або яєчок та при отриманні сперматозоїдів застосовувати їх далі в рамках програми ЗІВ - ICSI. При секреторній АЗС отримати сперматозоїди часто не вдається.

Диференційна діагностика різних типів азоспермії (АЗС)

Показники Обструктивна АЗС Секреторна АЗС періферічного генезу Секреторна АЗС секреторного генезу
ФСГ N
ЛГ N N або ↑
Тестостерон N N або ↓
Інгібін В N
ά – глюкозідаза < 35 mME/ml >35 mME/ml >35 mME/ml
рН еякуляту N N N
Об′єм еякуляту N або ↓ N N або ↓
Об′єм testis N

При обструктивній азоспермії (АЗС) шанси на отримання вагітності при застосуванні ICSI більші у порівнянні з секреторною (25% та 10% відповідно).

В разі неможливості отримання сперматозоїдів, або з фінансових чи інших міркувань, можна застосувати інсемінацію спермою донора.

Чоловіче безпліддя: причини порушень в спермограмі

Причинами порушень в спермограмі можуть бути:

Генетичні аномалії:

  • Анеуплоїдія (синдром Кляйнфельтера);
  • Транслокації;
  • Інверсії (інверсія 9-ї хромосоми розглядається як варіант норми, хоча може скпроводжуватись зниженням фертильності; всі інші інверсії розглядаються як патологічні);
  • Мікроделеція хромосоми Y – ураження так званого AZF локуса довгого плеча: AZFa – порушення функції клітин Сертоллі; AZFb – блокування мейозу; AZFc – гіпосперматогенез. При отриманні вагітності завдяки ICSI можлива передача у спадок;
  • Муковісцидоз – мутацію певних локусів цього гену вважають причиною агенезії сім′явиносячих протоків (АЗС при нормальному рівні ФСГ, різко зменшеному об′ємі еякуляту).

Кріпторхізм (ектопічне розташування testis):

Зустрічається в 3-4% серед новонароджених, в 24% серед новонароджених з вагою менше 1500 г; в 0,8 – 0,9% серед школярів.

До мініеквівалентів кріпторхізму відносять:

  • Пахові кили
  • Гіпоспадія
  • Мікропеніс
  • Аносмія (синдром Кальмана – відсутність ГнРГ)

До 20% пацієнтів, що звертаються з приводу безпліддя в шлюбі, мають в анамнезі відомості про кріпторхізм. У таких пацієттів ризик раку testis збільшений в 30-50 разів. Хірургічне втручання по нормалізації положення testis не знижує ризик раку.

Варікоцеле

До 20% пацієнтів, що звертаються з приводу безпліддя в шлюбі. Виникає внаслідок варікозого розширення вен. Анатомічні особливості приводять до того, що в 80% випадків виникає зліва. При виявленні правобічного варікоцеле рекомендують виключити інші причини (пухлини). Виділяють 3 стадії захворювання:

  1. Виявлення пальпаторне, можливе тільки під час прийому Вальсальви;
  2. Виявлення пальпаторне, можливе в положенні стоячи без застосування прийому Вальсальви;
  3. Виявлення візуальне, можливе без пальпації.

У чоловіків з нормальною спермограмою виявляється в 5-15%. При патологічній спермограмі – 21-39%. Лікувати необхідно на стадії 2-3. Варікоцеле приводить до зменшення об′єму testis внаслідок збільшення локальної температури (норма для testis складає 32 °С), вираженість якого корелює з тривалістю та стадією захворювання. При 1-й стадіїї – зменшення об′єму не відзначають, при 2-й – знаходять в 34% випадків, при 3-й – в 80% випадків. Вперше виникає в 9-10 років. Після хірургічного втручання відновлення сперматогенезу відбувається не завжди.

Токсини (розглянуто вище)

Аутоімунні процеси

Для визначення аутоімунного стану у чоловіків, проводять MAR (mixed agglutination reaction – змішана антиглобулінова реакціяї) та IB (immunobead – тест з імунними шариками) тести. MAR тест застосовують для виявлення та кількісної оцінки аутоантитіл, що фіксуються на сперматозоїдах. В нормі допускається менше 50% рухливих сперматозоїдів з фіксованими на них антитілами. IB тест визначає тип антитіл, що фіксуються на сперматозоїдах. При виявленні великої кількості антитіл та переважанні IgA, консервативне лікування безпліддя вважають малоефективним, та пропонують застосовувати ЗІВ методом ICSI.

Про аутоімунний процес слід думати при нормальній кількості сперматозоїдів та наявності аглютінації. При зниженні кількості – можливі інші причини.

При виявленні аглютінації парні тести, як правило, негативні. При збереженій прохідності маткових труб, рекомендують проведення внктрішньоматкової інсемінації (3-4 спроби). Для зниження кількості АТ тобто, зменшення аглютінації сперматозоїдів, можливе застосовування глюкокортікоїдів в імуносупресивних дозах. При неефективності інсемінації пропонують ЗІВ методом ICSI.

Ендокринні порушення

До 5% чоловіків, що звертаються з приводк безпліддя в шлюбі, мають ендокринні порушення.

Гіпогонадізм (гіпер-, гіпогонадотропний, в залежності від рівня ФСГ та тестостерону).

Гіперпролактинемія (як правило, не має дуже великого впливу на репродуктивну функцію у чоловіків).

Адіпозо-генітальний синдром (ожиріння, зменшення об′єму яєчок).

Гемохроматоз (тестікулярна атрофія, порушення функції печінки, спадковий стан).

Пухлини гіпофіза (неврологічна симптоматика, розлади зору, аносмія).

Лікування залежить від гормонального стану та наявності супутньої патології. Досить часто пропонується стимулююча терапія. Для стимуляції сперматогенезу можливе застосування антиестрогенів (кломіфен, тамоксфіен), або ФСГ, ЛГ (Менопур, Меногон, Гонал Ф та ін.), тестостерону, хоріонічного гонадотропіну. Застосування кломіфену (25-50 мг на день) – при нормальних рівнях ФСГ; при збільшених неефективно. При ↑ ФСГ – 1-3 амп. Гонадотропінів на день на протязі 3 місяців. Ціна дуже висока.

Інфекційні проблеми

  • Хламідії, гонорея, мікоплазми, трихомонади, уреоплазми, ЦМВ,
  • Герпетична інфекція, неспецифічні мікроорганізми.

Після декількох гострих епізодів може виникати обструкція сім′явиносячих шляхів (АЗС). При хронічній інфекції – погіршення в спермограмі.

Інколи у чоловіків може виявлятись збільшений рівень лейкоцитів при відсутності збудника. Перед програмами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) можливе застосування профілактичної антибіотикотерапії.

На сьогоднішній день ВООЗ запропонувала виділяти такі категорії чоловічого безпліддя:

  1. Психосексуальні розлади
  2. Причин безпліддя не виявлено
  3. Ізольована патологія семінної рідини
  4. Ятрогенні причини
  5. Системі захворювання
  6. Вроджені аномалії репродуктивної системи
  7. Набуті ураження яєчок
  8. Варікоцеле
  9. Інфекції залоз придатків
  10. Імунологічний фактор
  11. Ендокринні причини
  12. Ідіопатична олігозооспермія
  13. Ідіопатична астенозооспермія
  14. Ідіопатична тератозооспермія
  15. Обструктивна азооспермія
  16. Ідіопатична азооспермія

Чоловіче безпліддя: лікувальні підходи при різних видах порушень спермограми

При різних видах порушень спермограми застосовуються різні лікувальні підходи

1. Стимуляція сперматогенезу

Для стимуляції сперматогенезу застосовують ті ж самі препарати, що і для стимуляції фоллікулогенезу: кломіфен, гонадотропіни (урінарні, рекомбінантні), хоріонічний гонадотропін. З практичної точки зору має сенс при гіпогонадотропному гіпогонадизмі для статевого дозрівання.

Необхідність тривалого застосування, неможливість передбачити кінцевий результат, погіршення результатів спермограми після припинення терапії, велика собівартість та відносно низька ефективність, приводять до того, що більш доцільним буде застосування методики, яка дозволить отримати вагітність у дружини пацієнта.

2. Внутрішньоматкова інсемінація

Показання з боку жінки:

  • Негативні парні тести
  • Алергія на сперму
  • Маніпуляції на шийці матки (конізація, ампутація, каутерізація, та ін.)
  • Тяжкі форми вагінізму
  • Деформації кісток малої миски, що унеможливлює проведення нормального статевого акту
  • Безпліддя неясного генезу
  • Стимуляція овуляції (СПКЯ – кломіфен, приводить до порушення прохідності цервікального слизу)
  • Відсутність чоловіка (відрядження)

Показання з боку чоловіка:

  • Гіпоспадія
  • Ретроградна еякуляція
  • Оліго, астенозооспермія
  • Порушення потенції
  • Антиспермальні антитіла (агг+)

Чоловіче безпліддя та внутрішньоматкова інсемінація спермою чоловіка (ІСЧ)

Фактори, що потрібно враховувати в разі призначення внутрішньо маткової інсемінації спермою чоловіка (ІСЧ)

  • Вік жінки (після 36 років ВООЗ не рекомендує; після 40 років шанси на настання вагітності близькі до 0)
  • Тривалість безпліддя
  • Кількість попередніх циклів
  • Наявність овуляції
  • Первинне або вторинне безпліддя
  • Результати парних тестів

Умови проведення внутрішньо маткової інсемінації спермою чоловіка (ІСЧ)

  • Прохідність як мінімум однієї труби
  • Наявність передовуляторного фолікулу
  • Відповідна товщина та структура ендометрія
  • Відсутність протипоказань

Ефективність ІСЧ також залежить від провідного фактору безпліддя та супутньої патології, показників спермограми, віку жінки, ІМТ, шкідливих звичок і т.п.

В залежності від результатів спермограми, ефективність ВМІ дорівнює:

  • < 2 млн. – 4,6%
  • 2-10 млн. – 3,9%
  • > 10млн. –11,3%

За даними різних авторів в середньому частота настання вагітності в програмах ІСЧ дорівнює 8-10% за спробу; частота багатопліддя складає 12%.

В залежності від застосованого протоколу підготовки до ІСЧ при безплідді неясного генезу (без ановуляції) частота настання вагітності:

  • Натуральний цикл – 3,5%
  • Стимуляція кломіфеном – 3%
  • Стимуляція гонадотропінами – 7%

При проведенні ІСЧ (інсемінації спермою чоловіка) або ІСД (інсемінації спермою донора), для регуляції овуляції застосовують ЛХГ в дозах 3-10 тис. Од/д. Можливе застосування тестів на ЛГ. Кратність проведення процедури: 1-3 рази за цикл. В роботах різних авторів доводять недоцільність проведення 2-х або 3-х процедур (не збільшує частоту настання вагітності у порівнянні з одноразовою процедурою). В наказах Мінздраву йдеться про 3 процедури.

Власне процедуру ІСЧ проводять в день призначення ЛХГ (або наступний день) та через день після ЛХГ (день потенційної овуляції.)

Яйцеклітина зберігає здатність до запліднення на протязі 24 годин; сперма – 2-3 доби, тому проведення ІСЧ через 3-4 доби після овуляції, або за 4-5 діб до є недоцільним.

Чоловіче безпліддя та запліднення в пробірці (ICSI)

При застосуванні запліднення в пробірці (синонім – «запліднення in vitro», ЗІВ), під час проведення власне запліднення, може виникати ситуація, коли параметри спермограми не відповідають нормам ВООЗ (близько 50%). В таких випадках вірогідність запліднення яйцеклітин традиційним шляхом знижується. Для збільшення відсотка запліднення ооцитів, застосовують мікроманіпуляційні методики, що забезпечують проникнення сперматозоїда в яйцеклітину.

Часткове видалення zona pellucida (zp) та введення сперматозоїдів під zp, можна сьогодні розглядати більше з історичної точки зору (мікроманіпуляційні попередники ICSI). Застосування мікроін′єкції сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI) є методом запліднення, що необхідно застосовувати в програмах ЗІВ при відхиленні від норми показників спермограми.

Вперше вагітність після ICSI було отримано в 1992 році. З 1997 року метод було застосовано в Україні, та отримано першу вагітність. Метод базується на програмі ЗІВ – ЕТ та є одним з варіантів проведення запліднення in vitro. На відміну від стандартного варіанту запліднення, для якого необхідна велика кількість сперматозоїдів, при застосуванні ICSI, в яйцеклітину вводиться лише один сперматозоїд. Якість сперми, таким чином, не впливає суттєво на частоту запліднення. Процедуру ICSI можливо проводити з використанням сперматозоїдів, що було отримано з яєчків або придатків шляхом пункції при азооспермії.

Підготовка до проведення процедури ICSI

  • Інкубація комплексів ооцит-кумулюс в СО2 інкубаторі кілька годин;
  • Очищення ооцитів від клітин кумулюса (за допомогою ферменту гіалуронідаза);
  • Підготовка сперми для ICSI (не відрізняється від такої для звичайного ЗІВ);
  • Проведення мікроманіпуляційного введення сперматозоїда в яйцеклітину.

Умови проведення ICSI:

  1. Наявність зрілих ооцитів. Треба мати на увазі, що достовірно оцінити їх ступінь зрілості можливо тільки після видалення клітин кумулюса, після чого дозрівання ооцитів стає неможливим.
  2. Наявність живих сперматозоїдів (в ідеалі, прогресивно рухливих з нормальною морфологією).
  3. Інформована згода пацієнтів для проведення цієї процедури.

Показання до проведення ICSI:

  1. Оліго, астено, тератозооспермія
  2. Антиспермальні антитіла (агг+, що не зникає після підготовки еякуляту до процедури)
  3. АЗС (при отриманні сперміїв шляхом маніпуляційних методів)
  4. Незадовільне запліднення сперми при ЗІВ
  5. Ретроградна еякуляція
  6. Безпліддя неясного генезу
  7. В разі застосування ПІД
  8. При застосуванні кріоконсервованої сперми

Правова інформація: htts://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»