вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Раптова смерть від хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда: вік, стать і професії померлих (аналіз динаміки за вісімнадцять років)

Соломенчук Т.М. (добавил(а) 17 марта 2010 в 11:22)
Добавить статью Распечатать

Проведено аналіз характеру динаміки щорічної середньої кількості випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу, в тому числі, – гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда, за три трирічні періоди [1984–1986 (І); 1997–1999 (ІІ); 2000–2002 (ІІІ)], залежно від віку, статі та професії померлих (матеріали Львівського обласного судово-медичного бюро).

За вісімнадцять років спостереження щорічна кількість випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу та, зокрема, – гострої коронарної недостатності подвоїлась, а від гострого інфаркту міокарда – збільшилась в 1,7 разу. Найбільше зростання рівнів цих показників відмічалось серед осіб старше 41 року. Найчастіше від гострої коронарної патології раптово помирають люди віком від 41 до 50 років. Спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги жінок. Серед раптово померлих від хвороб системи кровообігу і, зокрема, – від гострої коронарної патології частка людей робітничих професій у 2-4 рази перевищує частку осіб, які не мали професійно-шкідливої роботи. За час спостереження в першій професійній групі щорічна кількість випадків раптової серцево-судинної і коронарної смерті значно зросла, на відміну від групи осіб, які не мали професійно-шкідливої роботи і серед яких відмічалось деяке зниження рівня цього показника.

Рівень ненасильницької раптової смерті (РС) є важливим медико-соціальним показником громадського здоров’я, одним з основних критеріїв якості життя населення, соціального, економічного і культурного розвитку суспільства. Найбільш поширеною РС є в індустріально розвинутих країнах з високим ступенем урбанізації і значним рівнем забруднення довкілля та виробничого середовища різноманітними хімічними сполуками техногенного походження (ксенобіотиками). Доведено, що від наслідків основних серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, порушення церебрального та периферичного кровообігу, найчастіше потерпають мешканці промислових мегаполісів [Чепелевська Л.А., 1999].

У більшості випадків РС, а саме – раптова коронарна смерть, обумовлена гострими розладами вінцевого кровообігу – розвитком інфаркту міокарда [Жарінов О.Й., 2002; Сичов О.С., 2003]. Більше половини смертей від нього наступає раптово, поза лікарнею [Lowel H.et al, 1993; Tunstall-Pedoe H.et al, 1996; Chambless L.et al, 1997; Laks T.et al, 1999]. Майже у чверті хворих на ішемічну хворобу серця, які помирають раптово, РС є першим і єдиним її проявом [Жарінов О.Й., 2002; Сичов О.С., 2003]. Незважаючи на те, що частка цієї грізної патології в загальній структурі смертності населення є досить вагомою і постійно зростає [Коваленко В.М., 2003], а її жертвою переважно стає найбільш працездатна частина населення – люди молодого і середнього віку [Жарінов О.Й., 2002; Мамедов Ш.М., 2002], проблемам вивчення безпосередніх причин її виникнення (а не механізмів розвитку) присвячена недостатня кількість наукових досліджень.

Протягом тридцяти років на базі Інституту клінічної патології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проводяться пошукові дослідження, метою яких є з’ясування конкретних етіологічних стимулів розвитку серцево-судинної патології, в тому числі і РС. Отримані результати свідчать на користь екологічної концепції виникнення раптової коронарної смерті та інших гострих форм ІХС у людей молодого віку, робота яких пов’язана з кумулятивною дією ксенобіотиків, що найбільш характерно для таких професійних категорій, як водії автотранспорту і сільськогосподарської техніки (тетраетилсвинець), зварювальники (марганець, нікель, свинець), паяльщики (олово, свинець), робітники з обробки металів, колгоспники (пестициди).

Мета даного дослідження – простежити характер динаміки випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу (ХСК), в тому числі, – гострої коронарної недостатності (ГКН) та інфаркту міокарда (ІМ), за три трирічні періоди [1984–1986 (І період); 1997–1999 (ІІ період); 2000–2002 (ІІІ період)], залежно від віку, статі та професії померлих.

Проведено статистичний аналіз даних всіх протоколів розтинів людей, які раптово померли від ХСК, ГКН та ІМ в місті Львові та області у період з 1984 по 2002 роки (матеріали Львівського обласного судово-медичного бюро). Визначали їх питому вагу (%) та щорічну середню кількість випадків раптової смерті (M ± m) для їх порівняння у трьох трирічних періодах [1984–1986 (І період); 1997–1999 (ІІ період); 2000–2002 (ІІІ період)] залежно від віку, статі і професії померлих. Означені часові періоди були обрані через те, що судово-медична документація, яка велась у ці роки, містила найбільш повну інформацію щодо віку, статі і професій померлих.

Раптово померлі особи працездатного віку, професії яких були зареєстровані в паспортній частині протоколів розтинів, були розподілені на дві професійні групи:

  • групу А склали робітники та колгоспники, які зазнавали тривалого, професійно обумовленого впливу ксенобіотиків;
  • група Б була сформована з осіб, які за життя не мали професійного контакту з ксенобіотиками: службовці, домогосподарки.

Пенсіонери й особи з нез’ясованими професіями склали дві окремі групи.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартних пакетів «Excel». Їх вірогідність, при значенні показника р< 0,05, визначалась за допомогою критерію Стьюдента.

Динаміка раптової смерті від хвороб системи кровообігу

Щорічна середня кількість випадків РС від ХСК в проміжку часу між І та ІІ періодами збільшилась в 1,8 разу, відповідно з 591,3 ± 28,9 до 1081,3 ± 20,4 (р< 0,05). За останні три роки цей показник продовжував збільшуватись, досягши в ІІІ періоді 1186,6 ± 55,6 випадків, що вдвічі перевищило його початковий рівень (р< 0,05). Співвідношення померлих чоловіків до жінок становило приблизно 4:1 з тенденцією до збільшення питомої ваги останніх з 17,5% (І період) в середньому до 20,4% (ІІ і ІІІ періоди), р< 0,05 (табл. 1).

Динаміка середньорічної кількості випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда (M±m) за три періоди [1984–1986 (І), 1997–1999 (ІІ), 2000–2002 (ІІІ)], залежно від статі померлих

Захворювання  Часові періоди Всього (M±m) Чоловіки Жінки
Абс. (M±m) %< Абс. (M±m) %<
Хвороби системи кровообігу І 591,3 ± 28,9 487,7 ± 59,1 82,5 103,6 ± 43,6 17,5
ІІ 1081,3 ± 20,4* 852,7 ± 3,6* 78,9 228,3 ± 16,4* 21,1
ІІІ 1186,6 ± 55,6** 954,3 ± 60,4** 80,4 232,3 ± 21,1 19,6
Гостра коронарна недостатність І 51,0 ± 19,3 46,3 ± 17,6 98,0 4,6 ± 2,2 2,0
ІІ 108,0 ± 34,0* 93,0 ± 26,0* 86,0 15,0 ± 8,0 14,0
ІІІ 106,3± 47,1 94,7 ± 39,6 80,3 11,7 ± 7,6 19,7
Інфаркт міокарда І 29,3 ± 13,6 28,7 ± 13,1 90,9 0,6 ± 0,4 9,1
ІІ 50,0 ± 3,3* 43,0 ± 2,7 86,1 7,0 ± 2,0* 13,9
ІІІ 50,7± 4,2*** 40,7 ± 0,9 89,1 10,0 ± 4,7*** 10,9

Примітка:

*  вірогідність різниці між ІІ і І        р<0,05
** вірогідність різниці між ІІІ і ІІ     р<0,05
*** вірогідність різниці між ІІІ і І    р<0,05

В проміжку часу між І та ІІ періодами спостерігалось вірогідне (р< 0,05) підвищення рівня щорічної раптової смерті від хвороб системи кровообігу серед осіб практично всіх вікових груп: у 1,5 рази в групі людей віком 31-40 років, в 1,8 разу – серед 41-60 років, у 2,2 разу – серед людей, старше 61 року. Подальше зростання цього показника відмічалось серед осіб, старше 41 року. В ІІІ періоді рівень щорічної РС від ХСК серед них перевищив початковий в середньому у 2,0-2,4 разу (р< 0,05). Серед осіб віком 21-30 років цей показник практично не змінювався (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка середньорічної кількості випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда (M±m) за три періоди [1987–1989 (І), 1997–1999 (ІІ), 2000–2002 (ІІІ)), залежно від віку померлих

Захворювання періоди показник 21-30 31-40 41-50 51-60 Старше 60
Хвороби системи кровообігу І Абс. (M±m) 20,3 ± 2,2 89,7 ± 10,2 151,3 ± 3,6 194,3 ± 8,9 131,7 ± 8,2
% 3,4 15,1 25,6 32,9 22,3
ІІ Абс. (M±m) 23,7 ± 7,6 137,3±17,1* 279,3±12,2* 348,7±17,6* 289,3±27,6*
% 2,2 12,7 25,8 32,2 26,8
ІІІ Абс. (M±m) 17,0 ± 4,7 132,3±12,2* 327,7±21,6** 389,0±31,3* 318,3±20,9*
% 1,4 11,1 27,6 32,8 26,8
Гостра коронарна недостатність І Абс. (M±m) 11,0 ± 4,7 24,7 ± 10,9 7,3 ± 2,2 4,0 ± 1,3 0,7 ± 0,3
% 21,6 48,4 14,3 7,8 1,4
ІІ Абс. (M±m) 2,0 ± 0* 11,0 ± 4,0 34,0 ± 13,0* 36,0 ± 14,0* 25,0 ± 3,0*
% 1,9 10,2 31,5 33,3 23,1
ІІІ Абс. (M±m) 2,0 ± 1,3* 26,0 ± 7,3 38,3 ± 14,4* 25,0 ± 16,7 15,0 ± 11,3
% 1,9 24,5 36,0 23,5 14,1
Інфаркт міокарда І Абс. (M±m) - 5,7 ± 2,4 10,3 ± 2,9 9,3 ± 5,6 4,0 ± 2,7
% - 19,5 35,2 31,7 13,6
ІІ Абс. (M±m) 1,3 ± 0,7 6,0 ± 2,0 16,0 ± 5,3 14,4 ± 6,4 12,3 ± 2,2*
% 2,6 12,0 32,0 28,8 24,6
ІІІ Абс. (M±m) 1,0 ± 0,7 6,4 ± 0,9 11,3 ± 2,4 14,7 ± 1,6 17,3 ± 6,4*
% 2,0 12,6 22,3 29,0 34,1

Примітка:

*  вірогідність різниці між ІІ і І або ІІІ і І (р<0,05)
** вірогідність різниці між ІІІ і ІІ та ІІІ і І (р<0,05)

Співвідношення раптово померлих від ХСК людей – представників робітничих професій, пов’язаних з дією ксенобіотиків (професійна група А) до тих, хто не мав професійно-шкідливої роботи (професійна група Б), в І періоді складало 2:1, в ІІ періоді –2,5:1, в ІІІ періоді – 3,5:1 (р<0,05).

Поступове збільшення середнього щорічного рівня РС від ХСК відмічалось лише серед осіб професійної групи А: з 266,0 ± 114,7 випадків в І періоді до 400,7 ± 65,1 в ІІ періоді та 453,0 ± 68,0 – в ІІІ періоді (р< 0,05). Аналогічний показник в професійній групі Б за період спостереження дещо знизився: зі 142,3 ± 41,5 випадків (І період) до 124,7 ± 32,2 (ІІІ період) (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка середньорічної кількості випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу, гострої коронарної недостатності та інфаркту міокарда (Mm) за три періоди [1987–1989 (І), 1997–1999 (ІІ), 2000–2002 (ІІІ)], залежно від професії померлих

захворювання періоди показник професійна група – А професійна група – Б нез’ясовані професії пенсіонери
Хвороби системи кровообігу І Абс. (Mm) 266,0 114,7 142,3 41,5 31,0 8,0 170,0 51,3
% 43,7 23,4 5,1 27,8
ІІ Абс. (Mm) 400,7 65,1* 163,3 36,9 202,0 23,3 315,3 89,5
% 37,1 15,1 18,7 29,1
ІІІ Абс. (Mm) 453,0 68,0* 124,7 32,2 291,3 23,8 317,3 98,2
% 38,2 10,5 24,5 26,7
Гостра коронарна недостатність І   - - - -
ІІ Абс. (Mm) 34,0 15,0 18,0 12,0 37,0 12,0 19,0 5,0
% 31,5 16,7 34,3 17,5
ІІІ Абс. (Mm) 34,0 11,3* 8,0 7,3 41,7 22,9 22,7 7,6
% 32,0 7,5 39,2 21,3
Інфаркт міокарда І   - - - -
ІІ Абс. (Mm) 18,0 7,3* 6,7 0,4 9,3 5,3 16,0 7,3
% 36,0 13,4 18,6 32,0
ІІІ Абс. (Mm) 30,3 1,8* 3,7 2,2 9,0 6,0 7,7 4,4
% 59,8 7,3 17,7 15,2

Примітка:

*  вірогідність різниці між професійними групами А і Б  р<0,05

Професійна група А – контакт з ксенобіотиками (робітники, колгоспники)

Професійна група Б – контакт з ксенобіотиками відсутній (службовці, домогосподарки)

Таким чином, за вісімнадцять років спостереження щорічна кількість випадків РС від ХСК подвоїлась. Найбільше зростання рівня цього показника (у 2-2,4 разу) відмічається серед осіб старше 41 року. Спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги жінок. Частка людей робітничих професій значно (в 2-3,5 рази) перевищує частку осіб, які не мали професійно-шкідливої роботи. В цій групі щорічна кількість випадків РС від ХСК за час спостереження зросла в 1,7 разу, на відміну від групи осіб, які не мали професійно-шкідливої роботи і серед яких відмічалось деяке зниження рівня цього показника.

Динаміка раптової коронарної смерті

В проміжку часу між І та ІІ періодами щорічна середня кількість випадків РС від інфаркту міокарда збільшилась в 1,7 разу (р< 0,05), а від ГКН – більше, ніж вдвічі (р< 0,05). У наступному (ІІІ) періоді спостерігалась відносна стабілізація цих показників з тенденцією до збільшення щорічної середньої кількості випадків РС від інфаркту міокарда у жінок та їх питомої ваги серед померлих від ГКН. Так, якщо в І періоді частка чоловіків, раптово померлих від ГКН, складала 98,0%, а жінок – 2%, то в ІІІ періоді, відповідно, – 80,3% і 19,7%. Подібна тенденція, хоч і дещо менш виражена, відмічалась у статевій структурі випадків РС від ІМ, де частка жінок збільшилась з 9,1% (І період) до 13,9% (ІІ період), р< 0,05 (табл.1).

Підвищення рівня щорічної раптової смерті від ГКН та ІМ спостерігалось серед осіб, старше 41 року. Так, у віковій 41-50 років щорічна кількість випадків РС від ГКН збільшилась в 5-5,5 разів [з 7,2±2,2 (І період) до 34,0±3,0 (ІІ період) і 38,3±14,4 (ІІІ період), р< 0,05], від ІМ – в середньому в 1,4 разу [з 10,3±2,9 (І період) до 13,7±3,3 (ІІ і ІІІ періоди), р>0,05]. Аналогічна ситуація відмічалась і в більш старших вікових групах. Наприклад, серед осіб 51-60 років показник раптової смерті від ГКН перевищив свій початковий рівень в ІІ періоді у 9 разів (р< 0,05), в ІІІ періоді – у 6 разів. Щорічна кількість випадків РС від ІМ в цій віковій групі збільшилась в 1,5-1,6 разу. В групі осіб старше 61 року рівні цих показників також значно зросли (табл. 2).

Серед раптово померлих від ГКН та інфаркту міокарда частка осіб офіційно працездатного віку (до 60 років) вірогідно перевищувала частку осіб похилого і старечого віку (старше 60 років).

Звертаємо увагу, що близько 50-60% всіх щорічних випадків РС від ГКН у трьох аналізованих періодах припадало на людей віком від 31до 50 років, від ІМ – на людей віком 41-60 років (табл. 2). Таким чином, найчастіше від гострої коронарної патології раптово помирають люди молодого і середнього віку.

Науковцями проведено аналіз професійної належності раптово померлих від гострої коронарної патології людей працездатного віку. На жаль, їх професії за даними судово-медичної документації вдалось встановити лише в ІІ-ІІІ часових періодах.

Співвідношення раптово померлих від ГКН людей – представників робітничих професій, пов’язаних з дією ксенобіотиків (професійна група А) до тих, хто не мав професійно-шкідливої роботи (професійна група Б), в ІІ періоді складало 2:1, а в ІІІ періоді – 4:1 (р< 0,05). Подібна ситуація спостерігається щодо показника РС від ІМ. В професійній групі А середня щорічна кількість випадків РС від інфаркту міокарда майже втричі (ІІ період) і увосьмеро (ІІІ період) перевищує аналогічний показник в професійній групі Б, у зв’язку з чим співвідношення між цими професійними групами становить, відповідно, – 3:1 (ІІ період) і 8:1 (ІІІ період). Крім того, в динаміці між ІІ і ІІІ періодами відмічається тенденція до збільшення числа раптово померлих від гострої коронарної патології саме серед представників робітничих професій (професійна група А), на відміну від осіб професійної групи Б (табл. 3).

Таким чином, враховуючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновки, що:

  • за вісімнадцять років спостереження щорічна кількість випадків раптової смерті від хвороб системи кровообігу та, зокрема, – гострої коронарної недостатності подвоїлась, а від гострого інфаркту міокарда – збільшилась в 1,7 разу;
  • найбільше зростання рівня цих показників відмічається серед осіб старше 41 року. Найчастіше від гострої коронарної патології раптово помирають люди молодого і середнього віку (від 41до 50 років);
  • спостерігається тенденція до збільшення серед раптово померлих питомої ваги жінок;
  • серед раптово померлих від хвороб системи кровообігу і, зокрема, від гострої коронарної патології частка людей робітничих професій, пов’язаних з дією ксенобіотиків, значно – в 2-4 рази перевищує частку осіб, які не мали професійно-шкідливої роботи.
  • кількість людей молодого і середнього віку – представників робітничих професій, які раптово помирають від захворювань серця і судин, з року в рік зростає. За час спостереження в цій професійній групі щорічна кількість випадків раптової серцево-судинної і коронарної смерті зросла, на відміну від групи осіб, які не мали професійно-шкідливої роботи і серед яких відмічалось деяке зниження рівня цього показника.

Список літератури знаходиться в редакції

Похожие материалы

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»