Травма сечоводу: протокол надання медичної допомоги, 7 частина (моніторування протоколу)

Моніторування протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу»

1. Методологія моніторингу і критерії ефективності виконання протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу»
   1. Загальна кількість хворих на травму сечоводу, які госпіталізовані у відділення протягом року _______.
   2. Кількість хворих на травму сечоводу, яким проведено оперативне втручання ________, (_________) % до усіх.
      1. Кількість хворих на травму сечоводу, яким проведені пластичні операції на сечоводі ________, (_________) % до прооперованих.
      2. Кількість хворих на травму сечоводу, яким проведено нефректомію ________, (_________) % до прооперованих.
      3. Кількість прооперованих хворих на травму сечоводу, у яких виникли ускладнення, що потребують повторного оперативного втручання ________, (_________) % до прооперованих.
   3. Кількість хворих на травму сечоводу, яким виконано контрольне обстеження __________, (_________) % до усіх.
      1. Кількість хворих на травму сечоводу, при контрольному обстеженні у яких констатовано погіршення функції нирки з боку оперованого сечоводу _________, (_________) %.
      2. Кількість хворих на травму сечоводу, при контрольному обстеженні у яких відмічено позитивний результат оперативного втручання ________, (_________) %.

Вибірка – всі пацієнти, яким проведено консервативне лікування, оперативне втручання або контрольне обстеження з приводу травми сечоводу в спеціалізованому урологічному відділенні районної, міської чи обласної лікарні, профільній клініці медичного інституту, Інституті урології АМН України протягом календарного року.

Оцінка проводиться за наступними позиціями:

Інформацію про результати моніторування протоколу головні обласні спеціалісти, завідуючі відділеннями профільних клінік медичних інститутів направляють головному позаштатному спеціалісту МОЗ України до 1 березня наступного року.

2. Порядок реєстрації і оцінки побічних ефектів і розвитку ускладнень

Діагностика розвитку ускладнень проводиться лікуючим лікарем. Діагноз ставиться на основі даних об'єктивного огляду, даних лабораторних досліджень, УЗД, рентгенологічних методів, при цьому враховується функція нирки з боку ураження, наявність гнійного виділення з післяопераційної рани, сечової нориці.

Діагноз підтверджується даними рентгенологічного обстеження (екскреторна урографія, антеградна чи ретроградна пієлоуретерографія, фістулографія), та лабораторними методами.

Ускладнення, що розвинулись в стаціонару реєструються.

3. Проміжні результати ефективності виконання протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу» і внесення змін до нього
   1. про наявність в наведеному протоколі надання медичної допомоги вимог, які наносять шкоду здоров'ю пацієнта;
   2. при отриманні переконливих доказів про необхідність змін обов'язкових вимог протоколу.

Оцінка виконання протоколу проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу даних, отриманих при моніторуванні.

Внесення змін до протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу» проводиться в випадку отримання інформації:

Зміни в наведений протокол готуються групою розробників. Внесення змін в цей протокол надання медичної допомоги проводиться Міністерством охорони здоров'я України згідно чинного законодавства.

4. Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу»

Оцінка якості життя при виконанні протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу» проводиться за міжнародним індексом QOL.

Quality of life due to urinary symptoms
Оцінка хворим якості життя хворим в відношенні стану нирок	Дуже задоволений	Задоволений	В основному задоволений	Між задоволений та не задоволений	В основному не задоволений	Не задоволений	Нестерпно
1. Як би Ви віднеслись до того, що Вам до кінця життя доведеться мати такі проблеми з нирками, як в цей час?	0	1	2	3	4	5	6
Індекс оцінки якості життя QOL =

5. Оцінка вартості протоколу надання медичної допомоги «Травма сечоводу»

Клініко-економічний аналіз проводиться згідно вимог нормативних документів.

6. Література за профілем протоколу
   1. Баньковский Н.С., Зайцев Н.Г., Товстолес К.Ф. Повреждения почек и мочеточников // Повреждения органов мочеполовой системы / Под ред. И.П. Шевцова. – Л.: Медицина, 1972. – С. 7-63.
   2. Вайнберг З.С. Неотложная урология. – М.: Московский рабочий, 1997. – 206 с.
   3. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія К.: Вища школа, 1993. – 711 с.
   4. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атлас-руководство по урологии: В 3 т. – 2-е изд., перер. и дополн. – Днепропетровск: РИА Днепр-VAL, 2001.
   5. Дунаевский Л.И. Повреждения почек и мочеточников // Руководство по клинической урологии. – М.: Медицина, 1969. – С. 290-319.
   6. Кан Д.В. Восстановление тазового отдела мочеточника (операция Боари). – М., 1965. – 117 с.
   7. Кучера Ян. Хирургия гидронефроза и уретерогидронефроза. – Прага: Гос.изд.мед.лит., 1963. – 221с.
   8. Лопаткин Н.А., Морозов А.В. Лечение повреждений мочеточника // Тезисы докладов, VI Пленум ВНОУ. – Ростов-на-Дону, 1983. – С. 59-60.
   9. Лопаткин Н.А., Шевцов И.П. Оперативная урология. – Л.: Медицина, 1986. – 480 с.
   10. Люлько А.В., Романенко А.К., Серняк П.С. Повреждения органов мочеполовой системы. – К.: Здоровья, 1981. – 256 с.
   11. Люлько А.В., Воронин К.В. Хирургия урогенитальной травмы. – Днепропетровск: Пороги, 1994. – 198 с.
   12. Люлько А.В., Люлько А.А., Удовицкий Ю.И. и др. Неотложная урология и нефрология. – К.: Здоровье, 1996. – 288 с.
   13. Ярош Н.П. Методичні підходи до розробки протоколів надання медичної допомоги населенню (методичні рекомендації). – Київ, 2003. – 15с.
   14. Corriere J.N.Jr. Trauma to the lower urinary tract. In: Gillenwater J.Y., Grayhack J.T., Howards S.S., Duckett J.W. (eds.). – Adult and Pediatric Urology. Chicago, Year Book, 1987. – P. 450-463.

Головний позаштатний фахівець МОЗ України за спеціальністю "урологія", доктор мед. наук, проф. С.П.Пасєчніков