Серцево-судинні захворювання в Україні: статистичний аналіз сучасної епідеміологічної ситуації

У регіональному розрізі найвищими рівнями поширеності хвороб системи кровообігувідрізнялись м. Севастополь, Полтавська, Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська, Київська області та м. Київ, тоді як нижчі показники серцево–судинних захворювань зафіксовано у таких регіонах як Закарпатська, Івано–Франківська, Одеська, Вінницька і Дніпропетровська.

Серцево–судинні захворювання: статистика поширеності патології за віком

Якщо проаналізувати офіційні статистичні дані щодо захворюваності населення на серцево–судинні захворювання за віковими категоріями, то ми побачимо, що кожне десяте звернення дорослого населення України по медичну допомогу викликано саме серцево–судинною патологією. Природно, що для дітей до 14 років показник захворюваності у сім разів нижчий, однак при переході до групи 15–17 років він досить істотно зростає (табл. 1).

Таблиця 1. Захворюваність населення України за основними класами хвороб та віковими групами (за зверненнями у лікувально–профілактичні заклади системи МОЗ), 2009 р.

При аналізі даних щодо поширеності хвороб системи кровообігу ми бачимо, що істотно зростає частка цих хвороб у структурі всієї зареєстрованої патології. Так, уже 37,1% дорослого населення має те або інше серцево–судинне захворювання, при цьому показник поширеності становить 67.702,7 на 100 тис. відповідного населення.

Смертність внаслідок хвороб системи кровообігу у 2009 р. становила 1002,1 на 100 тис. населення, причому спостерігалось більш ніж півтораразове перевищення її рівня серед сільського населення – 1272,7 проти 875,8 на 100 тис. населення для міських поселень.

Серцево–судинні захворювання: статистика поширеності патології за типом поселення

Можна говорити про цілу низку причин такого невтішного «домінування» селян за показниками смертності від хвороб системи кровообігу.

Це і відносно вищий рівень постаріння населення, і нижча доступність медичної допомоги, і випадки механічного маркування смерті як наслідку серцево–судинної патології, переважно у осіб похилого віку, при відсутності факту встановлення дійсної причини.

Якщо проаналізувати смертність міського та сільського населення від серцево–судинної патології за структурою, то виявляється, що найбільші відмінності спостерігаються у рівнях смертності внаслідок ішемічної хвороби серця (ІХС) (рис. 1), тоді як різниці у показниках смертності від цереброваскулярних хвороб майже немає.

Рис. 1. Смертність від хвороб системи кровообігу, за типом поселення, 2009 р.

Дані статистики дозволяють стверджувати, що хвороби системи кровообігу в Україні на сьогодні є основною причиною передчасної смертності населення. Зовнішні причини і новоутворення посідають відповідно друге та третє місця.

Структура передчасної смертності від серцево–судинних захворювань, новоутворень та внаслідок зовнішніх причин в Україні та країнах Європейського Союзу

На відміну від України, у країнах Євросоюзу найвагомішою причиною передчасної смерті були новоутворення, із значним відривом випереджаючи навіть суму наступних за рангом причин (табл. 2).

Таблиця 2. Структура смертності населення у віці 0–64 роки в Україні та країнах ЄС (стандартизований показник (євростандарт) на 100 тис. населення, 2008 р.)

Джерело: за даними European mortality database (HFA–MDB), для України представлено дані 2006 р.

Треба підкреслити, що значущість окремих причин смертності упродовж останніх років зазнала в нашій країні певних змін.

Так, якщо у 1989 р. у структурі передчасної смертності населення України новоутворення посідали друге місце, а зовнішні причини незначно їм поступалися (25,1 та 21,6%), то нині частка смертності від зовнішніх причин практично не змінилася, але перемістилася на друге місце.

Це пояснюється не тільки зниженням рівня смертності внаслідок новоутворень, а й підвищенням рівня смертності від зовнішніх причин: тобто частина людей помирає у відносно молодому віці від неприродних причин або внаслідок серцево–судинних захворювань.

Висновки невтішні: якщо рівень смертності всього населення від хвороб системи кровообігу (ХСК) утричі вищий порівняно з країнами Європейського Союзу, то передчасної – більш ніж у чотири рази.

Взагалі ж серцево–судинна патологія має в нашій країні найбільшу значущість у формуванні смертності.

Проживання в Україні збільшує ризик передчасної смерті від хвороб системи кровообігу?

Рекомендаціями ВООЗ і Міжнародного товариства з гіпертензії (1999), проживання у країнах СНД було віднесено до додаткових чинників ризику смерті від серцево–судинних захворювань одночасно із загальновизнаними чинниками ризику. Так, в Україні порівняно з країнами Євросоюзу перевищення рівня передчасної смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) було більш істотним (у 4,6 рази), ніж унаслідок всіх причин (відповідно, у 2,9 рази).

Потрібно підкреслити, що передчасна смертність від серцево–судинних хвороб, які впродовж останніх років беззаперечно переважали серед основних її причин, практично постійно зростала, за винятком коротких проміжків часу (першого, що збігається з антиалкогольною кампанією середини 80–х років ХХ ст., другого – незначного зниження після піку 1995 р.), залишаючись при цьому втричі вищою від загальноєвропейського рівня, тоді як у країнах ЄС спостерігалося невпинне зниження її показника.

Сьогодні передчасна смертність від хвороб системи кровообігу в Україні є ненабагато нижчою рівня 1995 року – найгіршого за всіма медико–демографічними показниками року останніх десятиріч.

Однак, якщо в колишніх країнах соціалістичного табору, які також на початку 90–х років переживали соціально–економічні трансформації, показники передчасної смертності від хвороб системи кровообігу поступово зменшувались, наближаючись до рівня розвинених європейських країн, то в Україні (як і у Російській Федерації і дещо менш істотно – у Білорусі та Казахстані) спостерігалось погіршення ситуації (рис. 2).

Рис. 2. Показники передчасної смертності від хвороб системи кровообігу в країнах Європи (обидві статі, стандартизований показник на 100 000 населення, 2008 р.)

Джерело: Європейська база даних ЗДВ (HFA – DB), Європейське регіональне бюро ВООЗ

Якщо у 1991 р. у трьох сусідніх близьких за природно–кліматичними умовами країнах – Україні, Польщі та Румунії, які мають спільні кордони, показники смертності від серцево–судинних захворювань були практично однаковими – на рівні 160–170 на 100 тис. населення, то на сьогодні, на відміну від ситуації в Україні, в двох останніх коефіцієнт значно зменшився.

Особливо цікавим є досвід сусідньої Молдови, яка домоглась скорочення смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) з 185,9 у 2005 р. до 155,3 у 2008 р., і пов’язує це досягнення з введенням норми забезпечення всіх хворих на АГ антигіпертензивними препаратами (переважно генериками) за кошти державного медичного страхування.

Серцево–судинні захворювання загрожують молодим?

При більш детальному вивченні явища високої серцево–судинної смертності в Україні з’ясовується, що основним внеском у зростанні її показників стало збільшення рівня смертності у найбільш продуктивному віці 30–59 років, тобто віці, коли людина закінчила базову освіту, набула певного досвіду, і, відповідно, більше може віддавати суспільству. Саме населення цього віку більшою мірою формує національний продукт, несе відповідальність за утримання дітей, людей похилого віку і непрацездатних.

Виявляється, що українці вмирають унаслідок серцево–судинних захворювань значно раніше від громадян Європейського Союзу: так, українські чоловіки відносно молодого віку (30–44 роки) помирають в 6 разів частіше, ніж їх однолітки з країн ЄС, причому показник ненабагато відрізняється від такого в групі на 15 років старших європейців (відповідно 171,7 та 181,6 на 100 тис. осіб).

На думку експертів, однією з причин надмірно високої смертності від хвороб системи кровообігу в Україні може бути практика, відповідно до якої випадки раптової смерті через інші причини, які важко було визначити ретроспективно, реєструються як випадки смерті від хвороб системи кровообігу.

Аналіз факторів, що впливають на зменшення захворюваності на хвороби системи кровообігу

Зазначимо, що не так давно (у 1989 р.) в ЄС питома вага хвороб системи кровообігу в структурі передчасної смертності була більш ніж удвічі вищою.

Зниження смертності у країнах Європи пов’язане, передусім, з успішною реалізацією заходів щодо упровадження здорового способу життя і формування у населення більш відповідального ставлення до свого життя та самозберігаючої поведінки, і, відповідно, зменшення негативного впливу таких факторів ризику хвороб системи кровообігу, як тютюнокуріння, недостатня фізична активність, артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину і цукру в крові, надмірна вага тощо.

Загальновизнаною стратегією боротьби з передчасною смертністю від хвороб системи кровообігу є сформульована Всесвітньою організацією охорони здоров’я концепція факторів ризику, якою основна увага надається попередженню виникнення хвороби або її ускладнень.

За даними фахівців ВООЗ, високий артеріальний тиск обумовлює в Україні 36,3% всіх смертей, а тютюнопаління – 14,8%. Якщо в організації первинної профілактики вирішальна роль належить державі, то у здійсненні вторинної основна роль відводиться медичному закладу і медичним працівникам.

Які питання треба вирішити, щоб досягти зменшення смертності від серцево–судинних захворювань в Україні

У 2010 році в Україні завершилась 10–річна Національна програма боротьби з артеріальною гіпертензією, проте її влив на показники смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) не досяг очікуваних результатів.

Головними причинами недостатньої ефективності програми стали відсутність цільового державного фінансування її виконання на рівні ланок первинної та вторинної медичної допомоги, відсутність ефективного реформування та недостатність фінансування всієї медичної галузі, подальше зниження якості та доступності медичної допомоги населенню, особливо у сільській місцевості, фактична відсутність будь–яких системних та послідовних заходів первинної профілактики за межами медичних закладів.

Незважаючи на рекомендації вітчизняних експертів про нагальну необхідність продовження програми боротьби з артеріальною гіпертензією та її цільове державне фінансування, вказана проблема українським урядом досі не розглянута.

Зменшення негативного впливу чинників ризику є одним із основних шляхів зниження смертності від хвороб системи кровообігу (насамперед передчасної), і, відповідно, збереження трудового потенціалу країни, позитивним внеском у збільшення очікуваної тривалості життя в Україні.

Основним напрямом реалізації політики, спрямованої на протидію факторам ризику серцево–судинних захворювань, є організація скоординованої міжсекторальної взаємодії з всіма зацікавленими сторонами на тлі поінформованості та активної участі громадськості у здійснюваних заходах, практичного втілення пріоритету принципу профілактики, покращання обізнаності широкого загалу щодо чинників ризику і можливостей запобігання їх дії одночасно зі створенням державою умов для реалізації засад здорового способу життя та своєчасної кваліфікованої допомоги медичних працівників у зниженні небезпечного впливу факторів ризику, сприяння вихованню відповідального ставлення до здоров’я.

Рингач Н.О., д.н. держ. упр.,  Чернобривенко О.О., к.м.н.
Міністерство охорони здоров’я України,
Антигіпертензивний Центр Дарницького району м. Києва

Література

1. Гайдаєв Ю.О., Корнацький В.М. Проблеми здоров’я та напрямки його покращання в сучасних умовах // Український кардіологічний журнал. – 2007. – № 5. – С. 12–16.
2. Обзорная сводка о состоянии здоровья в Украине 2005. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.euro.who.int/document/E88285r.pdf .
3. Ефименко С.А. Влияние образа жизни на здоровье // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 2007. – №1. – С. 8–13.
4. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2005. Действия общественного здравоохранения в целях улучшения здоровья детей и всего населения. – Копенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ, 2006. – 168 с.
5. Schwappach D.L.B., Boluarte T.A, Suhcke M. The economics of primary prevention of cardiovascular diseases – a systematic review of economic evaluations // Cost effectiveness and resource allocation. – 2007. – Vol. 5. – P.1–12.
6. Strengthening Risk Prevention Policies / The world health report 2002. Reducing Risks, Promoting Healthy Life. – Geneva: WHO, 2002. – Р.146–157.
7. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2008 г. Первичная медико–санитарная помощь: сегодня актуальнее, чем когда–либо. – Женева: ВОЗ, 2008. – 152 с.