вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Функціональні дослідження легенів при екзогенному алергічному альвеоліті

Регеда М.С. (добавил(а) 1 сентября 2010 в 14:05)
Добавить статью Распечатать

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

У роботах, які присвячені вивченню функціональних змін у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт (Zel J.H., 1881; Bauer P., Windorter A., 1982; Bauer P., Farber D.,1982; Meier – Sydow J., Nerger K.,1983) підкреслюється, що для цього захворювання властиві рестриктивні порушення вентиляції легенів.

Перш за все це проявляється зниженням життєвої та загальної ємності легенів. Вони найбільш чітко виступають в період фіброзної трансформації легеневої тканини. У цей період збільшуються за числом та величиною дрібновогнищеві тіні, які виявляються рентгенологічним дослідженням і локалізуються в основному у прикореневих ділянках, а також у середніх і верхніх зонах легенів.

При екзогенному алергічному альвеоліті спостерігається збільшення залишкового об’єму легенів, зниження дифузної здатності легень та підвищення альвеоло-артеріального градієнту кисню. Збільшення може бути пов’язане із залученням в патологічний процес бронхіол, що має місце уже на ранніх стадіях розвитку екзогенного алергічного альвеоліту.

Найбільш повно вивчені функціональні зсуви у хворих з «легенями фермера», що очевидно пов’язано зі значним поширенням цієї різновидності альвеоліту, які спостерігаються (у дощовий сезон року) у 4% і 8% фермерів США і Англії відповідно (Davies R., 1980), а також у 0,5-1% любителів голубів у ФРГ (Geiser L.S., 1980).

Дослідженнями M. Mauer (1974); S.R. Braun (1979); Tukiainen (1980); N’Diaye (1981) показано, що на всіх стадіях клінічно вираженого захворювання відмічається порушення функції легень у хворих на «легені фермера».

Починаючи з ранніх стадій розвитку хвороби (при відсутності патологічних змін легеневих об’ємів), у частини хворих виявляється нерівномірність вентиляції легеневих альвеол та порушення ефективності легеневого газообміну. Ці зміни спочатку носять тимчасовий характер, які виникають у період приступу захворювання і зникають при його ліквідації.

При переході захворювання у хронічну стадію відмічаються рестриктивні вентиляційні порушення, які проявляються зниженням життєвої ємності та загальної ємності легенів. Виникнення та прогресування вентиляційних обмежень часто поєднується з розвитком та обтяженням порушень дифузної здатності легенів та артеріальної гіпоксемії (Хоменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987).

Твердження P. Tukiainen (1980) про те, що для захворювання «легені фермера» характерна відсутність будь-яких ознак обструкції, заперечується дослідженнями M. Mauer, S. Braun, P. Freedman, B. Ault, A.R. Sovijarvi (1980). Спірографічні ознаки S.R. Braun (1980) виявив у 25% хворих з «легенями фермера». Частота хронічного бронхіту у хворих з «легенями фермера» при тривалості захворювання більше як 10 років за даними Г.Б. Федосеева складає 60-70%, а емфіземи – 25% від загального числа обстежених; частота виявлення спірографічних ознак рестрикції і обструкції досягає відповідно 75% і 48 %.

При цьому обструктивні зміни часто носять генералізований характер, про що свідчать ознаки порушення прохідності як великих, так і дрібних бронхів. Ці порушення виникають на різних стадіях захворювання мають як структурну, так і функціональну основу.

Розгорнуте дослідження функціонального стану легенів має велике значення для диференціювання гострого та хронічного перебігу захворювання, розпізнання легеневих фіброзів і гранульоматозів, оцінки ефективності лікування і залишкових змін. До особливостей порушень функціонального стану легенів при екзогенному алергічному альвеоліті пташників слід віднести їх виникнення не тільки на початкових етапах розвитку клінічної картини хвороби та в період чіткої вираженості клініки, але і у сенсибілізованих осіб без клінічних ознак захворювання легенів (Wuthe H., 1983). В останньої групи осіб зміни функції легенів слід розглядати як прояви клінічно прихованого перебігу хвороби зі сприятливим клінічним та функціональним кінцем.

Дані W. Petro (1972 р.) про залучення в патологічний процес дихальних шляхів погоджуються зі спостереженнями D.H. Allen (1976), який встановив у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт закономірне порушення прохідності дрібних бронхів в активний період хвороби як при наявності, так і при відсутності ураження інтерстиціальної тканини легенів. В окремих групах хворих з плином часу порушення прохідності бронхів зникають, а в інших вони продовжують зберігатися, або навіть прогресувати. Позитивній динаміці сприяють молодий вік і усунення подальшого контакту з провокуючими антигенами, які викликають захворювання.

У формуванні обструктивного синдрому значення мають повторні контакти хворих з антигенами в активний період хвороби. Під час ремісії екзогенного алергічного альвеоліту реакція на вдихання алергенів менше виражена. За відсутності клінічних проявів альвеоліту специфічні провокаційні проби, як правило, не викликають змін бронхіальної прохідності.

У багатьох випадках провідну роль для оцінки бронхіальної обструкції у картині функціональних розладів у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт пташників (які найбільш чітко проявляються під час аналізу результатів комплексного клініко-фізіологічного обстеження таких хворих) відіграє застосування загальної плетизмографії та реєстрації показників кривої потоків – об’єм форсованого видиху. Це положення характерне для всіх трьох клінічних варіантів перебігу екзогенного алергічного альвеоліту (пташників), які виділив А.Г. Хоменко (1983). Зокрема, екзогенний алергічний альвеоліт, який перебігає по типу бронхіту або пневмонічному або алергічному типу. Це підтверджується результатами комплексного функціонального обстеження хворих (пташників) на екзогенний алергічний альвеоліт, які проведені Нефедовым В.Б., (1984; 1986).

Екзогенний алергічний альвеоліт у пташників, який перебігає за типом бронхіту, супроводжується обструктивним синдромом, що проявляється порушенням прохідності переважно дрібних бронхів та гіперінфляцією легенів.

При пневмонічному типу перебігу альвеоліту порушення функціонального стану легенів практично повторяють зміни, які спостерігаються при ЕАА, що перебігає по типу бронхіту. Порушення функціонального стану легенів (при перебігу альвеоліту по фіброзуючому типу) має багато загального з функціональними розладами при альвеоліті, який перебігає за типом бронхіту або пневмонії, але разом з тим вони відрізняються від останніх більш генералізованим ураженням бронхів, більшою вираженістю гіперінфляції легенів та порушеннями внутрішньолегеневого газообміну.

Таким чином, викладений матеріал з функціональних проявів екзогенного алергічного альвеоліту ще раз підтверджує про те, що рестриктивні зміни у легенях, які характерні для ЕАА (зниження дифузної здатності легенів і артеріальна гіпоксемія) спостерігаються не у всіх випадках цього захворювання. В зв’язку з тим вони не можуть бути віднесені до обов’язкових діагностичних ознак альвеоліту. Більше цього, вказані функціональні зсуви у хворих екзогенним алергічним альвеолітом зустрічаються відносно рідко, головним чином у період розвитку дифузного прогресуючого фіброзу легенів.

Роль функціонального дослідження легенів в чисто діагностичному плані невелика, але дуже важлива для оцінки функціонального статусу хворих, вирішення питання про важкість захворювання, фазу його перебігу, ефективності проведеного лікування та припинення контакту з провокуючими для даного захворювання антигеном.

Успішне вирішення перелічених складних завдань вимагає оптимізації методики дослідження. Широко поширена практика оцінки функціонального стану легенів у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт за результатами визначення спірографічних показників, дифузної здатності легенів та газового складу артеріальної крові не може у повній мірі задовольняти клініцистів і лікарів лабораторій функціональної діагностики, оскільки вона не дозволяє у достатній ступені виявити функціональні зсуви, які характерні для екзогенного алергічного альвеоліту.

Вагомий вклад в оцінку функціонального стану легенів у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт вносять дослідження розтягнення легенів, що дозволяє одержати об’єктивну інформацію про еластичні властивості патологічно зміненої легеневої тканини, яка необхідна для диференціювання фіброзу та гранулематозних змін легенів.

Для виявлення ранніх проявів функціональних розладів та визначення причин зниження дифузної здатності легень і розвитку артеріальної гіпоксемії важливо досліджувати показники механічної негомогенності легенів, а також мембранний компонент їх дифузної здатності (Хоменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987).

Велику увагу при дослідженні хворих на ЕЕА повинно приділяти аналізу даних повторних досліджень, які виконуються у період лікування хворих в умовах стаціонару і під час подальших амбулаторних спостережень. Все сказане вище вказує на необхідність проведення комплексних досліджень функціонального стану легенів, виконання яких можливе виключно у добре обладнаних лабораторіях функціональної діагностики великих фтизіопульмонологічних і пульмонологічних центрів.

Отже, власне, комплексне функціональне дослідження здатне забезпечити необхідний об’єм відомостей про анатомо-фізіологічну характеристику легенів, уточнити клінічний діагноз ЕАА, важкість і фазу захворювання, ефективність проведених лікувальних та профілактичних заходів. Лише таке дослідження є надійною базою для вирішення щоденних питань клінічної практики і подальшого поглиблення знань з функціональних проявів екзогенного алергічного альвеоліту і можливих шляхів усунення функціональних розладів, які виявляються на різних стадіях його розвитку.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Похожие материалы

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»