вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Імунологічні дослідження у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт

Регеда М.С. (добавил(а) 1 сентября 2010 в 14:10)
Добавить статью Распечатать

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

Успішний розвиток проблеми екзогенних алергічних альвеолітів пов’язаний з досягненнями в області імунологічних досліджень. Ці дослідження залишаються і в даний час актуальними, оскільки діагностика екзогенних алергічних альвеолітів та відкриття нових видів цієї легеневої патології неможливе без чіткої імунологічної ідентифікації етіологічних факторів.

Імунологічні дослідження мають велике значення і для вивчення патогенетичних механізмів цих захворювань (Хоменко А.Г., Мюллер С.Т., Шиллинг В., 1987).

Задача виділення і стандартизація антигенів є також важливою на сьогоднішній день в проблемі екзогенних алергічних альвеолітів (ЕАА). Це стосується не лише давно відомих захворювань («легені фермера») але і порівняно нових видів екзогенних алергічних альвеолітів (літній тип екзогенного алергічного альвеоліту). Дуже цікавим розділом досліджень є вивчення впливу різних антигенів ЕАА на активацію комплементу та макрофагів.

Так, S.M. Fletcher, C.J. Rondle (1970) виділив 29 екстрацилюлярних антигенів з М. fаenі, основного збудника даного захворювання, і у 75% хворих на екзогенний алергічний альвеоліт «легені фермера» у сироватці крові були виявлені антитіла до цих антигенів. Інтенсивність цих позитивних імунних відповідей співпадала з важкістю захворювання.

J.J. Marx, D.K. Flaherty (1976) встановили, що багато етіологічних факторів ЕАА можуть викликати безпосередню активацію комплементу. Так, L. Berrens, C.L. Gnikers (1974), J. Pepys, L. Berrens (1978) показали, що полісахариди екскрементів голуба є сильними активаторами комплементу.

S.A. Olenchock, R. Burrel (1976) спостерігали зміну легеневої функції (зменшення Ра О2) паралельно з активацією комплементу сироватки у кроликів після бронхіального провокування великими дозами аспергіл. Аналогічні результати були одержані при інгаляції спор M. facni (Burrell R., McCulloungh M.J., 1977).

У 80-х роках появились дані про те, що бактеріальні ендотоксини та рослинний пил також здатні активувати комплемент (Butcher B.T., О’Neil C.E., 1983; Rylander R., Haglind P., 1984).

Поряд з такою ранньою активацією комплементу антигенами ЕАА, відома і більш пізня активація комплементу – імунологічна, викликана утвореними імунними комплексами (Marx J.J., 1978). Крім цього, деякі біологічно активні фрагменти комплементу через спеціальні рецептори беруть участь в активації макрофагів.

H.U. Schorlemm, J.N. Edwards (1977) встановили, що окремі антигени здатні безпосередньо викликати активацію макрофагів. Відомо, що імунні комплекси можуть також активувати макрофаги (Stankus P.R., Cashner F.M., 1978).

Дослідженнями P. Hansen, R. Penny (1974) показано, що сироватка крові та екстракти екскрементів голуба здатні викликати специфічну стимуляцію лімфоцитів крові.

Досить багато імунологічних досліджень при ЕАА проведено з сироваткою крові. Велику діагностичну цінність має вивчення вмісту у сироватці крові імуноглобулінів різних класів, імунних комплексів, ревматоїдного фактора.

J.P. Girard, B. de Würstenberger (1979) використовуючи методику зв’язування активного С1q – компоненту комплементу, виявляли циркулюючі імунні комплекси у 15-ти обстежених хворих екзогенним алергічним альвеолітом пташників і тільки у 6-ти з 23-х здорових голубоводів. C.P. McSharry, S.W. Banham (1981) з’ясували, що рівень імунних комплексів значно підвищується після антигенного провокування і швидко знижується згодом за припиненням дії антигену у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт.

R.C. Roberts, F.J. Wensel (1973) у 27-ми осіб із захворюванням «легені фермера» вивчали вміст імуноглобулінів класу М, А, G, E, D у сироватці крові. Автори встановили, що рівень IgA i IgG був значно вищий ніж у контрольній групі. У цей же час суттєвої різниці у вмісту IgM, IgE, IgD не відмічалось. N.J. Calvanico (1980) спостерігав підвищення рівня IgG (при нормальному вмісті IgM) у хворих екзогенним алергічним альвеолітом голубоводів (10 чоловік), досліджуючи не кров, а бронхоальвеолярні змиви.

Багато досліджень присвячено вивченню специфічних антитіл до відповідних антигенів у хворих при ЕАА. J.Pepys, P.A.Jenkins (1965) встановили у 91% хворих екзогенним алергічним альвеолітом «легені фермера» (з 250 чоловік) сироваткові преципітуючі антитіла до антигенів екстракту цвілого сіна.

K. Bergmann (1982) розробив критерії оцінки інтенсивності утворення преципітації (при використанні метода контрімуноелектрофорезу і пташиних тест-антигенів), що дозволяють у певній мірі уніфікувати результати преципітуючих антитіл (таблиця 1) і полегшують практичне використання тесту.

P. Socal – Celigny, M. Laviolette (1982) на основі проведених епідеміологічних обстежень встановили, що преципітини до антигенів M. Facni, які здатні викликати екзогенний алергічний альвеоліт, виявляються у сироватці крові клінічно здорових фермерів у 5–17% випадків.

Таблиця 1. Критерії оцінки інтенсивності преципітації за методом контрімуноелектрофорезу

Інтенсивність преципітації

Один тест-антиген з одного джерела

Декілька тест-антигенів з одного джерела

Різко позитивна (++)

Не менше 3 ліній преципітації

По 2 лінії преципітації з двома антигенами або 3 лінії  преципітації з одним антигеном

Позитивна (+)

2 лінії преципітації

По 1 лінії преципітації з двома антигенами або 52 лінії преципітації з одним антигеном

Сумнівна (±)

1 лінія преципітації

1 лінія преципітації з одним антигеном

Негативна (–)

Відсутня або слаба лінія преципітації

Відсутня або слаба лінія преципітації з одним антигеном

G.H. Scribner (1980) провели обстеження з метою виявлення сироваткових преципітинів до найбільш поширених антигенів – індукторів ЕАА (M.faeni, T.Vulgaris, A.Fumigatus і сироватки голуба) серед груп населення (2988 осіб), які мали фактори ризику виникнення таких захворювань: голубоводів, жителів дому з системами нагріву повітря; сім’ї хворих екзогенним алергічним альвеолітом, а також хворих з респіраторною симптоматикою. Спостерігалось значне переважання преципітинів у цих групах пташників (до 38%) в порівнянні з контрольною групою (1072 чоловік), в яких виявлення преципітинів було мінімальним (не більше 3%).

Результати виявлення преципітуючих антитіл та зміни функції легенів у робітників птахофабрики подані у таблиці 2.

Таблиця 2. Співвідношення виявлення преципітуючих антитіл і бронхолегеневої патології в обстежених пташників

Група

Обстежені пташники

Діагностичні параметри

Абс. число

%

Преципітини

Бронхолегенева патологія

1 – а

156

12,4

+

+

2 – а

254

20,3

+

3 – а

133

10,7

+

4 – а

710

56,6

Всього

1253

100,0

 

 

Всього було обстежено 1253 робітників птахофабрик, які мали різну інтенсивність та тривалість антигенної експозиції.

Преципітин-позитивні пташники (1-а і 2-а групи), а також 3 група (преципітин-негативні пташники, але вони мали за даними обстеження або анамнезу бронхолегеневу симптоматику різного характеру та вираженості) складали контингент ризику, яких необхідно було додатково обстежувати та спостерігати. Група преципітин-позитивних пташників була неоднорідна, у ряду осіб поряд з преципітинами, були виявлені різні респіраторні симптоми (12,4 % від загального числа обстежених). Для цієї групи було рекомендовано і проведено поглиблене (амбулаторне, при необхідності – стаціонарне) обстеження із залученням розширеного комплексу лабораторно-клінічних досліджень з метою уточнення характеру легеневих уражень та постановки діагнозу.

В інших преципітин-позитивних пташників (10,7%) не відмічалось порушень бронхолегеневого статусу. Для уточнення значення специфічної сенсибілізації, як фактора ризику у виникненні ЕАА, було проведено повторне масове обстеження цієї групи через 2 роки. Найбільше число різко позитивних реакцій відмічалось у 1-й групі хворих (таблиця 3). У більшості цих хворих респіраторна симптоматика також була найбільш вираженою, яка супроводжувалась гострими характерними приступами захворювання. Аналогічні результати одержали А.Г. Хоменко, М.М. Авербах, И.Н. Ильина, Ст. Мюллер (1984).

Таблиця 3
Інтенсивність виявлення преципітуючих антитіл у різних за клінічними проявами групах хворих екзогенним алергічним альвеолітом


Групи за клінічними варіантами захворювання

Вираженість реакції специфічного преципітин-утворення (% від числа хворих)

++

+

1 – а

68

32

2 – а

30

70

3 – я

20

30

50

У сироватці крові 308 робітників птахофабрики виявляли преципітуючі антитіла і оцінювали інтенсивність специфічного преципітин-утворення. Максимальне число випадків захворювання екзогенним алергічним альвеолітом відмічено у пташників з найбільш вираженими результатами тестів преципітації (15 чоловік із 39). У групі пташників з помірними (позитивними) даними тестів лише у 6 випадках із 28 був поставлений діагноз екзогенний алергічний альвеоліт; в інших 22 осіб респіраторна симптоматика відсутня. У більшості пташників (у 23 із 26) зі слабо позитивними (сумнівними) результатами тестів бронхолегеневі зміни не спостерігались, і не було виявлено жодного хворого на екзогенний алергічний альвеоліт. На основі проведених досліджень було виділено 2 типи клініко-імунологічного реагування при ЕАА у пташників.

У хворих з типовою картиною захворювання, з гострими епізодами, які мають тимчасову залежність від експозиції з антиген-індуктора, а також з різко вираженою преципітиновою реакцією прогноз є сприятливим і припинення контакту з антигеном приводить до стабілізації легеневого процесу або до його регресування. Другий тип клініко-імунологічного реагування характерний для випадків пізньої діагностики захворювання. Для останнього характерним є в’ялий, торпідний перебіг із недостатньо вираженим (або відсутнім) специфічним преципітин-утворенням. Цей тип клініко-імунологічного реагування перебігає з несприятливим прогнозом і є особливо важким для діагностики. Як відомо з літератури, кореляція ознак захворювання з позитивними результатами імуноферментного тесту вища (78%), ніж при використанні реакції преципітації (62%) (Marx J., Gray G., 1982).

Велике значення приділяли P. Andersen, K.M. Christenden (1982) імуноферментному методу, особливо для діагностики хвороби голубоводів. Доказом цього є наступні фактичні дані. Вони виявляли надмірно високі титри антитіл (≥ 1 : 10240) у всіх обстежених хворих і лише у 7 із 140 здорових голубоводів (А.Г. Хоменко, 1987).

Проведено обстеження 490 чоловік (робітників птахофабрик), які мали професійний контакт з птицею (курми). У сироватці крові всіх обстежених визначали антигени курячої сироватки і антитіла до неї за допомогою реакції непрямої гемаглютинації. Результати проведеного клініко-імунологічного обстеження подані у таблиці 4 (Хоменко А.Г., Мюллер Ст., Шиллинг В., 1987).

Таблиця 4
Результати клініко-імунологічного обстеження робітників птахофабрик


Група

Обстежені

Позитивні результати

Респіраторні ознаки

Абс. число

%

Анти-тіла

Анти-гени

Антитіла і антигени

Наявність

Відсут-ність

1 – а

84

17,14

30

36

18

84

2 – а

42

8,57

32

5

5

42

3 – а

36

7,35

36

4 – а

328

66,94

328

Всього

490

100

 

 

 

 

 

Перші три групи пташників (33,06%) за результатами початкового обстеження складали контингент ризику: імунопозитивні пташники з респіраторними ознаками або без них; імунонегативні пташники з порушеннями бронхолегеневої системи різного характеру. Через 2 роки було проведено повторне клініко-імунологічне обстеження у групах ризику (162 особи).

Більшість пташників 1-ї групи (імунопозитивних з респіраторною симптоматикою) мали тривалий контакт з птицею, тривалу антигенну експозицію: стаж роботи у 60 осіб із 84 був більший ніж 5 років. Характер респіраторних ознак був різним у підгрупах з переважанням антитіл або антигенів. У 32 із 54 пташників, в яких виявлялись антигени, відмічались прояви гострих респіраторних і загальних порушень: приступи затрудженого дихання, ядуха, кашель, підвищення температури, болі в кінцівках та суглобах. Ці гострі прояви виникали через 2-12 год. після експозиції антигену (контакт з курми).

На фоні тривалого контакту з птицею через 2 роки у 50% пташників антиген-позитивної підгрупи спостерігалось значне погіршення загального стану. У імунопозитивній підгрупі, в якій були виявлені виключно антитіла (30 осіб), така особливість симптоматики і тимчасова залежність її появи відмічається лише у 3-х пташників. У більшості пташників цієї підгрупи спостерігались хронічні бронхолегеневі захворювання (16 чоловік) або респіраторні прояви нечітко диференційованого характеру – рецидивуючі гострі респіраторні захворювання, гострі бронхіти, ларингіти.

Друга група ризику (імунопозитивні пташники без порушень бронхолегеневого статусу) також була неоднаковою за показниками імунологічних досліджень. У 32 із 42 виявлено тільки антитіла, у 5 – антигени і антитіла, і у решти – виключно антигени. Через 2 роки у 8 пташників (6 – антиген-позитивних і 2 – антитілопозитивних) відмічались характерні порушення, які стали основою для діагнозу «екзогенний алергічний альвеолі».

Слід відмітити, що найбільш високий рівень антитіл в 2-й групі (імунопозитивних осіб без респіраторної симптоматики) спостерігався у пташників з тривалою та інтенсивною антигенною експозицією. Під час повторного обстеження через 2 роки у всіх (25 осіб) залишався високий рівень антитілоутворення при повній відсутності респіраторної симптоматики.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про необхідність використання імунологічних тестів при масових обстеженнях. Ці показники дозволяють не тільки діагностувати захворювання, але і мають повне прогностичне значення. Більше того, на основі результатів імунологічних досліджень, визначені основні механізми патогенезу екзогенних алергічних альвеолітів, що мають велике значення для призначення патогенетичної терапії для хворих на дану легеневу патологію.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»