вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Значення циркулюючих імунних комплексів у формуванні екзогенного алергічного альвеоліту

Регеда М.С. (добавил(а) 1 сентября 2010 в 14:13)
Добавить статью Распечатать

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

Особливе значення для вивчення механізмів пошкодження та захисту при екзогенному алергічному альвеоліті має дослідження у хворих циркулюючих імунних комплексів через те, що вони, в цілому, в організмі виконують захисну функцію, але разом з тим, за певних обставин циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), можуть відігравати роль пошкоджуючих факторів.

Результати дослідження показали підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (0,09±0,0004 ум. од.) у хворих з гострою формою екзогенного алергічного альвеоліту (ЕАА), при нормі 0,04±0,0005 ум. од. Цей показник особливо зазнає змін у хворих з хронічною формою захворювання. Рівень циркулюючих імунних комплексів зростає у хворих першої групи до 0,1±0,01 ум. од., і досягає найвищих величин у пташників зі стажем роботи 6-10 років (0,3±0,02 ум. од.). Даний тест відносно знижується у третій групі при порівнянні з попередніми, проте залишається підвищеним (0,09±0,004 ум. од.), і знаходиться на рівні показників гострої форми у хворих четвертої групи (0,1±0,008 ум. од.).

В.И. Пьщкий, Н.В. Адрианова, А.В. Артомасова (1984) зазначають, що просте виявлення в крові циркулюючих імунних комплексів не доказ участі комплексу в патогенезі захворювання, це показник включення імунної реакції.

Циркулюючий імунний комплекс може стати патогенним при відповідних умовах, якими є утворення комплексу з перевагою антигену, і мати розчинну форму; цей процес повинен супроводжуватись підвищенням проникливості судинної стінки, щоб сприяти відкладенню комплексів у визначених ділянках; антитіла які будуть входити у склад комплексу, і бути здатні до фіксування і активації комплементу; крім цього необхідні умови, які б сприяли тривалій циркуляції даного комплексу. А це можливо при довготривалому надходженні в організм або утворенні в ньому антигенів, або при порушенні механізмів за допомогою яких відбувається очищення крові від комплексів.

Ми вважаємо, що визначення окремого імунологічного показника (ЦІК) без врахування інших лабораторних та клінічних тестів дозволить підійти до обґрунтування цих результатів односторонньо. Тому просте виявлення високого рівня циркулюючих імунних комплексів без наявності клінічних ознак, даних анамнезу, шкірних тестів свідчить лише про стимуляцію імунної відповіді організму пташника, яка спрямована на видалення з організму генетично чужих антигенів.

Ми оцінювали показник/підвищення циркулюючих імунних комплексів комплексно і співставляли ці дані з наявністю клініко-анамнестичних даних та позитивних скарифікаційних і внутрішньошкірних проб, які здійснювали з алергеном пір’я. Ці реакції перебігали за III типом у хворих при ЕАА. В зв’язку з тим тільки комплексний підхід до інтерпретації одержаних результатів дозволяє правильно і об’єктивно оцінити будь-який тест. Виходячи з цих позицій, високий рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих при екзогенному алергічному альвеоліті свідчить про наявність імунокомплексного типу алергічного механізму пошкодження тканин.

Очевидно, що відкладання імунних комплексів в стінках альвеол при екзогенному алергічному альвеоліті сприяє підвищена проникливість судинної стінки. Остання умова створюється у випадку включення реагінового (І типу) алергічного механізму. На основі цих міркувань ми висловлюємо припущення про те, що в механізмі формування екзогенного алергічного альвеоліту спочатку включається реакція негайного типу, а пізніше до неї приєднується ІІІ тип алергічних реакцій.

Таблица 1. Неспецифічні фактори захисту у пташників при гострій і хронічній формах екзогенного алергічного альвеоліту (ЕАА)

Неспецифічні фактори захисту у пташників  при гострій і хронічній формах екзогенного алергічного альвеоліту

Фактори неспецифічної резистентності відіграють велику роль в протиінфекційному захисті організму (Покровский В.Й., Годованный Б.А., Ющук Н.Д., 1983).

Поліморфно-ядерні лейкоцити (ПЯЛ) ― одні з ведучих ланок цієї системи. Спільно з макрофагами вони беруть участь в поглинанні і дезінтеграції антигенів, які продукують ряд противірусних і бактерицидних речовин, медіаторів запалення (Пигаревский В.Е., 1977, 1983). Виконуючи важливе призначення в реакціях запалення, поліморфно-ядерні лейкоцити інтегрують їх з імунними реакціями (Струков А.И., 1980; Серов В.В., 1983). На основі цього з’явився ряд нових методів виявлення функціонального стану цих клітин (Пигаревский В.Е., 1977, Маянский А.Н., 1983). Аналіз літератури свідчить про те, що найчастіше використовують комплексний підхід до вивчення поліморфно-ядерних лейкоцитів при тих чи інших захворюваннях. Це дозволяє виявити взаємозв’язок різних параметрів складної бактерицидної системи поліморфно-ядерних лейкоцитів.

Нейтрофільні гранулоцити складають більшу частину популяцій поліморфно-ядерних лейкоцитів. Основними їх функціями є хемотаксис, фагоцитоз і секреція. Активація нейтрофілів відбувається під дією фагоцитованих частин або клітин мікроорганізмів, імунних комплексів, компонентів комплементу. Активовані нейтрофіли є продуцентами ферментів, які відповідають за безпосереднє пошкодження тканин при імунних запальних процесах. Вони приймають участь в реалізації імунокомплексного пошкодження тканин (Драник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М., 1994).

Нейтрофіли відіграють важливу роль в алергічних і запальних реакціях і є результатом активації імунної системи (Харрисон Т.Р., 1993). Процес фагоцитозу у нейтрофілів, так як і у макрофагів, складається з 6 етапів. Але нейтрофіл відрізняється від макрофага тим, що нейтрофіл фагоцитує один раз і після цього гине, а макрофаг цю функцію виконує багаторазово. Нейтрофіли є найбільш рухомі клітини і тому вони першими приходять у вогнище запалення. Тут вони виділяють біологічно активні речовини, які стимулюють перехід у вогнище лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, базофілів, а також здійснюють активацію цих клітин (Кресюн В.Й., Бажора Ю.И., Рьібалова С.С., 1993).

Враховуючи вище викладене, ми вивчали функціональний стан поліморфно-ядерних лейкоцитів у хворих при ЕАА, при цьому використовували сучасні методи дослідження для виявлення механізмів захисту, механізмів порушення їх метаболізму, резервних можливостей і фагоцитарної здатності поліморфно-ядерних лейкоцитів з метою визначення інформативних критеріїв для діагностики даного легеневого захворювання.

Неспецифічну реактивність організму ми оцінювали вивчаючи НСТ-тест, фагоцитарну активність у сироватці крові хворих при ЕАА. Результати дослідження показані в таблицях 2-3.

У вітчизняній та іноземній літературі останніх років опубліковано ряд робіт, які підтверджують клінічну цінність так званого НСТ-тесту (Nitroblue tetrasolium test).

Таблиця 2. НСТ-тест у хворих при гострій та хронічній формах ЕАА (М ± m)

Форма спостереження

Стаж роботи в роках

Кількість обстежених хворих

НСТ-тест в %

Р

Контроль (здорові особи)

14

9.5±0.5

Хворі на ЕАА:
– гостра форма



18


22.6±1.8


Р<0.05

– хронічна форма

1-5

5

19.2±1.1

Р<0.05

6-10

4

20.7±1.8

Р<0.05

11-15

5

16.2±1.8

Р<0.05

16-20

6

16.6±1.8

Р<0.05

Р — достовірність різниці в порівнянні з контролем

Цей тест був вперше застосований у клінічній практиці Раrk et а1 (1968) для диференціальної діагностики бактеріальних і небактеріальних захворювань. Пізніше визнано, що НСТ-тест є одним з найбільш об’єктивних критеріїв оцінки функціонального стану поліморфно-ядерних лейкоцитів периферичної крові (клінічна імунологія, доповідь групи експертів ВООЗ, 1976).

Поліморфно-ядерні лейкоцити розглядають як складну фагоцитарну систему (Пигаревский В. Е., 1977, 1983), в склад якої входятьтакі важливі компоненти як неферментні катіонні білки, лізосомальні ферменти, пероксидаза. Оскільки до початку наших досліджень багато питань діагностичної цінності НСТ-тесту були незрозумілими, не вивченими особливо при такому захворюванні як екзогенний алергічний альвеоліт. 3 цього приводу виникає необхідність вивчення деяких (окремих) частин цієї системи як з метою виявлення можливих дефектів, так і їх участь в формуванні механізмів захисту організму.

НСТ-тест є важливим показником функціонального стану ПЯЛ крові, які кількісно відображають сумарну функцію клітин (Шубич М.Г., Нестерова И.В., 1979; Маянский А.Н., 1983). Очевидним є факт, що вивчення фагоцитарної функції нейтрофілів має велике значення, особливо при алергічних захворюваннях.

Відомо, що у здорових людей лише невелика частина нейтрофілів (4-14%) має здатність спонтанно відновлювати солі тетразолію. При бактеріальних інфекціях відбувається активізація нейтрофілів і зростає число «робочих клітин». Це явище супроводжується функціональним підвищенням активності компонентів ІМС, що призводить до збільшення числа нейтрофілів, які здатні відновлювати солі тетразолію. Дати оцінку IMC можна за допомогою визначення НСТ-тесту (Шубич М.Г., 1980).

Таким чином, аналіз літературних даних з приводу дослідження НСТ-тесту при різних в цілому запального характеру захворюваннях свідчить про важливість даного показника для характеристики функціонального стану поліморфно-ядерних лейкоцитів та про відсутність таких досліджень при ЕАА.

В зв’язку з цим нами на клітинному рівні інтеграції організму вивчався НСТ-тест як один з показників активності метаболічних процесів нейтрофілів при ЕАА (Регеда М.С., 1993, 2000). Результати дослідження показали, що у хворих з гострою формою екзогенного алергічного альвеоліту спостерігається підвищення кількості НСТ-позитивних клітин на 137,8% в порівнянні з контролем.

Цей тест зберігається високим у хворих на хронічну форму захворювання. Так, у пташників зі стажем роботи до 5 років виявлено зростання НСТ-тесту на 102%. У хворих другої групи цей показник зріс на 117,8%, і у третій групі він підвищується на 70,5%. В осіб з великим стажем роботи (16-20 років) НСТ-тест також зростає, але лише на 74,7%. Високий рівень НСТ-тесту свідчить про активізацію процесів метаболізму нейтрофільних гранулоцитів та включення неспецифічних механізмів захисту при екзогенному алергічному альвеоліті.

Отже, висока чутливість НСТ-тесту, доступність, простота проведення методики дозволяє рекомендувати його для клінічного застосування хворим на екзогенний алергічний альвеоліт, як один з об’єктивних методів дослідження фагоцитарної функції поліморфно-ядерних лейкоцитів. Цей показник слід визначати для характеристики неспецифічної резистентності організму при даній легеневій патології. Нами встановлено, що фагоцитарна активність лейкоцитів у хворих при гострій формі екзогенного алергічного альвеоліту (таблиця 3) зростає на 241,6 %.

Таблиця 3. Фагоцитарна активність лейкоцитів у периферичній крові хворих при гострій та хронічній формах ЕАА (М ± m)

Форма спостереження

Стаж роботи в роках

Кількість обстежених хворих

НСТ-тест в %

Р

Контроль (здорові особи)

14

9.5±0.5

Хворі на ЕАА:
– гостра форма



18


22.6±1.8


Р<0.05

– хронічна форма

1-5

5

19.2±1.1

Р<0.05

6-10

4

20.7±1.8

Р<0.05

11-15

5

16.2±1.8

Р<0.05

16-20

6

16.6±1.8

Р<0.05

P – достовірність різниці при порівнянні з контролем

Поряд з цим вивчення фагоцитарної активності лейкоцитів (ФАЛ) у периферичній крові хворих при хронічній формі екзогенного алергічного альвеоліту, в залежності від тривалості дії антигенних факторів, показує на включення адаптаційних механізмів. Показники фагоцитарного індексу зростали у хворих з гострим перебігом і продовжують залишатись високими і при хронічній формі захворювання. У хворих першої групи зі стажем роботи до 5 років спостерігається підвищення фагоцитарної активності лейкоцитів, але лише на 88,8% і набуває більш високих цифр цей показник (108,3%) у другій групі, та досягає він найвищих вершин (200%) у хворих зі стажем роботи 11-15 років. Дещо знижується в осіб з найбільшим стажем роботи (16-20 років), проте залишається підвищеним на 180,5% (Регеда М.С., 1993). Як видно з аналізу одержаних результатів, що у хворих з гострим перебігом захворювання відмічаються значно вищі показники фагоцитарного індексу в порівнянні з групою пташників з хронічним перебігом екзогенного алергічного альвеоліту.

У цьому контексті можна думати про те, що вірогідно у хворих при гострій формі екзогенного алергічного альвеоліту збережені вищі можливості фагоцитарного захисту організму ніж при хронічній.

Зростання фагоцитарної активності лейкоцитів у хворих при ЕАА свідчить про високу функціональну напругу у пацієнтів на хронічну форму екзогенного алергічного альвеоліту в залежності від тривалості дії антигенних факторів і показує на включення адаптаційних механізмів. Показники фагоцитарного індексу зростали у хворих з гострим перебігом і продовжують залишатись високими і при хронічній формі захворювання.

З цього приводу можна висловити припущення про те, що дослідження фагоцитарної активності лейкоцитів є чутливим індикатором запального процесу в організмі. Цей тест має діагностичну цінність при екзогенному алергічному альвеоліті і його слід використовувати для оцінки функціонального стану лейкоцитів, неспецифічної резистентності організму, а також для визначення деяких ланок механізмів фагоцитарного захисту організму.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Похожие материалы

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»