вход на сайт

Войти Зарегистрироваться

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»

Выбор направления медицины

Информационный блок

Новое на портале

Размер текста
Aa Aa Aa

Стан імунологічної реактивності організму пташників при гострій та хронічній формах екзогенного алергічного альвеоліту

Регеда М.С. (добавил(а) 1 сентября 2010 в 14:14)
Добавить статью Распечатать

Розділ з монографії Регеди М.С. "Алергічні захворювання легенів".

Імунна система приймає участь в механізмах захисту організму.

Складається з 4-х основних компонентів:

  • гуморального імунітету В-клітин;
  • клітинно-опосередкованого імунітету (Т-клітин);
  • фагоцитарних клітин ретикулоендотеліальної системи;
  • комплементу (Харрисон Т.В., 1993).

Автор вважає, що дія захисних сил організму зумовлена трьома фазами:

  1. Специфічне і неспецифічне розпізнання чужих антигенів, яке опосередковане через Т- і В-лімфоцити, макрофаги та активацію комплементу по альтернативному шляху;
  2. Ампліфікація запальних реакцій із включенням специфічних і неспецифічних ефекторних клітин під дією компонентів комплементу і лімфокінів;
  3. Участь макрофагів, нейтрофілів і лімфоцитів у фазі деструкції антигену. Ці фази у здорової людини відбуваються послідовно, переходячи з попередньої на наступну фазу, виконуючи при цьому захисну функцію організму.

При порушенні будь-якої із зазначених систем захисту організму у людини відбувається розвиток механізмів пошкодження тканин і клінічно проявляється захворюванням. Очевидно, в цьому контексті найбільший зміст має вивчення специфічних і неспецифічних механізмів пошкодження та захисту при екзогенному алергічному альвеоліті (ЕАА). Зрозумілим є також факт, що розподіл на специфічні і неспецифічні фактори захисту організму носить більше теоретичний характер, ніж практичний. Більше того, за рядом принципових позицій розмежувати ці підсистеми (фактори неспецифічного захисту і фактори специфічного реагування) імунітету неможливо. Так, як наприклад, макрофаги і фагоцити, відносяться до неспецифічного захисту. В цей же час, здійснюючи фагоцитоз, вони включаються у формування імунної відповіді, виконуючи при цьому імунорегуляторну функцію. Реакції неспецифічного захисту і специфічні реакції імунітету (змінюються, дублюються, запускають один одного, переплітаються) направляють свої механізми на підтримку гомеостазу організму (Кресюн В.Й., Бажора Ю.И., Рыбалова С.С., 1993).

Надзвичайно важливим моментом при дослідженні імунної системи у хворих при екзогенному алергічному альвеоліті ― є дотримання основних принципів оцінки імунного статусу організму. Очевидним є факт, що, не беручи до уваги ці принципи, які поділяють у системному підході при вивченні імунного статусу, врахуванні динамізму, фазності, дискретності, біоритмологічної характеристики імунітету, віку, особливостей патології імунної системи на різних етапах його онтогенезу можна неправильно оцінити функціональний стан імунної системи і допустити ряд помилок в обґрунтуванні одержаних даних.

Крім цього, для оцінки імунного статусу організму у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт нами використовувався принцип двохетапності дослідження. Він полягає у тому, що на першому етапі ми виявили «грубі» дефекти у системі гуморального імунітету за допомогою простих та доступних для клініки імунологічних тестів — визначення Т- і В-лімфоцитів, дослідження сироваткових імуноглобулінів. Пізніше, на другому етапі дослідження, при наявності змін у показниках першого етапу, проводили більш детальне вивчення цієї системи за допомогою таких тестів як визначення субпопуляцій Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, а також ставили скарифікаційні і внутрішньошкірні проби з алергеном пір'я. Це дозволило більш детально охарактеризувати зміни в імунній системі хворого при екзогенному алергічному альвеоліті.

На основі вище викладеного матеріалу нами досліджувались реакції системного імунітету у 14-ти здорових осіб та у 38-ми хворих на гостру і хронічну форми ЕАА. Стаж роботи враховували виключно при хронічній формі захворювання, і в залежності від цього пташники розподілені на 4 групи. Перша — хворі зі стажем роботи до 5 років. Друга — пташники зі стажем роботи від 6 до 10 років. Третя — хворі зі стажем 11-15 років. І останню групу хворих складають особи з найбільшим стажем роботи (16-20 років.). Безумовно, для цього використовувались різні імунологічні методи, які є доступні і можуть бути застосовані у клінічних умовах. Ці методи дозволили вивчити не тільки основні популяції лімфоцитів у периферичній крові, але і визначити функціональний стан В- і Т-систем імунітету при ЕАА. 

Стан Т-системи імунітету

Стан клітинної ланки імунітету у хворих при ЕАА оцінювався за визначенням у крові Т-лімфоцитів (Е-РОЛ), теофілін-чутливих (Т-Ч-Е-РОЛ) та теофілін-резистентних (Т-Р-Е-РОЛ) субпопуляцій Т-лімфоцитів. Під нашим спостереженням знаходились 18 хворих гострої та 20 хронічної форм захворювання, і 14 здорових осіб, що складали групу контролю.

Нами встановлено, що рівень Т-клітин у крові хворих на гостру форму екзогенного алергічного альвеоліту не змінюється. Ці показники не відрізняються від величин контролю. Продовжуючи дослідження Т-клітин у хворих з хронічною формою ЕАА виявлено зниження цього показника. Так, у хворих першої групи вміст Т-лімфоцитів у крові знижений на 26% при екзогенному алергічному альвеоліті. У другій групі хворих цей показник також був знижений, але лише на 16%.

Зі збільшенням стажу роботи (11-15 років) рівень Т-клітин залишався зниженим (на 23,4%), і в осіб з найбільшим стажем роботи (16-20 років) спостерігалось також зниження цього тесту в порівнянні з показниками групи здорових осіб. Аналіз одержаних даних показує, що на рівень Т-клітин у хворих з хронічною формою ЕАА впливає стаж роботи. Ці показники знижуються з даною формою захворювання на відміну від гострої, при якій рівень Т-клітин не змінюється. Раніше до наших результатів одержали аналогічні дані М.З. Эглите, А.Н. Устиненко, И.М. Ремез (1986), які спостерігали зниження вмісту Т-клітин у крові пташників при ЕАА.

Вивчення теофілін-чутливих субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові при гострій формі екзогенного алергічного альвеоліту показало зниження їх на 45,1%. Неоднозначні результати ми одержали при дослідженні цього показника у хворих з хронічною формою захворювання. У пташників першої групи зі стажем роботи до 5 років спостерігається підвищення рівня Т-Ч-Е-РОЛ у крові на 11,6%. Зі збільшенням стажу роботи (6-15 років) на виробництві цей показник не змінюється, залишається на рівні здорових осіб; і у хворих четвертої групи цей тест навпаки знижується, але лише на 15,0%.

Достовірно не змінюються показники теофілін-резистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові хворих гострої форми захворювання. Вони практично не відрізняються від констант контролю. Показники Т-Р-Е-РОЛ також не у всіх групах обстежених хворих хронічної форми ЕАА зазнають змін. В осіб з невеликим стажем роботи 1-5 і 11-15 років рівень Т-Р-Е-РОЛ не змінюється. В цей же час у хворих другої і четвертої групи зі стажем роботи 6-10 і 16-20 років спостерігається зниження вмісту теофілінрезистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові на 21,3% і 20,7% в порівнянні з величинами контролю. Наші дані співпадають з результатами дослідження Л.В. Борисенка (1985). Автор виявив зниження субпопуляцій Т-лімфоцитів хелперів у робітників птахофабрик при ЕАА.

Таким чином, вивчення стану Т-системи імунітету у хворих гострої та хронічної форм екзогенного алергічного альвеоліту показало, що ця ланка клітинного імунітету в основному пригнічена. На цьому фоні імунодефіцитного стану організму (Т-системи імунітету) мали місце деякі винятки. Зокрема, у хворих першої групи виявлено незначне підвищення рівня Т-Ч-Е-РОЛ, у другої та третьої групи пташників цей рівень уже був еквівалентним величинам контролю, а у четвертої групи він уже знижувався.

Такі особливості коливання даного показника при хронічній формі екзогенного алергічного альвеоліту надзвичайно важко пояснити.

Тим не менше ми вважаємо, що у такому випадку має значення вплив стажу роботи, індивідуальні особливості реагування організму, кількість лабораторних досліджень хворих, а також достовірність одержаних результатів. Одержані нами результати мають важливе значення для розуміння механізмів розвитку захворювання та призначення своєчасної патогенетичної терапії, яка спрямована на ліквідацію патологічного процесу в організмі або на полегшення загального стану хворого.

Стан В-системи імунітету

Стан В-системи імунітету ми вивчали у хворих з гострою та хронічними формами екзогенного алергічного альвеоліту. Оцінювали її за допомогою визначення вмісту В-лімфоцитів, імуноглобулінів М, G, Е, А у сироватці крові. У хворих з гострою формою ЕАА спостерігається нормальний вміст В-лімфоцитів. У перших двох групах пташників зі стажем роботи 1-10 років хронічної форми захворювання рівень цього показника також не відрізняється від величин контролю. Зазнають змін показники В-клітин у третій і четвертій групах. Вони знижуються відповідно на 31,3% і 23,7% в порівнянні з величинами здорових осіб (Регеда М.С., 1991, 1993). Протилежні дані до наших отримали М.З. Зглите, А.Н. Устиненко, И.М. Ремез (1986), які спостерігали в своїх дослідженнях підвищення В-клітин.

В даний час є дуже мало опублікованих наукових робіт, які присвячені вивченню гуморального імунітету при екзогенному алергічному альвеоліті взагалі, і у робітників, які хворіють на «легені пташника», зокрема. З цього приводу різні автори висловлюють суперечливі думки. Так, дослідженнями Н.И. Магалифа, З.М. Мюллера, З.М. Заріни (1986) показано підвищення рівня імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові при екзогенному алергічному альвеоліті.

Нами виявлено достовірне підвищення рівня імуноглобулінів класу М (1,92±0,1 г/л) у сироватці крові при гострій формі ЕАА, та у хворих другої групи зі стажем роботи 6-10 років (1,38±0,1 г/л) і четвертої групи (1,45±0,1 г/л) хронічної форми; при контролі 0,82±0,06 г/л. Виключення становили перша і третя група хворих, в яких рівень Іg М не змінювався (Регеда М.С., 1993, 1996). Приведені нами дані дозволили виявити зміни Іg М у сироватці крові, як при гострій формі так і у деяких групах хворих хронічної форми захворювання. Ці результати слід мати на увазі під час проведення діагностики та диференціальної діагностики ЕАА з іншими захворюваннями бронхолегеневого апарату.

Вивчення наступного імуноглобуліну класу G у сироватці крові хворих на гостру форму захворювання показало підвищення його на 93,6% в порівнянні з контролем. Рівень Іg G продовжує зростати у всіх групах хворих з хронічною формою ЕАА незалежно від стажу роботи на птахофабриці. Так, у хворих першої групи вміст Іg G підвищується на 68,0%, у другій він зростає на 74,4%, у третій та четвертій відповідно підвищується на 70,2% і 63,8%. Ми вважаємо, що рівень імуноглобулінів у сироватці крові відображає інтенсивність антитілоутворення (Регеда М.С., 1993, 1996, 2000).

Екзогенний алергічний альвеоліт характеризується підвищенням вмісту Іg А у сироватці крові хворих хронічної форми зі стажем роботи від 1 до 20 років. В осіб з невеликим стажем роботи (1-10 років) спостерігається зростання рівня Іg А до 2,4±0,8 г/л і 2,2±0,6 г/л і набуває найвищих величин цей показник у третій та четвертій групах хворих (3,4±0,2 г/л і 3,6±0,2 г/л; при нормі 1,88±0,06 г/л), в яких стаж роботи був значно вищий ніж у перших двох групах.

Аналізуючи одержані дані можна думати про те, що Іg G і Іg А і у меншій мірі Іg М відносяться до інформативних показників, які зазнають змін як при гострій, так і при хронічній формах захворювання і їх доцільно визначати у хворих при ЕАА для характеристики стану гуморальної ланки імунітету, а також вони мають діагностичну цінність.

Особливу увагу привертають дослідження, які присвячені вивченню Іg Е у сироватці крові хворих з гострою формою екзогенного алергічного альвеоліту. Цей показник зростає на 91,8% в порівнянні з величинами здорових осіб. Неоднозначні результати одержані у хворих на хронічну форму захворювання. Вміст Іg Е підвищується на 30,1% у пташників зі стажем роботи до 5 років. У другій групі зростає на 127,9%, і стає найвищим в осіб з найбільшим стажем роботи (16-20 років) — підвищується на 157,6%. Стаж роботи (11-15 років) не позначається на концентрації Іg Е. Він не змінюється при даному стажі роботи.

Таким чином, у хворих на екзогенний алергічний альвеоліт визначаються порушення у В-системі імунітету. Високий рівень імуноглобулінів А, М, G, Е у сироватці крові свідчить про стимуляцію гуморальної ланки імунітету та про включення захисних механізмів у процес, який спрямований на руйнування антигенів та видалення їх з організму хворого.

Регеда М.С.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
З монографії «Алергічні захворювання легенів»

Похожие материалы

Правовая информация: http://medstrana.com.ua/page/lawinfo/

«Информация для медицинских работников / первый живой профессиональный портал для практикующих врачей»